Рішення № 26985345, 01.10.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/8903/2012

2/412/4181/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 рокуЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого суддіДемидової С.О.

при секретаріГолосній Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» про стягнення неустойки згідно договорів про участь на паях у будівництві та по зустрічному позову Приватно акціонерного товариства «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернуся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11 січня 2006 року між Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»та ОСОБА_1 був укладений договір про участь на паях у будівництві № 85 від 11 січня 2006 року та договір про участь на паях у будівництві № 68/2 від 11 січня 2006 року.

20 січня 2009 році між ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до договору про участь на паях у будівництві № 85 від 11 січня 2006 року (надалі договір 1), а також був підписаний додатковий договір № 1 до договору про участь на паях у будівництві № 68/2 від 11 січня 2006 року (надалі договір 2).

Відповідно до п. 5.1. договору 1 «Дольщік перераховує грошові кошти в сумі 263 250 грн. на розрахунковий рахунок будівника до 27 січня 2009 року». Дані кошти були перераховані на розрахунковий рахунок будівника, що підтверджується платіжним дорученням.

Також, згідно п. 5.1. договору-2: «Дольщік перераховує грошові кошти в сумі 205 600 грн. на розрахунковий рахунок будівника до 27 січня 2009 року». Дані кошти були перераховані на розрахунковий рахунок будівника, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до п. 2.2. договору1 організація зобов'язується побудувати та здати вищезазначене житло в експлуатацію терміном до 4 кварталу 2009 року, тобто до 01 січня 2010 року. Згідно п. 2.2. договору 2 організація зобов'язується побудувати та здати вищезазначене житло в експлуатацію терміном до 3 кварталу 2009 року, тобто до 01 жовтня 2009 року, після чого передати ОСОБА_1 у розпорядження квартиру на суму внесених інвестицій, згідно акту прийому-передачі, протягом місяця після підписання акту державної комісії.

У зв'язку з тим, що в зазначений термін будинок не був зданий в експлуатацію, ОСОБА_1 направила на підрядну організацію листи від 01 вересня 2011 p., 04 квітня 2012 p., 01 червня 2012 року, 01 липня 2012 року, про стан введення житлового будинку по бул. Рубіновий № 1 в експлуатацію, з вимогою надати інформацію, але відповіді на жодний лист не отримала.

30 вересня 2011 року ОСОБА_1 направила до ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»лист з проханням з'явитися на нараду до позивача, яка відбудеться 04 жовтня 2011 року, та мати при собі документальне підтвердження неможливості своєчасної здачі житлового будинку в експлуатацію, а також довідку про обсяг виконаних робіт, даний лист також був проігнорований.

Згідно п. 3.1. договору 1 та договору 2 передбачено: «Будівельник зобов'язується повідомити дольщику за його вимогою про хід виконання робіт по будівництву об'єкта», натомість ОСОБА_1 ніхто не повідомляв.

14 грудня 2010 року об'єкт не був зданий в експлуатацію будівельною організацією.

Відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань щодо здачі житлового будинку в експлуатацію у визначений строк.

Згідно з умовами договору 1 та договору 2 ОСОБА_2 профінансувала будівництво вищезазначеного житла в повному обсязі, однак в зв'язку з невиконанням ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»вимог відповідних договорів та вимог законодавства склалася ситуація, коли підрядна організація отримала кошти, що були нажиті важкою працею, і не виконала відповідних будівельних робіт в зазначені угодою строки. В даному випадку порушуються права позивача, який є інвестором. Відповідно до п. 9.2. договору 1 та договору 2 «у випадку порушення термінів здачі житла, а також інших зобов'язань за договором 1 та договором 2, будівельна організація виплачує Інвестору пеню у розмірі 0,01 % відсотка від вартості договору за кожний день невиконання зобов'язань».

В зв'язку з невиконанням будівельною організацією зобов'язань за відповідними договорам 1 та договором 2, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 37 707 грн. 84 коп.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, та доповнила їх.

Так, ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія Містобудівник»було порушено порушений підпункт е) пункт 3.1. ст. 3 договору 1 та договору 2 у відповідності до якого: «Будівельник зобов'язаний здійснити всі дії, необхідні для реєстрації права власності дольщика на квартиру», будівельною організацією не були виконані пункти щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, натомість ОСОБА_2 самостійно займалась реєстрацією права власності у в'язку з чим були понесені витрати у розмірі 3 328 грн. 39 коп., дані витрати підтверджуються квитанціями.

ОСОБА_2 не одноразово зверталась за юридичною допомогою до адвоката. Тому позивач також просить суд стягнути з відповідача на її користь 3 328 грн. 39 коп. витрати понесені при оформленні права власності та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн., а також судові витрати.

Позивач ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»по зустрічному позову в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11 січня 2006 року між ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»та ОСОБА_1 було укладено договір про участь на паях у будівництві № 85 та договір про участь на паях у будівництві № 68/2. 20 січня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про участь на паях у будівництві № 85 та додаткову угоду до договору про участь на паях у будівництві № 68/2.

За умовами договору № 85 від 11 січня 2006 року, а саме п. 2.1. після оплати дольщиком вартості квартири, забудовник зобов'язався організувати будівництво та передати ОСОБА_1 квартиру № 85 загальною площею 52,65 кв. м. При цьому за приписами цього ж пункту договору загальна розрахункова площа квартири визначається відповідно до проектно-технічної документації на момент укладення договору. Кінцева площа квартири вказується в акті приймання-передачі на підставі контрольних замірів КП ДМБТІ та даних інвентарної справи. Відповідно до п. 5.З. Договору передбачено, що у випадку якщо загальна площа квартири, що передається дольщику за результатами обміру КП ДМБТІ виявиться більшої площі, вказаної в пункті 1.1. даного договору більш ніж на 0,5 м2, дольщик зобов'язаний додатково сплатити забудовнику грошові кошти з розрахунку вартості одного квадратного метру на момент укладення даного Договору протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі квартири дольщику. Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі квартири № 85 від 27 січня 2011 року ОСОБА_1 було передано квартиру загальною площею 54,8 кв. м., тобто різниця між фактично оплаченою та переданою квартирами у метрах квадратних складає 2,15 м.кв. Такі ж дані містяться в даних КП ДМБТІ отриманих за результатами обміру приміщення. Враховуючи той факт, що вартість одного метра квадратного за умовами договору складає 3 500 грн., то сума доплати складає 7525 грн.

За умовами договору № 68/2 від 11 січня 2006 року, а саме п. 2.1. після оплати дольщиком вартості квартири, забудовник зобов'язався організувати будівництво та передати ОСОБА_1 квартиру № 68 загальною площею 51,4 кв. м. При цьому за приписами цього ж пункту договору загальна розрахункова площа квартири визначається відповідно до проектно-технічної документації на момент укладення договору. Кінцева площа квартири вказується в акті приймання-передачі на підставі контрольних замірів КП ДМБТІ та даних інвентарної справи. Відповідно до п. 5.3. договору передбачено, що у випадку якщо загальна площа Квартири, що передається дольщику за результатами обміру КП ДМБТІ виявиться більшої площі, вказаної в пункті 1.1. даного договору більш ніж на 0,5 м2, дольщик зобов'язаний додатково сплатити забудовнику грошові кошти з розрахунку вартості одного квадратного метру на момент укладення даного договору протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі квартири дольщику. Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі квартири № 68 від 27 січня 2011 року ОСОБА_1 було передано квартиру загальною площею 53,9 кв. м., тобто різниця між фактично оплаченою та переданою квартирами у метрах квадратних укладає 2,5 м.кв. Такі ж дані містяться в даних КП ДМБТІ отриманих за результатами обміру приміщення. Враховуючи той факт, що вартість одного метра квадратного за умовами договору складає 3500 грн., то сума доплати складає 8750 грн.

Тому позивач по зустрічному позову просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість яка підлягає доплаті за договором № 68/2 від 11 січня 2006 року та № 85 від 11 січня 2006 року в розмірі 16 275 грн., а також витрати на правову допомогу та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. В задоволені зустрічного позову просив відмовити, оскільки 27 січня 2011 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання передачі від 27 січня 2011 року у відповідності до якого п. 3 було остаточно визначена загальна площа у розмірі 54,80 кв.м. та визначена загальна та остаточна вартість інвестування, що склала 263 250 грн. та акт прийому передачі № 68 від 27 січня 2011 року у відповідності до якого п. 3 було остаточно визначена загальна площа у розмірі 53,90 кв.м. та визначена загальна та остаточна вартість інвестування, що склала 205 600 грн.

Представник ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що позов не підлягає задоволенню в звязку з пропуском позивача строків позовної давності. Також представник позивача за зустрічним позовом просив задовольнити їх вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по вказаним договорам.

Вислухавши сторони, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено в судовому засіданні 08 квітня 2011 року рішенням загальних зборів акціонерів приватне акціонерне товариство «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник», яке зареєстроване 18 листопада 2011 року /а.с. 47-59/.

11 січня 2006 року між Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» та ОСОБА_1 був укладений договір про участь на паях у будівництві № 85 від 11 січня 2006 року /а.с.11-15/ та договір про участь на паях у будівництві № 68/2 від 11 січня 2006 року /а.с. 7-9/.

20 січня 2009 році між ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до договору про участь на паях у будівництві № 85 від 11 січня 2006 року /а.с.16/, та підписаний додатковий договір № 1 до договору про участь на паях у будівництві № 68/2 від 11 січня 2006 року /а.с.10/.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.1. договору 1 «Дольщик перераховує грошові кошти в сумі 263 250 грн. на розрахунковий рахунок будівника до 27 січня 2009 року». Дані кошти були перераховані на розрахунковий рахунок будівника. Згідно п. 5.1. договору 2: «Дольщик перераховує грошові кошти в сумі 205 600 грн. на розрахунковий рахунок будівника до 27 січня 2009 року». Дані кошти були перераховані на розрахунковий рахунок будівника, що підтвердив в судовому засіданні представник ОСОБА_1 та не оспорював даний факт представник ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник».

Згідно до п. 2.2. договору-1 організація зобов'язується побудувати та здати вищезазначене житло в експлуатацію терміном до 4 кварталу 2009 року, тобто до 01 січня 2010 року. Згідно п. 2.2. договору-2 організація зобов'язується побудувати та здати вищезазначене житло в експлуатацію терміном до 3 кварталу 2009 року, тобто до 01 жовтня 2009 року, після чого передати ОСОБА_1 у розпорядження квартиру на суму внесених інвестицій, згідно акту прийому-передачі, протягом місяця після підписання акту державної комісії.

Судом встановлено, що 27 січня 2011 року між позивачем та відповідачем були підписані акти приймання передачі від 27 січня 2011 року /а.с. 67,75/ спірних приміщень. Фактичне введення в експлуатацію було здійснено 14 грудня 2010 року, що не заперечувалося в судовому засіданні представниками сторін.

Відповідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками

завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими

договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового

будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачена договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється. При цьому даною статтею встановлено єдине обмеження щодо її дії, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи введення будівель в експлуатацію відбулося 14 грудня 2010 року, тобто менше ніж 18 місяців.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Згідно ст.267 ч. 4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладено суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» неустойки згідно договорів про участь на паях у будівництві № 68/2 від 11 січня 2006 року та № 85 від 11 січня 2006 року в звязку із пропуском строків предявлення позовних вимог, оскільки фактичне введення в експлуатацію спірних обєктів відбулося 14 грудня 2010 року, акти прийому передачі підписані 27 січня 2011 року, а позивач звернувся до суду 09 липня 2012 року, тобто після спливу строку предявлення позовних вимог.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 стосовно стягнення з відповідача на її користь грошових коштів витрачених на оформлення права власності спірних обєктів та стягнення грошових коштів за надання правової допомоги, суд знаходить їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, згідно підпункту е) пункт 3.1. ст. 3 Договору-1 та Договору-2 у відповідності до якого: «Будівельник зобов'язаний здійснити всі дії, необхідні для реєстрації права власності дольщика на квартиру», будівельною організацією не були виконані пункти щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В порушення умов договору 1 та договору 2 ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»взяті на себе зобовязання стосовно оформлення права власності на збудовані обєкти не виконала, чим порушила умови договору.

ОСОБА_2 самостійно займалась реєстрацією права власності у зв'язку з чим були понесені витрати у розмірі 3 328 грн. 39 коп., дані витрати підтверджуються квитанціями № 1172945 від 14.02.2012 p., квитанцією є 117295 від 14.02.2012 року, квитанцією № 1190866 від 12.04.2012 p., квитанцією № 1162653 від 05.01.2012 року, квитанцією № 1162652 від 05.01.2012 p., квитанцією № 112504 від 05.01.2012 p., квитанцією № 7 від 23.03.2012 p., квитанцією № 112506 від 05.01.2012 p., квитанцією № 1164089 від 2.01.2012 року, квитанцією № 1164091 від 12.01.2012 р. /а.с.102-111/ та підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Що стосується витрат позивача на правову допомогу так, відповідно до Положень п.1 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»№ 590 від 27.04.2006 року, витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення здійснюється у розмірі, що не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

При цьому під поняттям години праці, в розумінні юридичних послуг, розуміється участь особи, яка надає правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Таким чином, враховуючи наявність між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 договору за надання правової допомоги /а.с.32-33/ є всі підстави для задоволення даної позовної вимоги з урахуванням обмежень встановлених Постановою КМУ № 590 від 27.04.2006 року. У відповідності до Договору про надання правової допомоги сума гонорару становить 5000 гривень та підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором 1 та договором 2 в розмірі 16 275 грн. суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні за умовами договору № 85 від 11 січня 2006 року, а саме п. 2.1. після оплати дольщиком вартості квартири, забудовник зобов'язався організувати будівництво на передати ОСОБА_1 квартиру № 85 загальною площею 52,65 кв. м. При цьому за приписами цього ж пункту договору загальна розрахункова площа квартири визначається відповідно до проектно-технічної документації на момент укладення договору. Кінцева площа квартири вказується в акті приймання-передачі на підставі контрольних замірів КП ДМБТІ та даних інвентарної справи. Відповідно до п. 5.З. Договору передбачено, що у випадку якщо загальна площа Квартири, що передається Дольщику за результатами обміру КП ДМБТІ виявиться більшої площі, вказаної в пункті 1.1. даного договору більш ніж на 0,5 м2, дольщик зобов'язаний додатково сплатити забудовнику грошові кошти з розрахунку вартості одного квадратного метру на момент укладення даного Договору протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі квартири дольщику.

За умовами Договору № 68/2 від 11 січня 2006 року, а саме п. 2.1. після оплати дольщиком вартості квартири, забудовник зобов'язався організувати будівництво на передати ОСОБА_1 квартиру № 68 загальною площею 51,4 кв. м. При цьому за приписами цього ж пункту договору загальна розрахункова площа квартири визначається відповідно до проектно-технічної документації на момент укладення договору. Кінцева площа квартири вказується в ОСОБА_2 приймання-передачі на підставі контрольних замірів КП ДМБТІ та даних інвентарної справи. Відповідно до п. 5.3. договору передбачено, що у випадку якщо загальна площа Квартири, що передається дольщику за результатами обміру КП ДМБТІ виявиться більшої площі, вказаної в пункті 1.1. даного договору більш ніж на 0,5 м2, дольщик зобов'язаний додатково сплатити забудовнику грошові кошти з розрахунку вартості одного квадратного метру на момент укладення даного договору протягом 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі квартири дольщику.

Як вбачається зі змісту ОСОБА_2 приймання-передачі квартири № 85 від 27 січня 2011 року ОСОБА_1 було передано квартиру загальною площею 54,8 кв. м., тобто різниця між фактично оплаченою та переданою квартирами у метрах квадратних складає 2,15 м.кв. Згідно акту приймання-передачі квартири № 68 від 27 січня 2011 року ОСОБА_1 було передано квартиру загальною площею 53,9 кв. м., тобто різниця між фактично оплаченою та переданою квартирами у метрах квадратних складає 2,5 м.кв. /а.с. 67,75/. Такі ж дані містяться в даних КП ДМБТІ отриманих за результатами обміру приміщення.

Згідно ч 1,3,4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотн6их умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

27 січня 2011 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання передачі від 27 січня 2011 року у відповідності до якого п. 3 було остаточно визначена загальна площа у розмірі 54,80 кв.м. та визначена загальна та остаточна вартість інвестування, що склала 263 250 грн. та акт прийому передачі № 68 від 27 січня 2011 року у відповідності до якого п. 3 було остаточно визначена загальна площа у розмірі 53,90 кв.м. та визначена загальна та остаточна вартість інвестування, що склала 205 600 грн.

Вказані акти підписані між ОСОБА_1 та ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник», скріплені печаткою, що визначає волевиявлення сторін.

За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник», щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є безпідставні та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» (49083, м. Дніпропетровськ, пр.. Гагаріна 115, р/р 26006092070151 в ПАТ «Укрсіббанк», МФО 305017,код ЄДРПОУ 03592248) на користь ОСОБА_1 (інд. код. НОМЕР_1) понесені витрати при оформленні права власності в розмірі 3 328 грн. 39 коп., 5 000 грн. за надання правової допомоги, та судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення

СуддяС.О. Демидова