Рішення № 26976155, 16.10.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/20399/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 жовтня 2012 року

Шевченківський районний суд м. Києвав складі головуючого -суддіМальцева Д.О.при секретаріЖигня І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління культури виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа ДКП Кінотеатр «Лейпциг», ОСОБА_4 про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, наказом Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації (далі відповідач) № 40 -к від 23.01.2006р. позивача призначено на посаду директора Комунального підприємства кінотеатр «Лейпциг»та укладено трудовий контракт до 22.01.2006р. включно. 09 березня 2006р. термін дії контракту продовжений до 22 січня 2011р. включно. Відповідачем видано наказ № 91К від 10.03.2006р., яким продовжений строк дії контракту та позивач повторно призначений на посаду директора ДКП кінотеатр «Лейпциг».Після закінчення строку дії контракту позивачка продовжувала працювати на посаді директора ДПК кінотеатр «Лейпциг». Зазначає що станом на момент звернення до суду із позовною заявою позивачці нараховувалась заробітна плата та вона як директор підприємства вчиняла юридично значущі дії в інтересах цього підприємства. Проте 30.07.2012р. з розмови з працівником ГУ культури позивачці стало відомо що її звільнили з вищевказаної посади у зв'язку із закінченням строку дії контракту наказом від 20.01.2011р. № 16-к. При цьому з наказом позивачку не ознайомлювали, трудова книжка не видавалась, розрахунок при звільненні не було здійснено. Позивачка вважає що її звільнення із займаної посади є незаконним, а тому просить суд поновити її на роботі.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог надавши письмові заперечення. Заперечення обґрунтовані тим, що позивачку листом від 09.11.2010р. було повідомлена про відсутність наміру продовжувати термін дії контракту. 25.01.2011р. позивачку було ознайомлено зі змістом наказу про її звільнення, однак позивачка відмовилась від отримання наказу аргументуючи це своєю тимчасовою непрацездатністю, про що складено відповідний акт.

Представник третьої особи -1 не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Третя особа -2 заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, представника третьої особи-1, третю особу, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 40-к від 23.01.2006р. позивачку призначено на посаду директора Державного комунального підприємства «Кінотеатр «Лейпциг»та укладено трудовий контракт.

Відповідно до п. 28 контракту, цей контракт діє з 23.01.2006р. до 22.01.2009р.

Відповідно до п.22 контракт припиняється: після закінчення строку дії контракту; за згодою сторін; з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку дії контракту за умов, передбачених в п. 23 цього Контракту; з ініціативи керівника до закінчення терміну дії контракту у випадках передбачених п. 24 цього Контракту; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

В свою чергу п. 23 контракту визначено вичерпний перелік підстав, з яких позивачка може бути звільнена з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку його дії. За два місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за згодою сторін продовжений на новий чи інший строк (п. 26 контракту).

Наказом від 10.03.2006р. № 91-к термін дії контракту продовжено по 22.01.2011р.

Наказом від 20.01.2011 р. № 16-к позивачку звільнено з займаної посади 24.01.2011р. у зв'язку з закінченням строку дії контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

У відповідності з ч. 3 ст. 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів»за № 9 від 06 листопада 1992р. з подальшими змінами та доповненнями, вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановлених для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За змістом ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (п. 2 і 3 ст. 23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Судом встановлено, що після закінчення строку дії трудового контракту позивачка продовжувала працювати на займаній посаді фактично виконуючи функції директора ДКП «Кінотеатр Лейпциг». Зокрема, це підтверджується листом від 01.06.2011р. № 014-08/2081 відповідача щодо вирішення питання передачі майнового комплексу в оренду трудовому колективу, копіями фінансових планів підприємства із пояснювальними записками на 2012р. та 2013р., поданих за підписом позивачки та погодженням відповідача до Головного управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації.

Доводи представника відповідача про те що позивачці було відомо про її звільнення із займаної посади, про що свідчить копія акту про відмову позивачки від підпису від 25.01.2011р., копія супровідного листа про направлення наказу про звільнення від 20.01.2011р. № 16-к спростовуються вищевикладеним та судом до уваги не приймаються.

Таким чином, суд, під час судового розгляду встановив незаконність проведеного звільнення, й дійшов до висновку, що позивачка підлягає поновленню на посаді, що свідчить про поновлення трудового права позивача за захистом якого було спрямовано звернення до суду.

У відповідності з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивачку про припинення дії трудового контракту, позивачці стало відомо про існування наказу про звільнення лише 30.07.2012р., суд вважає, що строк звернення до суду з позовом позивачкою не пропущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 03.03.2011р. № 302 «Про перейменування та затвердження статутів комунальних підприємств-кінотеатрів»Державне комунальне підприємство «Кінотеатр Лейпциг»перейменоване у комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Лейпциг».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивачки з роботи з посади директора третьої особи -1 з 22 січня 2011р. проведене з порушенням вказаних положень трудового законодавства, а тому позовна вимога про поновлення позивачки на посаді директора третьої особи -1 з 22 січня 2011р., в силу трудового договору, укладеного між відповідачем 1 та позивачкою, 23 січня 2006р., дія якого продовжилась на невизначений термін на підставі ст. 39-1 КЗпП України підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 4) ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 23, 36, 39, 40, 41, 47, 147-149, 232, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06 листопада 1992р. за № 9 з подальшими змінами та доповненнями, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на посаді директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Кінотеатр «Лейпциг»(03148, м. Київ, просп.Леся Курбаса, 8, код ЄДРПОУ 24937697) з 22 січня 2011р..

В частині поновлення на роботі рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ