Справа № 1715/8021/12
2/1715/1418/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2012 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі суддіМузичук Н.Ю.
при секретарі Козачук Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором та судових витрат в справі та за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»та ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним,
встановив:
В квітні 2012 року в Рівненський міський суд надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №142/701428 від 25.06.2008 року і додаткових угодах в розмірі 3 934522,60 грн. та коштів на відшкодування судових витрат в справі на суму 3 219,00 грн.
В позовній заяві зазначається, що 25 червня 2008 року між ВАТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_1», та відповідачем ОСОБА_2, укладено Кредитний договір №142/701428, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 485 тис доларів США під 13,25 % річних, зі строком остаточного повернення не пізніше 15.06.2018 року. Банк свої зобовязання виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти, передбачені кредитним договором. Отримання коштів позичальником на всю суму підтверджується меморіальними ордерами №1 від 25.06 2008 року, №200 від 25.06.2008 року, №1 від 03.07.2008 року, №200 від 03.07.2008 року. Згідно договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №2, його строк встановлено до 15.06.2028 року. Згідно договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №3, його відсоткова ставка встановлена 13,75 % річних.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору позичальник зобовязався використати Кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку його в повному обсязі, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором. Однак, позичальник не виконав свої зобовязання за кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту, внаслідок чого станом на 10.04.2012 року виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту на суму 5000,00 доларів США.
У відповідності з п. 10.1.1. Кредитного договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання боргового зобовязання, а саме сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачувалась пеня, за кожен день прострочення. У цьому звязку позивачу нарахована пеня на загальну суму 8944,88 грн. ОСОБА_1 неодноразово звертався із претензіями про погашення заборгованості, однак станом на час звернення до суду заборгованість не погашена, загальна її сума становила 491 619,00 доларів США та сума пені 8 944,88 грн.
В забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором 25.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №142/701428/п від 25.06.2008 року.
Відповідно ст.554 ЦК України та умов Договору поруки Поручитель, як солідарний боржник, відповідає перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобовязань за кредитним договором №142/701428/п від 25.06.2008 року та усіма додатковими угодами до нього, укладеним між банком та позичальником, а саме за повернення суми кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, сплату штрафних санкцій, відшкодування збитків і інших платежів, передбачених Кредитним договором. Договір поруки діє до повного погашення заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно позовної заяви про збільшення позовних вимог від 14.08.2012 року, на вказану дату відповідачем умови договору та вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦПК України не виконувались, що призвело до збільшення простроченої заборгованості, станом на 14.08.2012 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить: 10 000 доларів США сума основного боргу по простроченому кредиту, 450 418,06 доларів США сума по залишку за кредитом; 61 630,92 доларів США - сума по прострочених відсотках; 26 527,65 грн. сума пені за несвоєчасну сплату боргу, що разом становить 4 199 265 грн. 14 коп., згідно доданого розрахунку. Просять стягнути із відповідачів в солідарному порядку заборгованість по Кредитному договору №142/701428 від 25.06.2008 року в розмірі 522048 /пятсот двадцять дві тисячі сорок вісім/ доларів США 98 центів та заборгованість пені в розмірі 26 527 /двадцять шість тисяч пятсот двадцять сім/ грн. 65 коп.
Письмове заперечення відповідачів на позовну заяву суду не надане.
Із травня 2012 року знаходиться в провадженні суду та ухвалою суду від 15.08.2012 року обєднана в одне провадження справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2 про визнання Договору поруки № 142/701428/п від 25 червня 2008 року між сторонами недійсним за тих підстав, що відповідач №1 в Договорі поруки некоректно вказав ціну договору, виразивши її в іноземній валюті, а саме в доларах США, що не відповідає вимогам ст. 524 ЦК України та дає підстави для вимоги про визнання такого договору недійсним. Вважає, що умови Договору поруки суперечать Цивільному Кодексу України, Конституції України та іншим нормативно-правовим актам України, а тому вказаний договір поруки слід визнати недійсним. Зміст правочину, згідно ст. 203 ч.1 ЦК України, не може суперечити цьому Кодексу, Конституції України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину, відповідно ч.1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно, оспорений договір поруки вважає недійсним. Крім того, зазначає, що на момент укладення нею угоди поруки офіційний курс долара США за курсом НБУ становив 4,84 грн., вона розраховувала на те, що сума основного зобовязання позичальника не збільшиться. Станом на сьогоднішній день такий курс збільшився до 7,99 грн., що потягнуло суттєве збільшення суми зобовязання, а тому подальше виконання Договору поруки є неможливим, порушує її права та інтереси та суперечить встановленим ст. 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно наданих суду заперечень ПАТ «Креді ОСОБА_1»на позовну заяву від 07.07.2012 року, зазначається, що Позивач, укладаючи з Банком Договір поруки, визнав умови Кредитного договору та свідомо прагнув створення правових наслідків щодо забезпечення зобовязань Боржника за Кредитним договором. При укладенні Договору поруки Позивачем та Відповідачем повністю дотримані вимоги ст. 203 ЦК України, як наслідок відсутні підстави для визнання Договору поруки не дійсним, що передбачені ст. 215 ЦПК України.
Представник позивача-відповідача ОСОБА_4 підтримала повністю заявлені Банком та уточнені позовні вимоги в суді, просить розглянути справу без участі належним порядком повідомлених про час і місце судового розгляду справи відповідачів, які повторно не зявилися до суду, законні підстави для повторного відкладення судового розгляду заперечує. Позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає, вважає їх безпідставними, підтримала надане суду заперечення в повному обсязі. Додатково пояснила, що із серпня 2012 року станом на теперішній час заборгованість за Кредитним договором відповідача залишилась незмінною, нарахування позивачем припинені, відповідачі свої зобовязання не виконують, на контакт відповідач не йде. Наявність та сума заборгованості по договору стала підставою до звернення до суду із позовом, підтверджується наданим розрахунком позивача та умовами кредитного договору №142/701428/п від 25.06.2008 року, не оспорена відповідачем. Докази судового збору оформлені належним чином, мають відмітки про перерахування коштів до бюджету, витрати підлягають до стягнення на користь позивача. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути із відповідачів в солідарному порядку заборгованість по Кредитному договору №142/701428 від 25.06.2008 року в розмірі 522048 /пятсот двадцять дві тисячі сорок вісім/ доларів США 98 центів, заборгованість пені по Кредитному договору №142/701428 від 25.06.2008 року в розмірі 26 527 /двадцять шість тисяч пятсот двадцять сім/ грн. 65 коп., кошти на відшкодування судових витрат в розмірі 3219 /три тисячі двісті девятнадцять/ грн. В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи повідомленими про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не зявилися, без повідомлення причини неявки, що вважається неявкою в судове засідання без поважних на те причин. Представник відповідача-позивача ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_5, заявила клопотання про відкладення судового розгляду справи для підготовки до судового засідання через укладення з нею угоди 17.09.2012 року. Після відхилення судом клопотання адвоката за відсутністю підстав, представник відповідача-позивача не визнала позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»та підтримала повністю позовні вимоги довірительки додаткових пояснень не надавала.
Оцінюючи пояснення, долучені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги первісного позову підлягають до повного задоволення, позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Креді ОСОБА_1»та ОСОБА_2 про визнання Договору поруки недійсним до задоволення не підлягають за наступних підстав.
Встановлено, що 25 червня 2008 року між ВАТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_1», та відповідачем ОСОБА_2, укладено Кредитний договір №142/701428, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 485 тис доларів США під 13,25 % річних, зі строком остаточного повернення не пізніше 15.06.2018 року. Згідно договору між сторонами про внесення змін та доповнень до кредитного договору №2, його строк встановлено до 15.06.2028 року. Згідно договору між сторонами про внесення змін та доповнень до кредитного договору №3, його відсоткова ставка встановлена 13,75 % річних.
Встановлено, що ОСОБА_1 свої зобовязання виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти, передбачені кредитним договором, отримання яких позичальником на всю суму підтверджується меморіальними ордерами №1 від 25.06 2008 року, №200 від 25.06.2008 року, №1 від 03.07.2008 року, №200 від 03.07.2008 року.
Відповідач неналежним чином поставився до виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 14.08.2012 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить: 10 000 доларів США сума основного боргу по простроченому кредиту, 450 418,06 доларів США сума по залишку за кредитом; 61 630,92 доларів США - сума по прострочених відсотках; 26 527,65 грн. сума пені за несвоєчасну сплату боргу, що разом становить 4 199 265 грн. 14 коп., згідно доданого розрахунку. Наведеним підтверджується зазначена позовною заявою заборгованість по Кредитному договору №142/701428 від 25.06.2008 року в розмірі 522048 /пятсот двадцять дві тисячі сорок вісім/ доларів США 98 центів та заборгованість пені по такому договору в розмірі 26 527 /двадцять шість тисяч пятсот двадцять сім/ грн. 65 коп.
З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за Кредитним договором №142/701428 від 25 червня 2008 року, між Акціонерним товариством ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство КРЕДІ ОСОБА_1, та фізичною особою, відповідачем в справі, ОСОБА_3 укладений договір Поруки №142/701428/п від 25 червня 2008 року.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки Поручитель ОСОБА_3 зобовязується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобовязання за кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього, укладеними між банком та позичальником, а саме за повернення суми кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, сплату штрафних санкцій, відшкодування збитків і інших платежів, передбачених Кредитним договором.
У п. 2.2.1 Договору поруки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором та/або у разі виникнення у Кредитора права вимагати обовязкового дострокового виконання зобовязань Позичальника за Кредитним договором, Поручитель зобовязаний погасити, без будь-яких заперечень, наданий Позичальнику кредит у розмірі його зобовязань за Кредитним договором, сплатити відсотки та інші платежі, передбачені Кредитним договором, не пізніше ніж в термін, зазначений у відповідному повідомленні Кредитора і на рахунок Кредитора, який буде зазначено в такому повідомленні.
Згідно з п. 6.2 Договору поруки договір залишається чинним до моменту припинення основного зобовязання /Кредитного договору/.
Розрахунок заборгованості згідно кредитного договору №142/701428 від 25 червня 2008 року свідчить про наявність заборгованості по кредиту станом на 16 листопада 2011 року на вказану позовом суму, правильність розрахунку позивача не оспорений і не спростований стороною відповідача.
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України, Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно ст.ст. 526, 639 ЦК України договір є обовязковим для сторін, а зобовязання, які з нього випливають, мають виконуватись належним чином та припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.
Відповідно до положень ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову /субсидіарну/ відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойку, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно положень ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників /солідарних боржників/ кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь кого з них окремо.
Таким чином, сукупністю достовірно підтверджених наведених доказів доведено, що позовна заява обґрунтована і підлягає до задоволення шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за спірним кредитним договором в розмірі 522048 /пятсот двадцять дві тисячі сорок вісім/ доларів США 98 центів та заборгованості пені по вказаному Кредитному договору в розмірі 26 527 /двадцять шість тисяч пятсот двадцять сім/ грн. 65 коп. яка підтверджена розрахунком позивача і не спростована відповідачами.
Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання вищезазначеного договору Поруки №142/701428/п від 25 червня 2008 року недійсним та надані в цій частині докази, суд приймає до уваги, що, зважаючи на законність Кредитного договору, ОСОБА_3 визнавала його умови при укладенні Договору поруки, в тому числі усі валютні ризики, повязані зі змінами курсу валюти, в якій був отриманий кредит.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику. У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Отже, з цього слідує, що обовязок позичальника у даному випадку не є платежем позикодавцю за виконану роботу, надану послугу чи інше, а лише обовязок повернути те, що позичальник отримав від позикодавця (повернути таку ж кількість грошей або речей, визначених родовими ознаками, такої ж якості, такого ж роду). Таким чином, при поверненні позичальником позикодавцеві предмету боргу (грошей чи інших речей, визначених родовими ознаками) повернуті грошові кошти не виступають, як засіб платежу, а є лише поверненням того, що було отримано. З цього слідує, що отримані Боржником в кредит кошти в іноземній валюті та їх повернення Кредитору ніяким чином не є засобом платежу.
Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Тобто, відповідно положень ст.ст. 553,554 ЦК України та умов оспореного договору Поруки - порука є одним із різновидів забезпечення виконання основного зобов'язання. За умовами Договору поруки, укладеного Позивачем з Банком, не передбачено надання кредитних коштів.
Зважаючи на законність Кредитного договору, та визнання його умов Позивачем при укладенні Договору поруки, в тому числі усіх валютних ризиків, повязаних зі змінами курсу валюти, в якій був отриманий кредит позовні вимоги Позивача є надуманими та необґрунтованими.
Окрім цього, одним із спеціальних нормативно правових актів, що регулюють відносини в сфері кредитування є Закон України Про банки і банківську діяльність, у відповідності до якого передбачена можливість здійснення кредитування у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті. Згідно ст. ст.19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Так ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю чітко визначає, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Отже, даною нормою встановлено пріоритет інших норм цього Декрету або інших актів валютного законодавства України.
Підпунктом в п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю встановлено, що Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, а саме операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, а так як на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті то у звязку з цим операції щодо надання та одержання кредитів в іноземній валюті не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін договору.
Крім того, п. 5 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю визначено, що одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.
Такої ж думки притримується і Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові «№5 від 30 березня 2012 р.
Крім того, слід відмітити, що діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти гривні. Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч. 1 ст. 8 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можна зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних законодавчо не закріплена.
Таким чином, при укладенні договору Поруки №142/701428/п від 25 червня 2008 року поручитель ОСОБА_3 повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, і тому її посилання в позові на ст. 3 ЦК України стосовно справедливості, добросовісності та розумності є безпідставними. Поручитель, укладаючи Договір поруки щодо забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_2 за Кредитним договором, тим самим підтвердив, що договір належним чином укладений у повній відповідності із вимогами чинного законодавства (п.п. 4.1.2 Договору поруки).
Відтак, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що при укладенні договору Поруки №142/701428/п від 25 червня 2008 року сторонами були дотримані вимоги ст. 203 ЦК України, підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про визнання Договору поруки недійсним, які передбачені ст. 215 ЦК України, судом не встановлено.
Підтверджені належними допустимими письмовими доказами в справі судові витрати в сумі 3219 грн. 00 коп., в порядку ст. ст. 88, 89 ЦПК України, покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог та підлягають стягненню за рішенням суду.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 543,553,554 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,89,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості коштів задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1», код ЄДРПОУ 14361575, рахунок № 37394000000123 в відділенні Вінницька міжрегіональна дирекція ПАТ «Креді ОСОБА_1», МФО 300614, заборгованість по Кредитному договору №142/701428 від 25.06.2008 року в розмірі 522048 /пятсот двадцять дві тисячі сорок вісім/ доларів США 98 центів.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1», код ЄДРПОУ 14361575, рахунок № 37394000000122 в відділенні Вінницька міжрегіональна дирекція ПАТ «Креді ОСОБА_1», МФО 300614, заборгованість пені по Кредитному договору №142/701428 від 25.06.2008 року в розмірі 26 527 /двадцять шість тисяч пятсот двадцять сім/ грн. 65 коп.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1», код ЄДРПОУ 14361575, рахунок № 37394000000122 в відділенні Вінницька міжрегіональна дирекція ПАТ «Креді ОСОБА_1», МФО 300614, кошти на відшкодування судових витрат в розмірі 3219 /три тисячі двісті девятнадцять/ грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки №142/701428/п від 25 червня 2008 року відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук
Судове рішення № 27003430, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 20.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1715/8021/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: