Постанова № 27010278, 24.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 р. (10 год. 57 хв.) Справа №2а-13861/11/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Устінової І.В.,

представника позивача Ібраїмова М.М., представника відповідача (Публічного акціонерного товариства «Бром») Деревянко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Публічного акціонерного товариства «Бром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома»

про стягнення коштів за нікчемним правочином.

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Бром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» про стягнення в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором № 2012/10 від 20.12.2010 року у розмірі 413505,20 грн., у тому числі ПДВ - 68917,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Красноперекопською ОДПІ в АРК була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Бром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої був складений Акт № 13/1/23-0/05444552 від 30.09.2011р.

Згідно з наданих до перевірки первинних документів встановлено, що ПАТ «Бром» у періоді, що перевірявся, було укладено договір з ТОВ «Аксіома» № 2012/10 від 20.12.2010 року на постачання рідкого хлору. Найменування, кількість, ціна товару вказується у додатку до дійсного договору. Згідно із додатку № 1 від 20.12.2010р. постачання товару здійснюється у кількості 464,25т. за ціною за 1 т. - 1795,00 грн. Загальна сума поставки складає 1000000,00 грн.

Під час проведення перевірки Красноперекопською ОДПІ було одержано Акт ДПІ у м. Дніпродзержинску про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аксіома» від 31.05.2011 р. №2147/163/23-206/20251135, відповідно до якого поміж іншого встановлено, що порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частини недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах , здійснених ТОВ «Аксіома» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662 та ст. 656 ЦК України - правочини визнані нікчемними, по ланцюгу реалізації зокрема з ПАТ «Бром».

Позивач вказує, що згідно інформації, що була отримана в ході проведення перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську, у ТОВ «Аксіома» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) ПАТ «Бром» по ланцюгу постачання.

Позивач стверджує, що нікчемними є операції з реалізації на адресу покупця ПАТ «Бром», а також наполягає на тому, що укладеним договором прямо порушується публічний порядок сплати податку на додану вартість та інтереси держави і суспільства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача - ПАТ «Бром» проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що договір підприємством фактично виконаний у повному обсязі, реальність господарських операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. В обґрунтування правової позиції представник відповідача -ПАТ «Бром» надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.44-48) та представив копії первинних документів, підтверджуючих дані обставини(а.с.54-67).

Відповідач - ТОВ «Аксіома» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов суду не надав.

Приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, визначені КАС України, враховуючи наявність представника позивача та представника відповідача ПАТ «Бром», суд вважає за можливе розглянути позовну заяву на підставі наявних в справі матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим ДПС у відносинах з ПАТ "Бром" та ТОВ "Аксіома" під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Суд зазначає, що зазначений спір за участю Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС є публічно-правовим і відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Бром» є юридичною особою, зареєстрованою 15.08.1996р. (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 0633426), місце знаходження: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, б. 1, код ЄДРПОУ 05444552), є платником податків та зборів, в тому числі на час виникнення спірних правовідносин - платником податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіома» є юридичною особою, зареєстрованою 07.10.1992р. Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради (місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержінськ, вул. Короленківська, б. 54/2, код ЄДРПОУ 20251135), також є платником податків та зборів, в тому числі на час виникнення спірних правовідносин - платником податку на додану вартість.

Таким чином, ПАТ "Бром" та ТОВ "Аксіома" є суб'єктами господарювання, юридичними особами, зобов'язані виконувати обов'язки, покладені на них законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовими особами позивача проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Бром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої був складений Акт № 13/1/23-0/05444552 від 30.09.2011р.

Згідно з наданих до перевірки первинних документів встановлено, що ПАТ «Бром» у періоді, що перевірявся, було укладено договір з ТОВ «Аксіома» № 2012/10 від 20.12.2010 року на постачання рідкого хлору. Найменування, кількість, ціна товару вказується у додатку до дійсного договору. Згідно із додатку № 1 від 20.12.2010р. постачання товару здійснюється у кількості 464,25т. за ціною за 1 т. - 1795,00 грн. Загальна сума поставки складає 1000000,00 грн.

Суд зазначає, що податковий орган посилається на некчемність договору № 2012/10 від 20.12.2012р., у зв'язку з відсутністю у відповідачів мети настання реальних наслідків по операціям придбання товару від постачальника та подальшого продажу цього товару на адресу покупця.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Щодо дотримання відповідачами ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України стосовно договору № 2012/10 від 20.12.2010р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно із договором № 2012/10 від 20.12.2010р., укладеному між ПАТ "Бром" та ТОВ "Аксіома"(а.с. 54), відповідно до предмету якого Продавець - ТОВ «Аксіома» продає, а покупець -ПАТ "Бром" покупає продукцію, яка іменується в подальшому Товар, відповідно до додатків до цього Договору, які визначають кількість товару, ціну та вартість Товару. Додатки до цього Договору є його невід'ємною частино.

Суд звертає увагу, що а Акті перевірки № 13/1/23-0/05444552 від 30.09.2010р. відповідачем зазначено, що договір № 2012/10 від 20.12.2010р. був укладений на постачання рідкого хлору, проте з дослідженого у судовому засіданні договору впливає, що його предметом є продукція, яка іменується в подальшому Товар, відповідно до додатків до цього Договору.

На заявлену до стягнення з відповідачів суму в розмірі 413505,20 грн., в тому числі ПДВ 68917,53 грн. за отримання ПАТ «Бром» від ТОВ «Аксіома» товарно-матеріальних цінностей, відповідачем ПАТ «Бром» надані первини бухгалтерські документи.

Судом встановлено, що ТОВ «Аксіома» на адресу ПАТ "Бром" була надана видаткова накладна № РН 0612005 від 06.12.2010р. на загальну суму 283330,20 грн., у т.ч. ПДВ -47221,70 грн. (а.с. 58), податкова накладна на зазначену суму (а.с. 59). Оплата товару підтверджено платіжними дорученнями № 2709 від 07.12.2010р. на суму 15000,00 грн., № 2837 від 27.12.2010р. на суму 60000,00 грн., № 4 від 11.01.2011р. на суму 108330,20 грн. (а.с.60-62).

ТОВ «Аксіома» на адресу ПАТ "Бром" була надана видаткова накладна № РН 1402003 від 22.02.2011р. на загальну суму 130175,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21695,83 грн. (а.с. 67), податкова накладна на зазначену суму (а.с. 66). Оплата товару підтверджено платіжним дорученням № 27 від 14.01.2011р. на суму 130175,00 грн. (а.с.65).

Крім того, згідно відомостей по рахунку 37.11 встановлено зміну в структурі активів та зобов'язань платника податку -ПАТ "Бром".

Дослідження первинних бухгалтерських документів на реальне постачання товарно-матеріальних цінностей та їх оплату на суму в розмірі 413505,20 грн., в тому числі ПДВ 68917,53 грн. також відображено в Акті перевірки № 13/1/23-0/05444552 від 30.09.2010р.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про реальне виконання відповідачами укладеного договору на виконання купівлі-продажу та про розрахунки за отриманий товар, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору № 2012/10 від 20.12.2010 року, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності у ТОВ "Аксіома" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей,транспортного обладнання для здійснення будь-якого виду діяльності, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення відповідачами правил оподаткування.

Позивачем не надано доказів, що сторони при укладанні договору про постачання товару мали умисел направлений на несплату податків та одержання неоподаткованого прибутку на момент укладення такої угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір № 2012/10 від 20.12.2010 року відповідає вимогам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Податковий орган також вважає, що порушення, допущені ПАТ "Бром" та ТОВ "Аксіома", встановлені перевіркою та викладені в акті прямо порушують публічний порядок справляння та сплати ПДВ та інтереси держави та суспільства.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених доводів податкового органу суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В той же час, що позивачем не надано жодних доказів наявності наміру у відповідачів при укладенні та виконанні договору № 2012/10 від 20.12.2010 року на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, договір № 2012/10 від 20.12.2010 року не може бути визнано нікчемним за ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України з підстав порушення публічного порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд зауважує, що податковий орган взагалі не обґрунтовує наявності умислу у відповідачів для визнання договору № 2012/10 від 20.12.2010 року таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд підкреслює, що для визнання правочину недійсним за ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України податковий орган мав заявити відповідну вимогу в позовній заяві, оскільки позивач не заявив про такі позовні вимоги, та правочин не був визнаний судом недійсним, підстави для застосування наслідків у вигляді стягнення одержаного за угодою відсутні.

Суд зауважує, що саме у випадку визнання судом правочину недійсним у зв'язку з укладенням його з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає розгляду судом питання щодо повернення одержаного за такою угодою при встановленні наявності умислу у однієї з сторін договору чи обох сторін.

Суд також зазначає, що позивач, звернувшись до суду з позовом просить стягнути з відповідачів в дохід держави суму, одержану за нікчемним правочином.

В той же час законом не передбачено такий спосіб захисту прав як стягнення коштів в дохід держави за нікчемним правочином з підстав, на які посилається податковий орган, а саме: укладання правочину без мети настання реальних наслідків та порушення інтересів держави та суспільства.

У випадку недійсності правочину у зв'язку з недодержанням в момент вчинення ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, у випадку порушення інтересів держави та суспільства, правочин може бути визнано недійсним, та, залежно від належності умислу тій чи іншій стороні договору, одержане за угодою підлягає стягненню у порядку, встановленому ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

За наслідками розгляду не має підстав для визнання правочину недійсним або нікчемним, оскільки він повністю виконаний сторонами, за всіма ознаками є дійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено реальне виконання відповідачами договору № 2012/10 від 20.12.2010 року, доводи податкового органу щодо нікчемності або недійсності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Суд також враховує, що чинним законодавством відповідач ПАТ "Бром"не зобов'язаний та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ним податків.

Отже, підстав для стягнення з ПАТ "Бром" та ТОВ "Аксіома" в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором № 2012/10 від 20.12.2010 року, укладеним між зазначеними підприємствами, в розмірі 413505,20 грн., в т.ч. ПДВ - 68917,53 грн. немає.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.04.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 03.05.2012р. постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.