Рішення № 26980654, 12.09.2012, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №2323/4572/2012

провадження № 2/2323/743/2012

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2012 р. Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді КРАВЧУКА В.М.

секретаря ТКАЧЕНКО В.Б.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який підтримала в судовому засіданні її представник ОСОБА_1 і просила усунути перешкоди у користуванні позивачкою 1/3 частиною будинковолодіння № 29а, розташованого по вул. Невського в м. Шпола, Черкаської області, а саме: виділити позивачці у власність кімнату № 7 площею 7,7 кв. м., яка розташована у будинковолодінні №29а по вул. Невського в м. Шпола, Черкаської області, зобовязати відповідача ОСОБА_5 перенести з кімнати №7 площею 7,7 кв. м. його газовий котел, у кімнату на його частину будинковолодіння, погодивши це питання із Шполянським управлінням по експлуатації газового господарства, дозволити позивачці замурівку дверного блоку з кімнати № 7 площею 7,7 кв. м. у кімнату №3 площею 5, 3 кв. м. за її рахунок з метою ізольованого проживання у виділеній частині вказаного будинковолодіння та стягнути з відповідача понесені позивачкою судові витрати. Позовні вимоги представник позивачки мотивувала тим, що позивачка ОСОБА_4 проживає в будинковолодінні, розташованому в м. Шпола, вул. Невського, 29а, Черкаської області, яке належить позивачці та відповідачу на праві спільної часткової власності. Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 18 квітня 1995 року за позивачкою визнано право власності на 1/3 частину будинковолодіння та виділено їй квартиру №2, а саме: приміщення №2 площею 12,2 кв.м, №3 -11,8 кв.м, всього 24,0 кв.м., веранду «а-1», у веранді «а»приміщення №ІУ площею 4,0 кв.м, приміщення №7 площею 7,7 кв.м, де знаходиться опалювальний котел, залишено в загальному користуванні.

Між позивачкою та відповідачем тривалий час існують неприязні відносини, син з невісткою постійно вчиняють сварки, ображають позивачку, що унеможливлює спільне проживання в одному будинку та спонукають позивачку звертатися до правоохоронних органів з відповідними зверненнями. Дружина відповідача погрожує позивачці зірвати будинок, спалити її живцем, тому позивачка просить відповідача перенести з кімнати №7 площею 7,7 кв.м. його газовий котел. Позивачка постійно знаходиться у фізичному та моральному напруженні, погрози відповідача сприймає реально, з небезпекою для свого життя та здоровя.

В кімнаті №7 площею 7,7 кв.м. в позивачки розташована кухня, тому знаходження у цій кімнаті двох газових котлів створює позивачці незручності у приготуванні їжі, вона вимушена постійно вдихати пари від котла, що створює загрозу її життю та здоровю.

Позивачка бажає повністю відокремитися від відповідача і проживати в ізольованій квартирі без присутності відповідача та його дружини, які створюють їй нестерпні умови для проживання. В звязку з чим, позивачка вимушена була звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що згідно рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 18 квітня 1995 року відповідачеві ОСОБА_5 виділено в натурі приміщення №1 площею 8,1 кв.м, №4 - 11,0 кв.м, №5 -11,8 кв.м, №6 -17,7 кв. м, всього площею 48,6 кв.м. або 2/3 частини будинку, у веранді «а»приміщення № 1 площею 10,0 кв.м., № ІІ- 4,4 кв. м, №ІІІ- 5,3 кв.м, приміщення №7 площею 7,7 кв.м залишено в загальному користуванні, ґанок, 2\3 частини сараю, уборну. На даний час рішення є чинним та ніким не скасованим. На протязі тривалого часу сторони користуються вказаним будинковолодінням в порядку, встановленому в рішенні суду від 18.04.1995 року. В кімнаті №7, яка знаходиться в загальному користуванні, розміщений газовий котел відповідача. Відповідач не має змоги перенести газовий котел в інше приміщення, поскільки інші кімнати є спальними кімнатами. Кімнату №7 розбити на два приміщення теж не має можливості, поскільки площа утворених приміщень, де повинен буде знаходитися газовий котел, буде меншою, ніж передбачено відповідними стандартами. Крім того, позивачкою не надано доказів існування загрози її життю чи здоровю, внаслідок того, що в кімнаті №7, яка перебуває в загальному користуванні сторін, знаходиться газовий котел відповідача. В звязку з цим, вважає вимоги позивачки безпідставними, тому просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Шполянського управління по експлуатації газового господарства ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в кімнаті №7 площею 7,7 кв.м., розташованій в будинку №29а по вул. Невського в м. Шпола, Черкаської області, знаходиться два газових котли, один з яких належить позивачці, інший відповідачеві. Вказану кімнату неможливо розділити на два окремі приміщення, щоб сторони проживали в ізольованих квартирах, поскільки площа утворених кімнат, в яких будуть знаходитися газові котли, не відповідатиме встановленим нормам, в звязку з чим, управління по експлуатації газового господарства не дасть дозволу на розміщення газових котлів у приміщеннях, які не відповідатимуть встановленим стандартам. Позивачка ОСОБА_4 жодного разу не зверталася до Шполянського управління по експлуатації газового господарства з приводу шкідливого впливу на її здоровя, внаслідок знаходження в кімнаті №7 двох газових котлів. В звязку з цим, вважає, що вимоги позивачки є недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 18 квітня 1995 року за позивачкою ОСОБА_4 визнано право власності на 1/3 частину будинковолодіння та виділено їй квартиру №2, а саме: приміщення №2 площею 12,2 кв.м., №3 -11,8 кв.м., всього 24,0 кв.м., веранду «а-1», у веранді «а»приміщення №ІУ площею 4,0 кв.м., № 7 - 7,7 кв.м. залишено в загальному користуванні. Відповідачеві ОСОБА_5, згідно вказаного рішення, виділено в натурі приміщення №1 площею 8,1 кв.м., №4 - 11,0 кв.м., №5 -11,8 кв. м., №6 -17,7 кв. м., всього площею 48,6 кв.м. або 2/3 частини будинку, у веранді «а»приміщення №1 площею 10,0 кв.м, № ІІ- 4,4 кв.м, №ІІІ- 5,3 кв.м., №7 -7,7 кв.м залишено в загальному користуванні, ґанок, 2\3 частини сараю, уборну. Рішення від 18.04.1995 року набрало законної сили, є чинним на даний час, ніким не оспорювалось та ніким не скасоване. Сторони на протязі 17 років користуються будинковолодінням, розташованим в м. Шпола, вул. Невського, 29а, Черкаської області, згідно рішення від 18.04.1995 року.

В кімнаті №7 площею 7,7 кв.м., розташованій в будинку №29а по вул. Невського в м.Шпола, яка перебуває в загальному користуванні сторін, знаходиться два газових котли, один з яких належить позивачці, інший відповідачеві. Позивачка вимагає, щоб відповідач переніс свій газовий котел в інше приміщення, а кімната №7 була виділена їй у власність.

Представником третьої особи Шполянського управління по експлуатації газового господарства ОСОБА_3 було зазначено, що кімната №7 поділу на два окремих приміщення не підлягає, поскільки площа утворених кімнат, в яких будуть знаходитися газові котли, не відповідатиме встановленим нормам, в звязку з чим управління по експлуатації газового господарства не дасть дозвіл на розміщення газових котлів у приміщеннях, які по площі не відповідатимуть встановленим стандартам. Крім того, ним було зазначено, що позивачка ні в усній, ні в письмовій формі жодного разу не зверталася до Шполянського управління по експлуатації газового господарства з приводу шкідливого впливу на її здоровя, внаслідок знаходження в кімнаті №7, яка перебуває в загальному користуванні сторін, двох газових котлів. Висновків Шполянського управління по експлуатації газового господарства, Шполянського районного відділу управління МНС в Черкаській області чи Шполянської санітарно-епідеміологічної станції, які б підтверджували наявність небезпечного та шкідливого впливу на життя та здоровя ОСОБА_4, позивачкою не надано. Отже, позивачкою ОСОБА_4 не надано доказів на підтвердження небезпечного та шкідливого впливу на її життя та здоровя.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Копії постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, які містяться в матеріалах справи, не являються доказом застосування до позивачки погроз небезпечних для її життя чи здоровя, поскільки з даного приводу проведені перевірки Шполянським РВ УМВС та прийнято відповідні рішення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.10.2009 р. та 15.05.2012 року. Інших доказів, зокрема постанов про притягнення відповідача ОСОБА_5 чи його дружини до адміністративної відповідальності з приводу застосування до позивачки погроз, суду не надано. За таких обставин, суд вважає, що факт заподіяння шкоди життю та здоровю позивачки, внаслідок розміщення газового котла відповідача в кімнаті №7, яка перебуває в загальному користуванні сторін, а також факт застосування погроз небезпечних для життя і здоровя позивачки, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та позивачкою не надано будь-яких доказів на обґрунтування вказаних обставин.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши та оцінивши їх у єдності і сукупності, враховуючи, що сторони заявили про те, що ними надані всі наявні докази, яких достатньо для вирішення спору між ними, виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що поскільки сторонам належить будинок, розташований в м. Шпола, вул. Невського, 29а, на праві спільної часткової власності, користуються вони вказаним будинком на протязі 17 років на підставі проведеного виділення кожному з співвласників його частки будинковолодіння, вказаного в рішенні Шполянського районного суду Черкаської області від 18.04.1995 року, яке є чинним, ніким не оспорюваним та не скасованим, враховуючи, що позивачкою не надано доказів на підтвердження небезпечного та шкідливого впливу на її життя та здоровя, внаслідок розміщення газового котла відповідача в кімнаті №7, яка перебуває в загальному користуванні сторін, а також доказів застосування погроз небезпечних для життя і здоровя позивачки з боку відповідача, тому враховуючи вказані обставини, оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази в межах заявлених вимог, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 відсутні, в звязку з чим позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Кравчук