Рішення № 26974632, 18.10.2012, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 2/543/1350/12

543/4024/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Холстінкіній В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, представника органу опіки та піклування ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до до ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на квартиру. В позові та в уточненні до нього зазначила, що 24.03.1977 року вона народила сина ОСОБА_9. 25.06.1998 року син зареєстрував шлюб з ОСОБА_10Г.(ОСОБА_11 ), від шлюбу у них народилось двоє дітей син- Конотопчик ОСОБА_12 та донька- Конотопчик ОСОБА_13. 28.02.2011 року син помер, після його смерті відкрилось спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: м.Селидове, вул.Леніна, 68/12, яка належала йому на праві договору дарування. Спадкаємцями першої черги після смерті ОСОБА_9 є його рідна мати та його неповнолітні діти. ОСОБА_14 діючи в інтересах своїх неповнолітьніх дітей прийняла спадщину у вигляді ? частини квартири на сина та ? частини квартири на доньку, т.т. отримала свідоцтво на право власності на всю квартиру, не повідомив нотаріуса про наявність інших спадкоємців. Вважає, що як спадкоємець першої черги має право на спадкове майно, але позбавлена можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право власності, тому просила суд визнати свідоцтво про право на спадщину за законом не дійсним, визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири розташованої за адресою в м.Селидове, вул. Леніна, 68/16, стягнути з відповідача на її користь витрати, повязані з оплатою судового збору.

Позивач у судове засідання не з'явивлась. Про день слухання справи повідомлена належним чином

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги від 02.10.2012 р. і просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявилась про місце та час розгляду справи повідомлена належно, надала заяву в якій просила розглянути заяву без її участі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити в його задоволенні.

Третя особа - нотаріус першої нотаріальної контори у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснила що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка вважає себе такою, яка фактично прийняла спадщину після смерті сина, оскільки документи на квартиру зберігаються у неї, також вона сплачує комунальні платежі, проте доказів на підтвердження цього не надала. Цивільним законодавством передбачений шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. Позивачка до нотаріальної контори у передбачений законом строк для оформлення спадщини не звернулася, а тому малолітні особи вважаються такими, що прийняли спадщину. У позові позивачка посилається на ст.1296 ЦК України вказавши, що отримання свідоцтва є правом, а не обов язком спадкоємця. Проте зазначена стаття вказує на спадкоємців, які прийняли спадщину, а позивачка пропустила строк для її прийняття, тому ця норма її не стосується.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Селидівської міської ради у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Зібранними по справі доказами судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ІІІ-НО №288268, виданого Світловською с/радою Добропільського р-ну Донецької області, ОСОБА_15 є матерію ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно свідоцтва про смерть 1-НО № 526129, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції, ОСОБА_9 помер 28.02.2011 року.

Згідно договору дарування квартири від 18.01.2005 року, посвідченого нотаріусом першої нотаріальної контори №1 м.Селидове, ОСОБА_9 належить квартира №16, розташована в буд. 68 по вул.Леніна в м.Селидове.

Згідно техничного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 власником квартири є ОСОБА_9.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, затвердженим 28.03.2012 року державним нотаріусом першої нотаріальної контори, спадкоємцями після ОСОБА_9, який помер 28.02.2011 р., є його син - ОСОБА_16, і донька - ОСОБА_8. Їм належить по ? частки квартири, розташованої за адресою м.Селидове, вул.Леніна, 68/16.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу спадкоємців за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у строк шість місяців, який починається з часу відкритя спадщини (ст.1270 ЦК України).

Згідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Так, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази надаються сторонами, та іншими особами, які беруть участь у справі.

Докази повинні бути належними та допустимими, відповідно до ст. ст. 58,59 ЦПК України.

Позивачка звертається до суду із заявою, в якій просить визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на імя ОСОБА_7, ОСОБА_8, проте не надає суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дані свідоцтва були видані з порушенням вимог діючого законодавства.

При зверненні до суду із даною позовною заявою позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 108,00 грн. за вимогу немайнового характеру визнання недійсними свідоцтв про право власності. Проте позивачкою у позові та в уточненні до нього заявлена ще одна вимога - визнання права власності на 1/3 частку квартири, яка є вимогою майнового характеру. Оскільки дану вимогу можна оцінити і вона має ціну позову, то суд вважає, що з позивачки підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу майнового характеру у розмірі 1 % від суми позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше 214,60 грн., а тому, відповідно до ст.82 ЦПК України, необхідно стягнути з позивачки недоплачену суму судового збору у розмірі 214,60 грн. виходячи з наступного: відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.2012 р. вартість квартири складає 10885 грн. Позивачка просить визнати за неї право власності на 1/3 частину квартири, тобто при зверненні до суду із даною вимогою їй необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на квартиру відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в доход держави у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя