Постанова № 26994451, 22.10.2012, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 1717/1942/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, під головуванням судді Феха Т.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

9 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 квітня 2012 року по день ухвалення рішення суду.

Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області у визначений законом строк подав письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що компенсація громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року. Відповідно до ст.ст. 62, 63, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок застосування цього Закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковим для виконання органами державної виконавчої влади України. Конкретні розміри усіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу життя та збільшення заробітної плати, а тому щомісячна грошова допомога виплачувалась правомірно.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя категорія.

Позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується паспортом та довідкою № 3387, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідачем проводиться виплата позивачеві допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі та порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», який набрав чинності 1 січня 2012 року, встановлено, що у 2012 році норми і положення ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України пункт 4 розділу 7 «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року (з наступними змінами) та підтверджено право Кабінету Міністрів України, як державного органу, що має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, в тому числі встановленням порядку та розмірів соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету.

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року передбачено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

За таких обставин відповідачем правомірно проводиться нарахування та виплата позивачеві щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок і виплату позивачеві допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня отримання постанови.

СуддяТ.С. Феха.