Рішення № 27003534, 18.10.2012, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/13426/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Доля В.А.

при секретарі Чубай П.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину.

Під час розгляду справи позовна вимога про те, щоб визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину - 51/100 частини будинковолодіння, яке розташоване в м. Рівне по вул. Волинській, 17 видане ОСОБА_3, як спадкоємиці ОСОБА_5, який помер 16 травня 2007 року, ухвалою суду залишена без розгляду.

Як на підставу для задоволення позову позивачка та її представник покликаються на порушення відповідачкою вимог частини 4 статті 1224 ЦК України, а саме, що відповідачка не має право на спадкування, тому що шлюб відповідачки з ОСОБА_5 є недійсним в силу закону, так як вона, на день відкриття спадщини, не розірвала попередній шлюб.

Відповідачка та її представник позовні вимоги вважають необґрунтованими, тому що шлюб із спадкодавцем не визнаний недійсним і просять суд в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Зібраними доказами встановлено, що позивачці належить на праві власності 49/100 частини будинковолодіння, яке розташоване в м. Рівне по вул. Волинська, буд. 17 ( а.с.8).

51/100 цього будинку належить відповідачці на підставі свідоцтво про право на спадщину, як спадкоємиці за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 16 травня 2007 року( а.с.25).

Як зазначено ухвалі Верховного суду України № 6-9181св07 від 18 липня 2007 року - особа має право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, згідно зі ст.47 КЗпШС 1969 року та ст.42 Сімейного кодексу України, якщо реєстрацією шлюбу порушуються її права, зокрема і право на спадщину .

Відповідно до статті 1262 ЦК України позивачка має право на спадкування за законом, тому має право звернутись до суду за захистом свого права, адже ОСОБА_5 - брат позивачки (а.с.9-11). У ОСОБА_5 та відповідачки дітей не має. Відповідачка прийняла спадщину в порядку статті 1261 ЦК України (а.с.25). Спадкоємців, визначених у статті 1261 ЦК України не має, тому позивачка, в порядку встановленому статтею 1262 ЦК України, має право на спадкування за законом.

Позивачка вибрала спосіб захисту права, який передбачений чинним законодавством, а саме частиною 4 статті 1224 ЦК України, частиною 2 статті 1258 ЦК України.

19 червня 1961 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб із відповідачкою (а.с. 56,58).

На день реєстрації шлюбу відповідачка перебувала у шлюбі із ОСОБА_6 (а.с. 15,55). Це також підтверджують сторони по справі.

Відповідачка 6 червня 2008 року звернулась до суду із позовом про визнання ОСОБА_7 безвісно відсутнім (а.с. 55). Як зазначено в рішенні суду позивачка стверджувала, що визнання ОСОБА_7 безвісно відсутнім їй потрібно для розірвання шлюбу (а не анулювання запису про реєстрацію шлюбу).

З листа із Відділу РАЦС Рівненського міського управління юстиції від 07.09.2012 року слідує, що 24.06.2008 року складено актовий запит за № 410 про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та відповідачкою( а.с.38).

Відповідно до частини 5 статті 39 СК України - якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

За наведених обставин, судом встановлено, що перший шлюб між відповідачкою та ОСОБА_7 був розірваний лише після смерті ОСОБА_5, а тому до розірвання шлюбу він був дійсний.

Відповідно до частини 2 статті 41 СК України - при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідачка не надала суду доказів, що з спадкодавцем вона спільно проживала та спільно вела господарство. Відповідно до акту про шлюб (а.с.9) відповідачка, після реєстрації шлюбу із спадкодавцем, зобовязана була змінити прізвище на «Приступа», тобто і прийняти спадщину, як дружина спадкодавця як ОСОБА_8. Про те спадщину прийняла відповідачка як ОСОБА_3, що теж підтверджує факт перебування відповідачки в іншому шлюбі на момент смерті ОСОБА_5.

У відповідності до ч. 4 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Відповідно до статті 114 Кодексу Законів про сім»ю, опіку, шлюб і актів громадянського стану Української РСР, чинного на день укладання шлюбу між відповідачкою та ОСОБА_5 шлюб, укладений з порушенням умов передбачених статтями 110- 112 недійсний.

Згідно статті 111 цього Кодексу - не можуть вступати в шлюб особи, із яких хоча б одна знаходиться в зареєстрованому шлюбі.

Так як на час реєстрації шлюбу закон забороняв відповідачці вступати в шлюб, в силу закону цей шлюб був недійсний.

Частиною першою ст. 39 СК України, чинної на день смерті ОСОБА_5, встановлено, що недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Статті 40 та 41 СК України визначають випадки, коли шлюб визнається недійсним за рішенням суду, а статтею 42 СК України передбачено коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним.

Отже суд вважає, що постільки законодавець визначив, що шлюб зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі в силу закону є недійсним, цей шлюб визнавати недійсним рішенням суду не має потреби.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 13 постанови пленуму Верховного Суду України N 11, 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якої - позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст. 39 СК), зокрема у разі реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Ця позиція суду не суперечить рішенню колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 2 березня 2012 року за позовом цих сторін про визнання шлюбу недійсним, яка відмовила позивачці у задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним ( а.с.16-17).

З врахуванням викладеного, суд вважає, що шлюб ОСОБА_5 із відповідачкою є недійсним від моменту його реєстрації і до моменту відкриття спадщини, тому, відповідності до ч. 4 ст. 1224 ЦК України відповідачка не має права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, в порядку визначеному статтею 1261 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 107,30 грн. судових витрат (а.с.1).

Керуючись статтями 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування - задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер 16 травня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2012 року.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_9