Рішення № 26970916, 22.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-1224/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа: ТОВ КБ «Західінкомбанк»про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група»страхове відшкодування в сумі 64600,00 грн., пеню в сумі 19920,20 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2005 року між ним та ТзОВ КБ «Західінкомбанк»був укладений кредитний договір №1507/05, відповідно до умов якого банк надав йому споживчий кредит в національній валюті в розмірі 64056,00 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 20% річних.

15.07.2005 року між позивачем та ТзОВ КБ «Західінкомбанк»був укладений договір застави, відповідно до умов якого цим договором забезпечувались зобов'язання, що виникають з кредитного договору №1507/05 від 15.07.2005 року та додаткових до нього договорів, укладених між заставодержателем та заставодавцем.

В забезпечення належного виконання всіх зобов'язань, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, заставодавець надав в заставу, як забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно: транспортний засіб «Деу Нексія», колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, рік випуску 2005.

Згідно п.п. 3.10 вказаного договору, заставодавець зобов'язався на час дії цього договору застрахувати предмет застави від настання страхових випадків визначених заставодержателем за свій рахунок на користь заставодержателя.

01.12.2006 року між ЗАТ СК «Українська страхова група», правонаступником якого є ПАТ «СК «Українська страхова група»та ОСОБА_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №28-2803-0062Б.

Предметом вказаного договору страхування був автомобіль «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1.

Вигодонабувачем був ТзОВ КБ «Західінкомбанк», відповідно до п.п. 3.10 договору застави від 15.07.2005 року.

31.08.2007 року позивач виконав свої зобов'язання перед ТзОВ КБ «Західінкомбанк»у повному обсязі, у зв'язку з чим кредитний договір №1507/05 та договір застави від 15.07.2005 року були припиненні їх виконанням, що підтверджується довідкою №926 від 31.08.2007 року і у зв'язку з цим право вигодонабувача за укладеним договором страхування №28-2803-0062Б залишилось у позивача.

30.11.2007 року на вул. Луговій, 9 у м. Києві було здійснено незаконне заволодіння транспортним засобом позивача «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1.

Внаслідок викрадення вказаного автомобіля настав страховий випадок, про який ОСОБА_1 повідомив відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» у встановленому законом порядку.

05.12.2007 року, з метою отримання страхового відшкодування, сторони уклали акт прийому-передачі майна: набора ключів від ТЗ, пульту сигналізації.

Проте, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив умови договору та використовував транспортний засіб як таксі.

Вважає вказану відмову ПАТ «СК «Українська страхова група»у виплаті страхового відшкодування незаконною, а тому просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду телеграму в якій просила розглядати у справу у її відсутність.

В ході розгляду справи представник відповідача надала пояснення в яких проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що у довідці СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві зазначено, що викрадення автомобіля позивача підпадає під сумнів у зв'язку з тим, що немає жодної інформації, яка підтверджувала б перебування даного автомобіля на стоянці ТРК Караван.

Крім того, в своїх усних та письмових пояснення позивач, перебуваючи у ПАТ «СК «Українська страхова група», зазначав про те, що у матеріалах цивільної справи містяться докази, які підтверджують факт використання автомобіля «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1, в якості таксі.

На підставі вищевикладеного, вважає, що позивач порушив умови договору страхування, у зв'язку з чим ПАТ «СК «Українська страхова група»правомірно відмовила йому у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи викладені обставини просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ТОВ КБ «Західінкомбанк»в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність, за наявними у справі доказів.

Вислухавши думку представника позивача, врахувавши заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.07.2005 року між ОСОБА_1 та ТзОВ КБ «Західінкомбанк»був укладений кредитний договір №1507/05, відповідно до умов якого банк надав позивачу споживчий кредит в національній валюті в розмірі 64056,00 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 20% річних.

15.07.2005 року між позивачем та ТзОВ КБ «Західінкомбанк»був укладений договір застави, відповідно до умов якого цим договором забезпечувались зобов'язання, що виникають з кредитного договору №1507/05 від 15.07.2005 року та додаткових до нього договорів, укладених між заставодержателем та заставодавцем.

В забезпечення належного виконання всіх зобов'язань, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, позивач надав в заставу, як забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно: транспортний засіб «Деу Нексія», колір бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, рік випуску 2005.

Згідно п.п. 3.10 вказаного договору, позивач зобов'язався на час дії цього договору застрахувати предмет застави від настання страхових випадків визначених заставодержателем за свій рахунок на користь заставодержателя.

01.12.2006 року між ЗАТ СК «Українська страхова група», правонаступником якого є ПАТ «СК «Українська страхова група»та ОСОБА_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №28-2803-0062Б.

Предметом вказаного договору страхування був автомобіль «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1.

Вигодонабувачем був ТзОВ КБ «Західінкомбанк», відповідно до п.п. 3.10 договору застави від 15.07.2005 року.

31.08.2007 року позивач виконав свої зобов'язання перед ТзОВ КБ «Західінкомбанк»у повному обсязі, у зв'язку з чим кредитний договір №1507/05 та договір застави від 15.07.2005 року були припиненні їх виконанням, що підтверджується довідкою №926 від 31.08.2007 року і у зв'язку з цим право вигодонабувача за укладеним договором страхування №28-2803-0062Б залишилось у позивача.

30.11.2007 року на вул. Луговій, 9 у м. Києві було здійснено незаконне заволодіння транспортним засобом позивача «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1.

Внаслідок викрадення вказаного автомобіля настав страховий випадок, про який ОСОБА_1 повідомив відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» у встановленому законом порядку.

05.12.2007 року, з метою отримання страхового відшкодування, сторони уклали акт прийому-передачі майна: набора ключів від ТЗ, пульту сигналізації.

Проте, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив умови договору та використовував транспортний засіб як таксі.

Позивач вважає вказану відмову ПАТ «СК «Українська страхова група»у виплаті страхового відшкодування незаконною та просив стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група»страхове відшкодування в сумі 64600,00 грн. та пеню в сумі 19920,20 грн.

Відповідач заперечуючи проти вимог позивача посилався на те, що у довідці СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві зазначено, що викрадення автомобіля позивача підпадає під сумнів у зв'язку з тим, що немає жодної інформації, яка підтверджувала б перебування даного автомобіля на стоянці ТРК Караван, також під сумнів підпадає час викрадення автомобіля.

Крім того, в своїх усних та письмових пояснення позивач, перебуваючи у ПАТ «СК «Українська страхова група», зазначав про те, що у матеріалах цивільної справи містяться докази, які підтверджують факт використання автомобіля «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1, в якості таксі.

Отже, у зв'язку з тим, що позивач порушив умови договору страхування та використовував транспортний засіб «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1 як таксі, просив у задоволенні позову відмовити.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифікату).

Відповідно до ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, повґязаних із виконанням ними громадського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж). Або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі. Гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причини відмови.

У відповідності з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має здійснити виплату страхового відшкодування протягом одного місяця з дня подачі страхувальником всіх необхідних документів.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки обставини викладені у заяві про виплату страхового відшкодування, а саме факт викрадення автомобіля позивача, були встановлені Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві в ході досудового слідства, відповідно до якого і була порушена кримінальна справа№05-13590 за ч. 2 ст. 289 КК України.

Встановлено, що на даний час досудове слідство по кримінальній справі №05-13590 зупинено, проте, це не звільняє відповідача від зобов'язань перед позивачем, встановлених договором добровільного страхування №28-2803-0062Б від 01.12.2006 року.

Крім того, відповідачем не було надано доказів того, що позивач використовував застрахований автомобіль «Деу Нексія», д.н. НОМЕР_1 в якості таксі, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи, викладені у довідці Оболонського РУ ГУ МВС України, відносно того, що викрадення автомобіля позивача підпадає під сумнів є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами.

Зазначена довідка та пояснення позивача, що були ним надані до ПАТ «СК «Українська страхова група», на які відповідач посилався як на підставу своїх заперечень, є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами. Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що вони є необґрунтованим, а тому не можуть бути прийнятими судом до уваги при ухваленні рішення.

Таким чином, встановлено, що відповідно до п.п. 3.1.9.1 договору добровільного страхування №28-2803-0062Б від 01.12.2006 року настав страховий випадок, про який позивач в установленому законом порядку повідомив ПАТ «СК «Українська страхова група».

Відповідно до п.п. 3.1.4 страхова сума на транспортний засіб становить 68000,00 грн. Розмір франшизи, відповідно до п.п. 3.1.8, становить 5% від страхової суми, що складає 3400,00 грн.

З урахуванням викладеного, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 64600,00 грн. (68000,00 грн. -3400,00 грн.)

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому з ПАТ «СК «Українська страхова група»на користь ОСОБА_1 слід стягнути страхове відшкодування в сумі 64600,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 19920,00 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 251 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Заборгованість у ПАТ «СК «Українська страхова група»виникла з 19.12.2007 року (05.12.2007 року -складено акт прийому-передачі + 14 днів для прийняття рішення = 19.12.2007 року момент виникнення порушення права позивача на отримання страхового відшкодування).

Позивач звернувся до суду 16.05.2011 року.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що останній здійснив нарахування пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування більш ніж за один рік та в порушення умов п.п. 15.1 договору страхування.

Розрахунок наданий позивачем щодо нарахування пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 19920,00 грн. є значно завищеним.

Згідно п.п. 15.1 договору добровільного страхування №28-2803-0062Б від 01.12.2006 року за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть майнову відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу (крім страхового платежу) за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на кінцеву дату такого платежу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування до розміру подвійної облікової ставки НБУ, та вважає за доцільне стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група»пеню в сумі 9690,00 грн., виходячи з наступного розрахунку

7,5% (розмір облікової ставки НБУ) * 2 = 15% - розмір подвійної облікової ставки НБУ;

64600,00 грн. (сума основного зобов'язання) -15% = 9690,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого ним судового збору 742,90 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

Керуючись статтями 23, 525, 526, 979-984, 988, 990, 991 ЦК України, ст. 20, п. 3 ч. 1 ст. 26, Закону України «Про страхування», п. 37 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа: ТОВ КБ «Західінкомбанк»про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32 А на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 страхове відшкодування в сумі 64600,00 грн. та пеню в сумі 9690,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32 А на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати, які складаються з: суми сплаченого судового збору 742,90 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Суддя