Рішення № 27005572, 25.09.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-5114/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" вересня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Дубаса В.А.,

при секретарі: Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку, -

в с т а н о в и в:

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що наказом №8/1-к від 31 травня 2009 року вона з 1 червня 2009 року була прийнята на роботу до ОСББ «Молодіжне»на посаду керуючого справами з посадовим окладом у розмірі 1 950,00 грн на місяць; наказом №8/2-к від 31 травня 2009 року вона також була прийнята на роботу до відповідача на посаду юриста за сумісництвом з посадовим окладом 625,00 грн на місяць, який з вересня 2009 року було підвищено до

1 700,00 грн на місяць. Під час її роботи відповідач (уповноважений орган - правління, голова правління ОСББ) систематично порушував законодавство про працю, створив нестерпні умови її роботи, внаслідок чого вона вимушена була звертатися до Територіальної державної інспекції праці у м. Києві, а після того - почав вимагати від неї звільнення за власним бажанням.

Внаслідок конфлікту 7 грудня 2009 року між нею та в.о. голови правління ОСОБА_2 вона перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні та була змушена написати заяву від 14 січня 2010 року про звільнення її з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України - з 15 січня 2010 року. Наказами №4-к та №5-к від 28 січня 2010 року вона була звільнена з роботи з посади керуючої справами та юриста - з 28 січня

2010 року, але підставою звільнення було зазначено - «за власним бажанням». У квітні 2011 року позивачка подала уточнюючу позовну заяву, в якій просила суд постановити рішення, яким визнати неправильними причини звільнення та зобовязати відповідача внести зміни у формулюванні причини звільнення до наказів №4-к та №5-к від 28 січня 2010 року та трудової книжки на звільнена за власним бажанням відповідно до ч. З ст.38 КЗпП України у звязку з невиконанням уповноваженим органом законодавства про працю; стягнути з ОСББ «Молодіжне» недоплачену заробітну плату за посадою юриста за грудень 2009 року у розмірі 233,69 грн, недоплачену заробітну плату за посадою юриста за січень 2010 року у розмірі 1 018,42 грн; стягнути з ОСББ «Молодіжне»недоплачені кошти за невикористану щорічну і додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, у розмірі 1 232,32 грн; Стягнути з ОСББ «Молодіжне»кошти по індексації заробітної плати на посадах керуючого справами та юриста у розмірі 69,12 грн, а також: - вихідну допомогу у розмірі 11 279,40 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та моральну шкоду у розмірі 9 000,00 грн».

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня

2011 року позов задоволено частково. Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади керуючої справами та юриста (за сумісництвом) ОСББ «Молодіжне»згідно наказів №4-к від 28 січня 2010 року та №5-к від 28 січня 2010 року та вважати її звільненою з 28 січня 2010 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України - у звязку з невиконанням уповноваженим органом законодавства про працю, про що внести запис до трудової книжки позивача. Стягнуто з ОСББ «Молодіжне»на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати за грудень 2009 року - січень 2010 року в сумі 1090,63 грн, вихідну допомогу в сумі 10950 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 103,62 грн (які визначені без необхідності утримання прибуткового податку з громадян й інших обовязкових платежів, що підлягають справлянню в цій частині ОСББ «Молодіжне»при виконанні рішення суду), в порядку відшкодування моральної шкоди 2000 грн, а всього - 14144,25 грн. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку та судових витрат змінено: стягнуто з обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжне»на користь позивача 6 299,14 грн компенсації за невикористану щорічну відпустку та 251,90 грн судових витрат. У решті рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення судів залишено без змін.

У судове засідання позивачка з'явилась, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимог позовної заяви не визнав, подав до суду письмові заперечення.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ст. 19 Закону України «Про відпустки», ст. 182-1 КЗпП України одинокій матері та іншим особам, зазначених у цих Законах, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 (з січня 2010 року 10) календарних днів без урахування святкових та неробочих днів ( ст. 73 цього Кодексу). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів ( з 1 січня 2010 року 17 календарних днів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», ст. 6 Сімейного Кодексу України дитина це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосованої до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Закон України «Про відпустки»( п. 5 ч. 12 ст. 10) визначає одиноку матір, як таку, яка виховує дитину без батька. Однак участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матір статус одинокої.

Визначення поняття «одинока матір»наведено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 6 листопада 1992 року № 9 та в ст.ст. 18-1, 18-3 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

З огляду на викладене, до категорії одинокої матері відносяться: жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

За положенням про Міністерство праці та соціальної політики України. затвердженого Указом Президента України від 30 серпня 2000 року №035/2000 Міністерство праці відповідно до покладених на нього завдань проводить інформаційно-розяснювальну роботу з питань, що входять до його компетенції.

У листах Міністерства праці та соціальної політики України від 14 квітня 2008 року № 235/0/15-08/13, від 19 травня 2009 року №5565/0/14-09/13, від 26 липня 2010 року №2650/0/10-10/13 та наданими суду письмовими доказами (а.с. 90, 91, 215), з посиланням на зазначені Закони України, ст. ст. 157, 158 СК України дано розяснення, що до статусу одинокої матері відноситься жінка, яка не перебуває у шлюбі та свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка одружилася не з батьком дитини, але її дитина новим чоловіком не усиновлена. Участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої).

У позовних вимогах ОСОБА_1 посилалася на те, що вона має статус одинокої матері, що підтверджується зазначеними законодавчими актами та згаданими листами Міністерства праці та соціальної політики України, а відтак вона має право на компенсацію за невикористану додаткову відпустку при звільненні з роботи.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позов необхідно задовольнити.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси»(код ЄДРПОУ 04648809, розташоване у м. Києві по вул. Патріса Лумумби, 11) вручити ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) копію наказу про його звільнення з посади від 26.09.2011 року за №43-к та видати належно оформлену трудову книжку на ім'я ОСОБА_5.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси»на користь держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: