Вирок № 27005373, 14.09.2012, Вишгородський районний суд Київської області

14.09.2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Підкурганного В.В.,

при секретарі Корнієнко К.М.,

за участі прокурора Гризуна С.В.,

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого лаборантом ТОВ «Технагбудс», проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, судовим слідством

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2010 року близько 10 години 00 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи на підставі доручення технічно справним автомобілем ГАЗ 2705 (д.н.з. НОМЕР_1) у напрямку м. Овруч в с. Нові Петрівці, діючи необережно, порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - Правила), бачивши, що проїжджу частину вул. Леніна з лівого боку на правий відносно його руху перетинає пішохід ОСОБА_4, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля, аж до зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на неї.

В результаті дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_4 народження отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани (в потиличній ділянці), ссадина на тильній поверхні лівої кисті, по передньозовнішній поверхні правого колінного суглобу, кровопідтікання м'яких тканин голови в потиличній ділянці більш зліва, перелом кісток склепіння та основи черепу, крововилив під оболонки у шлуночки головного мозку, ділянка розможіння лівої долі мозжечку, набряк головного мозку, правобічні переломи ребер, крововилив у коренях легень, від чого настала смерть ОСОБА_4

Дії підсудного порушили вимоги пункту 12.3 Правил, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

Смерть ОСОБА_4 від відкритої черепно мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепу з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки мозку, знаходиться в прямому причинно-наслідковому звязку з порушенням підсудним правил безпеки дорожнього руху.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що має водійський стаж 14 років, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Так, 14 грудня 2010 року близько 10 год. Не порушуючи правил дорожнього руху керував автомобілем ГАЗ -2705 (д.н.з. НОМЕР_1) у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області у напрямку м. Овруч, погода була ясною, опади були відсутні, однак на дорозі була ожеледиця.

Підїжджаючи до пішохідного переходу по вул. Леніна у с. Нові Петрівці, помітив як йому на зустріч рухається вантажний автомобіль »типу «фура», після того як зазначена вантажівка розминулась з ним, він побачив як жінка літнього віку рухається по проїжджій частині, приблизно за 2 метри за пішохідним переходом з лівого відносно нього боку у напрямку протилежного боку дороги. ОСОБА_3 розраховував на те, що жінка зупиниться перед суцільною дорожньою розміткою проїжджої частини та продовжить свій рух після того, як пропустить його автомобіль. Однак, пішохід продовжував свій рух, зрозумівши, що жінка-пішохід немає наміру зупинятись застосував екстрене гальмування, вивернув кермо в ліво, щоб оминути пішохода, однак уникнути зіткнення автомобіля з пішоходом не вдалося, тому, на межі пішохідного переходу автомобіль вдарив правою передньою частиною жінку, від чого остання впала на дорогу. Після зупинки автомобіля, підсудний вийшов з автомобіля, підійшов до жінки, яка ще була в свідомості та викликав швидку медичну допомогу для надання їй допомоги.

На думку підсудного, зіткнення автомобіля під його керуванням із загиблою жінкою сталося через порушення останньою вимог пункту 4.14 Правил Дорожнього руху України (далі - Правила), відповідно до якого пішоходам забороняється виходити на проїжджу частину, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху. Крім того, керуючи транспортним засобом підсудний керувався пунктом 1.4. Правил, згідно якого кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дотримуються Правил.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що 14 грудня 2010 року близько 10 год. 30 хв. Їй зателефонував син та повідомив, що її мати потрапила в дорожньо-транспортну пригоду по вул. Леніна у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області в результаті якої загинула. Близько 12 год. Того ж дня вона приїхали на місце пригоди та побачила автомобіль ГАЗ на узбіччі дороги та тіло матері, яке лежало на дорозі. Мати завжди переходила дорогу лише по пішохідному переході.

Крім того, потерпіла повідомила, що не заперечувалось підсудним, що він разом зі своїми родичами звертався до неї із пропозицією сплатити їй 10000 грн., за умови якщо вона відмовиться від усіх претензій до нього, які виникли у звязку із смертю її матері.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що десь в кінці листопада чи в першій половині грудня 2010 року, близько 10 год. поверталась з роботи. Вона вийшла з маршрутного таксі на зупинці по вул. Леніна у с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та попрямувала до дому, так як проживає у зазначеному населеному пунктів на зазначеній вулиці у будинку за № 102.

На протилежному боці дороги вона побачила знайому жінку на імя ОСОБА_4, яка підійшла до пішохідного переходу та стала на нього, напевно, з метою перетнути проїжджу частину, так як вона часто проходила повз її будинок, йдучи додому. Проживала загибла, відносно напрямку її руху того дня, праворуч від пішохідного переходу. Свідок та, як пізніше зясувалось, загибла жінка на імя ОСОБА_4 привітались, після чого свідок ОСОБА_5 відкрила хвірточку свого подвіря та зайшла на подвіря. Однак, вона навіть не встигла дійти до вхідних дверей будинку як почула звук удару зі сторони дороги і вона збагнула, що збили її знайому ОСОБА_4. Вона відразу повернулась на вулицю та побачила, що ближче до краю проїжджої частини смуги руху у напрямку м. Овруч, біля пішохідного переходу лежить тіло ОСОБА_6, частково на пішохідному переході стояв автомобіль білого кольору ГАЗ, водій якого, а саме підсудний, стояв біля збитої жінки. Вона дала підсудному ОСОБА_3 води вмитись та рушник. Після чого приїхала швидка і констатувала смерть потерпілої. Самого моменту зіткнення автомобіля з пішоходом вона не бачила.

Також, вина підсудного підтверджується наступними зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- висновком авто технічної експертизи № 237 А від 23 квітня 2012 року, де вказано, що в даній дорожній обстановці швидкість руху автомобіля НОМЕР_2 згідно сліду гальмування становила близько 45,7… 57,1 км\год. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ГАЗ 2705 (д.н.з. НОМЕР_1) повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3 Правил, відповідно до якого разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або для безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди. Крім того, підсудний мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, а саме з моменту виявлення пішохода на проїжджій частині (а.с. 59-62).

- висновком судово медичної експертизи № 9д/243тр від 12 травня 2011 року в результаті дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани (в потиличній ділянці), ссадина на тильній поверхні лівої кисті, по передньозовнішній поверхні правого колінного суглобу, кровопідтікання м'яких тканин голови в потиличній ділянці більш зліва, перелом кісток склепіння та основи черепу, крововилив під оболонки у шлуночки головного мозку, ділянка розможіння лівої долі мозжечку, набряк головного мозку, правобічні переломи ребер, крововилив у коренях легень. Зазначені тілесні пошкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, або при ударі з такими, при обставинах, викладених в постанові про призначення даної експертизи, що з урахуванням морфології та характеру виявлених пошкоджень, дозволяє вважати, що в даному випадку могла мати місце транспортна травма, а саме травма в результаті зіткнення автомобіля вагонного типу з пішоходом. Смерть ОСОБА_4 від відкритої черепно мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепу з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки мозку, знаходиться в прямому причинно-наслідковому звязку з порушенням підсудним правил безпеки дорожнього руху (а.с.34-37).

- протоколом огляду місця дорожньо транспортної події від 14 грудня 2010 року, схемою до нього та фото таблицею, з яких вбачається кінцеве положення транспортного засобу автомобіля НОМЕР_3, розташування трупу, інші сліди. Протоколом огляду дорожньо транспортної події зокрема встановлено, що ділянка дороги має середньозернисте асфальтобетонне покриття, до проїзної частини примикають справа та зліва узбіччя, та будови сільського типу. Автомобіль ГАЗ 2705 д.н.з. НОМЕР_1 перебував на правій смузі в напрямку до м. Овруч за пішохідним переходом, на відстані 0,5 м від пішохідного переходу, одинарні, прямолінійні, суцільні сліди гальмування правого переднього колеса автомобіля НОМЕР_3 довжиною 19,7 м, слід гальмування лівого переднього колеса довжиною 8,2 м. Тіло ОСОБА_4 розташоване на правому узбіччі в напрямку до м. Овруч на відстані 5,1 м за пішохідним переходом в напрямку до м. Овруч та 2,2 м від правого переднього колеса автомобіля. (а.с. 8-13)

- протоколом огляду транспорту, автомобіля ГАЗ 2705 д.н.з. НОМЕР_1, де вказані зовнішні пошкодження транспортного засобу (а.с. 19).

Таким чином, оцінивши всі докази у сукупності та у їх взаємозвязку, суд визнає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, дії якого вірно кваліфіковані органом досудового слідства за частиною 2 статті 286 КК України.

Так, судом враховано, що не дивлячись на те, що зібрані по справі докази, а також досліджені у судовому засіданні матеріали справи доводять вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, підсудний вину не визнав, у скоєному не покаявся та намагався своїми показами, даними як на стадії досудового слідства та у судовому засіданні винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди зробити загиблу ОСОБА_4

Однак, покази підсудного ОСОБА_3 щодо того, що загибла ОСОБА_4 недотрималась вимог Правил, спростовуються показами допитаної у судовому засіданні свідком ОСОБА_5, так як остання будучи попередженою про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України у суді ствердно вказала, що бачила загиблу безпосередньо ОСОБА_4 на пішохідному переході, а тому зазначене спростовує позицію підсудного в частині того, що загибла йшла по проїжджій частині, за межами пішохідного переходу. Такі покази підсудного судом оцінюються критично і розцінюються як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Також, сам підсудний у судовому засіданні зазначив, що екстрене гальмування почав застосовувати не в той момент, коли побачив на дорозі загиблу жінку, а лише після того, коли зрозумів, що остання не має наміру зупинятись перед його автомобілем. З урахуванням викладеного, суд в повній мірі погоджується з висновком судово-автотехнічної експертизи, та з тим, що дотримання підсудним пункту 12.3 Правил у момент виникнення небезпеки для нього, тобто з моменту виявлення пішохода на проїжджій частині, слугувало б у тій дорожній ситуації можливістю уникнути зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_3 із загиблою ОСОБА_4

Тому, суд погоджується з тим, що смерть ОСОБА_4 знаходиться у причинно-наслідковому звязку із невиконанням підсудним вимог пункту 12.3 Правил.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує обставини справи: вчинення підсудним необережного тяжкого злочину згідно статті 12 КК України, дані про його особу: має позитивну характеристику, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий, його дії після вчинення злочину спроба надати першу медичну допомогу, виклик автомобіля швидкої допомоги на місце пригоди. Однак, вину у вчиненому злочині підсудний ОСОБА_3 не визнав та своїми активними діями, спрямованими на уникнення від кримінальної відповідальності, намагався перекласти вину у дорожньо-транспортній пригоді на особу, як загибла. Крім того, шляхом передачі коштів потерпілій пропонував їй, дієвий на його думку, механізм відкликання заяви про злочин, що також свідчить про усвідомлення підсудним його неправомірної поведінки, в результаті якої загинула ОСОБА_4

Обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України судом не встановлено, як і не встановлено судом обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3

Тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного в умовах ізоляції від суспільства та призначення покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією частини 2 статті 286 КК України. Так як згідно статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

З урахуванням усіх обставин вчиненого злочину суд вважає за доцільне застосовувати до підсудного і додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передбачене санкцією частини 2 статті 286 КК України.

Судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи від 23 квітня 2012 року № 237 А у розмірі 1 176 (тисяча сто сімдесят шість) грн. 00 коп. підлягають стягненню із підсудного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області.

Питання про речові докази слід вирішити з урахуванням положень статті 81 КПК України - автомобіль «ГАЗ-2705»(д.н.з. НОМЕР_1), переданий на зберігання власнику ОСОБА_7 має залишитись у неї так як є її власністю.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись статтями 323 і 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, обрану щодо ОСОБА_3, змінити на взяття під варту та затримати ОСОБА_3 у залі суду. Строк відбування покарання рахувати з дня зміни запобіжного заходу та взяття під варту ОСОБА_3 з 14 вересня 2012 року.

Стягнути із ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1176 (тисяча сто сімдесят шість) грн. 00 коп. за проведення судово-автотехнічної експертизи від 23 квітня 2012 року № 237 А на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31250272210700 УДК у Київській області МФО 821018 код 25574713).

Речовий доказ, автомобіль «ГАЗ-2705»(д.н.з. НОМЕР_1), переданий на зберігання власнику ОСОБА_7 має залишитись у неї так як є її власністю.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя