Рішення № 27007390, 25.10.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/2253/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємства Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська», далі ДП «ВК «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що він тривалий час працював на підприємстві ДП «ВК «Краснолиманська». 9 травня 2007 року внаслідок вибуху газу - метану позивача було травмовано на підприємстві під час виконання ним трудових обовязків.

19 травня 2007 року за фактом травмування позивача на виробництві було складено акт за формою Н-1.

10 сентября 2007 року, згідно висновку МСЄК позивачу було встановлено 80% втрати професійної працездатності та друга інвалідності.

2 сентября 2012 року ОСОБА_5 був звільнений з підприємства за станом здоров`я, за ст.40 п. 2 КЗпП України.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробницьтві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із травмуванням на підприємстві було пошкоджено його здоровя і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у віці 37 років він отримав травму на виробництві та став інвалідом другої групи, що беззворотньо зашкодило його здоров`ю. Втрата працездатності, встановлена МСЄК складає 80% і йому також встановлена 2 група інвалідності, яка виключає його можливість у подальшому працювати.

Також вказав, що внаслідок травмування, дійсно отримав моральну шкоду бо тривалий час був змушений лікуватися. В наступний час, змушений постійно проходити курс лікування, приймати ліки, у тому числі ін`єкції та стаціонарне лікування, що порушує його звичайний устрій життя. Він втратив нормальні життєві стосунки зі своїми близькими, оскільки не може виконувати роботу у домі, яка потребує певних зусиль. Все вище наведене, в звязку із травмуванням, викликає у нього фізичні та психічні страждання. Він почуває себе зламаною, хворою, людиною - інвалідом, яка втратила сенс життя.

Також вказує, що після травмування він майже нічого не може робити бо дуже слабкий, оскільки в результаті вибуху було пошкоджено не тільки кінцівки тіла, а й внутрішні органи, які також втратили своє нормальне функціонування.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього зявилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, труднощі в сімейних стосунках. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 40 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

У судовому засідання позивач підтримав свої позовні вимоги, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.

Представник позивача також підтримав вимоги позивача та вважав їх обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що вимоги позивача не визнає, вважає, що обовязок відшкодовувати шкоду позивачу законодавцем покладений на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві. До того ж розмір заявленої моральної шкоди вважає позивачем перебільшений та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_5 тривалий час працював на підприємстві ДП «ВК «Краснолиманська», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8-9).

9 травня 2007 року внаслідок вибуху газу - метану позивача разом із іншими робітниками було травмовано на підприємстві під час виконання ними трудових обовязків, у звязку із чим 19 травня 2012 року за фактом травмування позивача на виробництві за груповим нещасним випадком було складено акт за формою Н-1, що підтверджується копією акта форми Н-1 (а.с. 10-11).

Згідно акту форми Н-5 від 19 травня 2007 року причинами з яких стався нещасний випадок на виробництві є порушення технологічного процесу та вини позивача у його травмуванні не має, викладені обставини підтверджуються ОСОБА_4 Н-5 (а.с. 12-13).

2 лютого 2012 року, згідно висновку МСЄК позивачу вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЄК (а.с. 9).

10 вересня 2007 року ОСОБА_5 був звільнений з підприємства за станом здоров`я, за ст.40 п. 2 КЗпП України, оскільки його було визнано інвалідом 2 групи (а.с. 9).

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку, що підтверджується поясненням позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Згідно виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи, у позивача постійно виникають скарги на несистемний головний біль, давлючого характеру, несистемні головокружіння, періодична нудота, порушення сну, роздратованість зниження памяті.

Згідно з отриманим травмуванням позивачу встановлено діагноз: стан після перенесеної травми (ЗЧМТ) 09.05.2007 року на виробництві, забій головного мозку, опік полумям вибуху 1-3 ступеня голови, шиї, туловища, площиною 15% поверхні тіла. Опікова хвороба. (а.с. 15-66).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно актів Н-1 та Н-5 від 19.05.2007 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ДП «ВК «Краснолиманська»позивач отримав вищезазначене травмування, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу, тому суд не приймає доводи представника відповідача, що обовязок по відшкодуванню моральної шкоди позивачу необхідно покласти на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на виробництві.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Суд також не приймає до уваги доводи представника третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в ОСОБА_6, що тільки висновком МСЄК може бути підтверджено наявність у потерпілого моральної шкоди, оскільки питання про вирішення наявності моральної шкоди та її розміру мовило вирішити у судовому порядку.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав дуже важке травмування з незворотніми наслідками та став інвалідом другої групи у віці 37 років, був звільнений з підприємства за станом здоров`я, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сімї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у звязку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач почуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, його фізичний та моральний стан не дозволяє його відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади головного болю, слабкість не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з дружиною та дітьми, він не може змиритися з цим, постійні думки про це не дають йому спокій, який йому потрібен для одужування. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він став інвалідом, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обовязки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину, що повинна здійснювати догляд за ним та дітьми.

Але основними доводами, на які посилається суд при визначені розміру моральної шкоди є, що позивач став інвалідом 2 групи у віці 37 років та не має змоги працювати, має родину, на підтримку якої необхідно ще тривалий час та багато сил, а за станом здоровя він вже не може виконувати певну роботу.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості травмування та його наслідків, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та на користь позивача має бути стягнуто 40 000 гривень.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 400 гривень.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Державного підприємства Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» з рахунку № 26006301620720 в Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із травмуванням на виробництві 40 000 (сорок тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська» на користь держави судовий збір у розмірі 400 гривень (чотириста) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщені Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 29 жовтня 2012 року.

Суддя: