Рішення № 27000033, 10.10.2012, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 1708/236/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

під головуванням судді Калюжного А. Є.

при секретарі Дацишин Р. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики незаконним та неукладеним,стягнення авансу,-

в с т а н о в и в:

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати договір позики, укладений між ним та ОСОБА_2 від 03 листопада 2011 року, незаконним та неукладеним, а також стягнути в його користь 3 200 доларів США, понесені ним витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 03 листопада 2011 року сторони уклали фіктивний правочин, а саме договір позики, на підтвердження якого він написав розписку в одному примірнику, що залишився у відповідача. Дану розписку він написав на повному аркуші паперу, на якому в подальшому було написано про передачу ним ОСОБА_2 коштів в сумі 1000 доларів США.

Стверджує, що дана розписка була написана при свідках, які можуть підтвердити, що вона була написана на цілому аркуші паперу, а також підтвердити про їхню домовленість з відповідачем стосовно купівлі-продажу автомобіля та відсутність домовленості стосовно договору позики.

Вказує, що підставою для написання розписки було не отримання ним грошей, а гарантія оплати вартості автомобіля ВАЗ 21099, що належить відповідачу, за який він вже передав кошти останньому в сумі 2000 доларів США.

Пояснює, що у серпні 2011 року між сторонами була попередня усна домовленість, згідно якої відповідач зобов'язувався передати йому у власність автомобіль ВАЗ 21099, а він у свою чергу сплатити 3 500 доларів США з рострочкою у 5 місяців.

Стверджує, що відразу ним було сплачено аванс у сумі 200 доларів США і дано зобов'язання виплатити решту суми за автомобіль до моменту укладення договору купівлі-продажу, тобто до 31.12.2011 року. Дана домовленість відбувалася при свідках.

З 10 серпня 2011 року до 09 листопада 2011 року вони разом з відповідачем перебували на заробітках в Російській Федерації, де 14.09.2011 року в присутності свідка ОСОБА_3 він віддав відповідачу ОСОБА_2 800 доларів США в рахунок вартості автомобіля, а приблизно через місяць при тому ж свідку віддав ще 1000 доларів США.

Вказує, що 03.11.2011 року відповідач ОСОБА_2, користуючись його довірою, шляхом обману запропонував йому написати розписку в одному примірнику, який залишився у відповідача.

У день його від' їзду з Російської Федерації додому, а саме 05.11.2011 року, ним була сплачена ще частка від вартості автомобіля в сумі 700 доларів США, а 21.11.2011 року в м. Здолбунів черговий платіж - 300 доларів США.

Таким чином, станом на 21 листопада 2011 року відповідач ОСОБА_2 отримав від нього в рахунок оплати вартості автомобіля авансових платежів на загальну суму 3 000 доларів США, залишок боргу становив - 500 доларів США.

Пояснює, що на прохання відповідача для гарантії остаточного розрахунку, 22 листопада 2011 року він залишив автомобіль на зберігання у дворі ОСОБА_2, а ключі та реєстраційні документи на автомобіль передав матері останнього.

Стверджує, що у грудні 2011 року відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати умови попереднього усного договору купівлі-продажу автомобіля та повернути сплачений аванс в сумі 3000 доларів США. Крім того, на ремонт автомобіля було ним потрачено 200 доларів США.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 за його рахунок незаконно збагатився на 3 200 доларів США.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.В судове засідання позивач в день ухвалення рішення по справі не з"явився.В поданій до суду заяві просить справу завершувати слухати без його участі.

Відповідач позов не визнав.В день ухвалення рішення по справі відповідач повторно в судове засідання не з"явився без поважної причини,хоча про час,день слухання справи був належним чином повідомлений,про що свідчить долучене до справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши сторони,свідків, сторони,дослідивши зібрані по справі докази,суд вважає,що в задоволені позову слід відмовити по слідуючих підставах.

Згідно із ч. З ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи, згідно з розпискою між сторонами 3 листопада 2011 року було укладено договір позики на суму 1500 дол.США,які позивач зобов"язався повернути до 31 грудня 2012 року.

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК). Ч.2 ст.1047 ЦК України допускає предявлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа,який посвідчує,передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Відповідно до вимог ЦК розписка є одночасно документом,який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику,й укладення договору позики.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочинів недійсними, позивач у силу ст. 10 ЦПК зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності кожного правочину.

Позивач ОСОБА_1оспорює договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді від ОСОБА_4не були ним одержані.

Відповідно до ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором..

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 1051 ЦК, при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошевість такого договору не може ґрунтуватись на поясненнях свідків, а може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами (ч. 2 ст. 58, ст. 59 ЦПК).

Таких доказів суду позивачем не надано.

Що стосується стягнення з відповідача авансу в сумі 3200 дол.США, то дані вимоги не доведені позивачем в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи на початку серпня 2011 року сторони уклали попередній усний договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21099, 1994 року випуску, р.н. НОМЕР_1.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Крім того, письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок,який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 ро.ку № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку ав томобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, згідно з п. 2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Згідно з п. 40 цього Порядку зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_2 Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.

Не надходила така заява й від позивача, який мав на те повноваження за дорученням від власника автомобіля.

Відповідно до п. 8 зазначеного вище Порядку, правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з до датком №1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між сторонами укладений не був.

При таких обставинах позовні вимоги не грунтуються на законі, а тому в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Жодних доказів про сплату 3200 доларів США позивачем надано не було, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення авансу.

Керуючись ст.ст.10,58-60,213-215 ЦПК України,на підставі ст.ст.234,1046,1047,1051,570,571,1212,1213 ЦК України,суд

вирішив :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики незаконним та неукладеним,стягнення авансу-відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення через Здолбунівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : .