Рішення № 26981226, 06.06.2012, Кіцманський районний суд Чернівецької області

№2-459/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2012 Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О.

при секретарі Токаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кіцмань справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»про розірвання кредитного договору та договорів поруки, присудження сплати рівними частинами суми кредитного боргу протягом 10 років та звільнення від сплати пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту в сумі 3 794 211 грн. 13 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі Кіцманського ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_1 04.03.2008 року було укладено кредитний договір № 501, відповідно до якого позивач надав, а відповідачка отримала кредит у виді відновлювальної кредитної лінії в сумі 255 000 гривень з остаточним терміном погашення не пізніше 03.03.2018 року.

Вказують, що рішенням Кіцманського районного суду № 2-1475/2009 від 21.12.2009 року на користь позивача було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за вищевказаними договорами, яка станом на 21.12.2009 року склала 325 355,38 гривень.

Зазначає, що відповідачі з моменту винесення рішення по даний час не вносили кошти для погашення заборгованості за кредитним договором і у звязку з чим з нарахуванням щомісячних відсотків та пені загальна сума боргу збільшилась. Станом на 19.03.2012 року загальна сума заборгованості склала 441 356,70 гривень.

Представники ПАТ «Державний ощадний банк України»в судовому засіданні збільшили заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»станом на 06.06.2012 року сума заборгованості відповідачів становить 176913 гривень 94 коп., а тому просили задовольнити позов саме на вказану суму, посилаючись на обставини викладені в заяві, та не визнали зустрічного позову і просили суд у його задоволенні відмовити за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме в частині суми боргу та заявили зустрічний позов в якому просили розірвати договір відновлювальної кредитної лінії № 501 від 04 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Ощадний банк України»в особі Кіцманського ТВБВ 10025/082 Чернівецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», а також розірвати договори поруки № 882 від 04.03.2008 року укладеного з ОСОБА_3 та № 883 від 04.03.2008 року укладеного з ОСОБА_2 з дати винесення рішення по справі. Також просили суму кредитного боргу присудити сплачувати рівними частинами протягом 10-ти років, звільнити від сплати пені відповідно до ч.3 ст.551 УК України та не стягувати судовий збір з відповідачів у звязку з скрутним матеріальним становищем.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Встановлено, що між ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі Кіцманського ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_1 04.04.2008 року було укладено кредитний договір № 501, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав кредит в сумі 255 000 гривень, строком користування по 03.03.2018 року.

Згідно вищезазначеного кредитного договору в якості забезпечення виконання зобовязань позичальником, як поручителі виступили ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які відповідно до ст. 554 ЦК України, несуть відповідальність перед позивачем солідарно з боржником, що підтверджується договором поруки № 882, який укладений 04.03.2008 року між ОСОБА_5 і позивачем та договором поруки № 883 від 04.03.2008 року укладений між ОСОБА_2 та позивачем.

Позичальник, з моменту отримання кредитних коштів, систематично порушував взяті на себе зобовязання і станом на 21.12.2009 року загальна сума заборгованості за кредитним договором № 501 та склала 323 355 гривень.

Рішенням Кіцманського районного суду від 21.12.2009 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вищевказана заборгованість була стягнута на користь позивача.

Також встановлено, що за період з 21.12.2009 року по 06.06.2012 року у звязку з тим, що відповідачами не вносились кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, сума заборгованості збільшилась на 176913 гривень 94 коп., в тому числі: прострочені відсотки 112 998 гривень 05 коп. та пеня 63 915 гривень 89 коп.

Згідно п.8.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобовязань по цьому договору.

Відповідно до вимог ст. 1050, ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, згідно п. 7.8 Договору відновлювальної кредитної лінії №501 від 04.03.2008 року сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобовязань.

Статтею 203 ЦПК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст. 203 ЦК України).

Волевиявлення позивачів за зустрічним позовом на укладення спірних договорів було вільним, під час їх підписання вони ознайомлені з умовами та наслідками зазначеними в договорах.

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п.п. 15 та 17 Постанови ПВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»При вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при кладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах.. Якщо сторони не досягли щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладення договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Посилання позивачів за зустрічним позовом на негативну зміну економічної ситуації у виді їх підприємницької діяльності, яка обумовлена паводком 2008 року, як і саме по собі зменшення прибутків позивачів не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони не є обставиною, яку можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не належить до обставин непереборної сили, що позбавляють позивачів необхідності виконувати умови укладеного договору

Оскільки, позивачами за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами, що розірвання кредитного договору та договорів поруки викликане наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, що є обовязковою умовою для вирішення питання про розірвання кредитного договору, тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

З врахуванням відмови відповідачам у задоволенні зустрічного позову у частині розірвання кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги у частині розстрочки суми кредитного боргу строком на 10 років, звільнення від сплати пені та судового збору задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи наведене, ст.ст. 526, 527, 530, 543, 554, 652, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Чернівці вул. Південно-Кільцева,5/60, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 501 від 04.03.2008 року в сумі 176913 гривень 94 коп. (р/р № 37394529662440 в ОПЕРВ облуправління Ощадбанку, МФО 356334, код 09356307).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк»сплачений судовий збір в розмірі 1 580 грн.01 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 10025/082 філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» про розірвання кредитного договору та договорів поруки, присудження сплати рівними частинами суми кредитного боргу протягом 10 років та звільнення від сплати пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :