Вирок № 26966438, 14.09.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1/2605/908/12

Провадження № 2605/12667/12

В И Р О К

іменем України

12 вересня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого -судді - Дев'ятка В.В.,

при секретарі -Моторній А.А., з участю прокурора -Мельник О.В.,

захисника -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кролевець Сумської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, раніше не судимого, неодруженого, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 361-2, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Самсони Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_3,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_4,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 25.06.10 призначений на посаду оперуповноваженого СКР-1 ТВМ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві, згідно наказу № 638 о/с від 25.06.10.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію»на ОСОБА_2, як на працівника міліції, тобто представника державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, покладено основні завдання з забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили.

Згідно функціональних обов'язків, затверджених 11.11.11 начальником Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві на ОСОБА_2 покладено наступні права та обов'язки: залучати негласні джерела інформації, заводити та реалізовувати оперативно-розшукові справи категорії «Захист», а також згідно лінії роботи справи «Розшук»чи «Злочин», особисто приймає участь в розкритті злочинів (або розшуку злочинців та осіб, які пропали безвісти, встановленню особи невпізнаних трупів). Веде номенклатуру чи контрольно-спостережну справу, в якій концентрує необхідну інформацію на осіб, засуджених за ст.ст. КК України, які є пріоритетними напрямками в роботі його групи чи сектора, вивчає матеріали справ оперативного обліку та іншу інформацію на осіб, що зберігають та мають намір збути вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові пристрої, скоюють вимагання та інші злочини, згідно його лінії роботи, складає плани реалізації інформації. Виконує матеріали, отримані по ЖРЗПЗ, вхідну кореспонденцію, здійснює перевірку заяв, скарг та готує по ним висновки та відповіді у встановлений за коконом термін, тощо.

Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_2 свідчить про те, що останній є представником влади, тобто особою, яка наділена правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_2 являється службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Згідно ст. 9 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність»під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства. Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Згідно ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Згідно ст. 187 Кримінально-процесуального кодексу України арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо. За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про інформацію»за режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію»інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.

Статтею 9 Закону України «Про телекомунікації»визначено, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантується Конституцією та Законами України.

Всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства, ОСОБА_2, будучи уповноваженим на виконання функцій держави, вчинив зловживання владою, будучи працівником правоохоронного органу, за наступних обставин.

У березні 2012 року, у невстановлений час, в невстановленому місці, від знайомого ОСОБА_5 стало відомо, що ОСОБА_4 пропонує за винагороду зацікавленим особам через співробітників міліції робити роздруківки вхідних та вихідних дзвінків абонентів мобільного зв'язку.

Приблизно 14.03.12, у невстановлений час, перебуваючи по вул. Бальзака, у м. Києві, ОСОБА_5, переслідуючи особисті інтереси, зустрівся з ОСОБА_4, якого попрохав отримати трафіки телефонних з'єднань абонентів стільникового зв'язку по одному номеру.

ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_5 погодився, однак зауважив, що його послуги будуть коштувати 1500 грн.

Після цього, ОСОБА_5 продиктував ОСОБА_4 номер абонента - НОМЕР_2 по якому необхідно отримати інформацію.

У квітні 2012 року, у невстановлений день та час, у невстановленому місці ОСОБА_4, не маючи допуску до інформації з обмеженим доступом, зустрівся зі своїм знайомим дільничним інспектором міліції відділу дільничних інспекторів міліції Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3

Під час бесіди ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_3 отримати трафіки телефонних з'єднань абонентів стільникового зв'язку по номеру НОМЕР_2, на що останній погодився.

ОСОБА_3, не маючи допуску до інформації з обмеженим доступом, у квітні 2012 року, у невстановлений день та час, перебуваючи у невстановленому місці, попрохав оперуповноваженого СКР-1 ТВМ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 отримати трафіки телефонних з'єднань абонентів стільникового зв'язку по номеру НОМЕР_2, на що останній погодився.

Так, ОСОБА_2, 02.04.12, близько 12 години, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 204, розташованому у приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУГУМВС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 25а, будучи працівником правоохоронного органу, зловживаючи владою, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою несанкціонованого збуту інформації з обмеженим доступом, всупереч інтересам служби та в інтересах третіх осіб, використовуючи комп'ютер та принтер, виготовив запит на отримання інформації про з'єднання мобільних терміналів № 4880 від 02.04.12 у рамках оперативно-розшукової справи № 05-178/11 від 14.09.11, куди вніс завідомо неправдиву інформацію, зазначивши у графі «SIM абонентський номер»- НОМЕР_2, що це, нібито, зв'язок підозрюваного.

У подальшому, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, підписав вказаний запит та направив його до Головного управління оперативно-технічного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по вул. Володимирській, 15, у м. Києві.

Приблизно 04.04.12, у невстановлений час, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у невстановленому кабінеті, розташованому у приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУГУМВС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 25а, будучи працівником правоохоронного органу, зловживаючи владою, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, всупереч ст. 31 Конституції України, ст. 187 Кримінально-процесуального кодексу України, ст. 30 Закону України «Про інформацію», з метою несанкціонованого збуту інформації з обмеженим доступом, всупереч інтересам служби та в інтересах третіх осіб, на підставі підробленого ним запиту № 4880 від 02.04.12, отримав інформацію про з'єднання мобільних терміналів по № НОМЕР_2, яку сфотографував на власний мобільний телефон.

У подальшому, ОСОБА_2 зазначену інформацію про з'єднання мобільних терміналів по номеру НОМЕР_2, зафіксовану ним на його мобільний телефон, скопіював на невстановлений комп'ютер.

Після цього, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що інформація для нього готова.

У невстановлений день та час, ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті № 204 ОСОБА_2, розташованому у приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУГУМВС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 25а, отримав інформацію з обмеженим доступом - про з'єднання мобільних терміналів по номеру НОМЕР_2 на власну флеш-карту «Kingston»«Data Travel»із маркуванням /2GB CH 102607 5 v 04226-308 AOOLF CHINA».

В подальшому, у невстановлений день та час, перебуваючи по вул. Милославській, 23, дільничний інспектор Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3 вищевказану інформацію з обмеженим доступом, а саме: трафіки з'єднань телефонних розмов за номером НОМЕР_1 за період часу з 01.02.12 по 29.02.12, у невстановлений час та день, у невстановленому місці, передав ОСОБА_4 на флеш-карті «Kingston»«Data Travel»із маркуванням /2GB CH 102607 5 v 04226-308 AOOLF CHINA», тобто вчинив збут інформації з обмеженим доступом за попередньою змовою групою осіб.

У свою чергу, ОСОБА_4, отримавши інформацію з обмеженим доступом - трафіки з'єднань телефонних розмов за номером НОМЕР_1 за період часу з 01.02.12 по 29.02.12, 10.04.12, у невстановлений час, у невстановленому місці, передав ОСОБА_5 на флеш-карті «Kingston»«Data Travel»із маркуванням /2GB CH 102607 5 v 04226-308 AOOLF CHINA», чим вчинив збут інформації з обмеженим доступом за попередньою змовою групою осіб.

Співробітниками УВБ в місті Києві ДВБ МВС України після здійснення оперативно-розшукового заходу «оперативна закупівля», на підставі постанови про проведення оперативно-розшукового заходу «оперативна закупівля» від 06.04.12, 10.04.12 оглянуто зазначену флеш-карту, на якій виявлено інформацію з обмеженим доступом, а саме: трафіки з'єднань телефонних розмов за номером НОМЕР_2 за період часу з 01.02.12 по 29.02.12.

Внаслідок вищевказаних дій заподіяно істотну шкоду державним інтересам, яка полягала в підриві авторитету та престижу органів державної влади в особі Міністерства внутрішніх справ України, що виразилось у порушенні порядку отримання та зберігання інформації з обмеженим доступом.

Крім цього, своїми діями ОСОБА_2, будучи службовою особою, спричинив істотну шкоду у вигляді порушення права, передбаченого ст. 31 Конституції України, громадянина ОСОБА_6 (власника номеру НОМЕР_2) на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Вказаними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, за попередньою змовою групою осіб

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою винність, у вчиненні злочинів, передбачених 3 ст. 364, ч. 2 ст. 361-2, ч. 1 ст. 366 КК України визнав, покаявся, повністю підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, показав, що раніше працюючи оперуповноваженим Оболонського районного управління міліції протягом останнього року був знайомий з дільничним цього управління ОСОБА_3, між ними склалися дружні стосунки. Приблизно у квітні 2012 року до нього звернувся ОСОБА_3 з проханням отримати та надати йому для знайомого роздруківку телефонних з'єднань абонентів по номеру телефону НОМЕР_1. На його прохання ОСОБА_2 погодився та пообіцяв отримати відповідну інформацію в рамках однієї з оперативно-розшукових справ, яка перебувала у його провадженні. На виконання прохання ОСОБА_3 ОСОБА_2 підготував запит на отримання інформації про з'єднання мобільних терміналів. Для надання вигляду обґрунтованості запитуваної інформації, ОСОБА_2 вказав у даному запиті неправдиву інформацію, що номер НОМЕР_2 запитується ним у рамках оперативно розшукової справи під № 05-178/11 від 14.09.11 та вказав фабулу, що «04.09.2011 р. невстановлена особа проникла по плодобази, що по АДРЕСА_5 звідки таємно викрала майно, належне ОСОБА_10». При цьому вказав, що це нібито зв'язок підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що не відповідало дійсності. Даний запит на отримання інформації про з'єднання мобільних терміналів ОСОБА_2 підготував 02.04.12, близько 12 години, на робочому комп'ютері, який знаходиться у його службовому кабінеті № 204, в приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 25а. Після цього, вказаний запит він особисто завіз до Головного Управління оперативно - технічного забезпечення ГУМВС України в м. Києві та передав його комусь із співробітників у «віконце». Приблизно через два дні, ОСОБА_2 у кабінеті, розташованому в приміщенні ТВМ-1 Оболонського РУГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 25а, який знаходиться на вході до другого поверху, в кінці коридору, справа, за допомогою комп'ютера, підключеного до бази даних УОТЗ ГУМВС України в м. Києві, та введення логіну та пароля оперуповноваженого ТВМ -1 Оболонського РУГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9, виявив, що інформація вказаним підрозділом ГУМВС України в м. Києві підготовлена, тому ОСОБА_2 за допомогою свого власного телефону марки «Нокіа 6700»сфотографував роздруківку телефонних з'єднань абонентів по номеру телефону НОМЕР_1. Після цього, повернувшись до свого кабінету, він «перекинув»вищевказану інформацію на робочий комп'ютер та зателефонував до ОСОБА_3, якому повідомив, що інформація для нього вже готова. Через незначний проміжок часу ОСОБА_3, прийшовши до його кабінету з власною «флешкою»світло-зеленого кольору, скопіював зазначену інформацію з обмеженим доступом та подякував ОСОБА_2

У вчиненому кається.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою винність, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України визнав, покаявся, повністю підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, показав, що з ОСОБА_4 знайомий протягом останніх семи років, також знайомий з членами його родини, між ними існують дружні стосунки. З ОСОБА_2 знайомий приблизно протягом одного року, оскільки вони працювали в одному районному управлінні міліції. Між ними існують приятельські стосунки. Так, приблизно у квітні 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_4 та у телефонному режимі запитав, чи має він можливість отримати роздруківку телефонних з'єднань абонентів по одному номеру, на що ОСОБА_3 відповів, що така можливість у нього є. Після цього, ОСОБА_4 дав ОСОБА_3 номер телефону «НОМЕР_1»по якому необхідно було отримати роздруківку телефонних з'єднань абонентів. З метою отримання роздруківки телефонних з'єднань абонентів по № «НОМЕР_1», ОСОБА_3 звернувся до оперуповноваженого карного розшуку Оболонського РУГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2, оскільки сам ОСОБА_3 таку інформацію отримати не міг. Про грошову винагороду ОСОБА_3 ОСОБА_2 нічого не казав, лише сказав, що ця інформація для його знайомого, на вказане прохання ОСОБА_2 погодився допомогти та йому передав номер телефону по якому необхідно було отримати роздруківку телефонних з'єднань абонентів. Приблизно через два тижні ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що інформацію він отримав, та останній за допомогою власної «флешки»біло-зеленого кольору «скачав»роздруківку телефонних з'єднань абонентів по № «НОМЕР_1»з комп'ютера ОСОБА_2. Того ж дня, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4, якому повідомив, що у нього на руках є роздруківка телефонних з'єднань абонентів, яка його цікавить, та вони домовились про зустріч. Місце зустрічі та час не пам'ятає. Під час зустрічі ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 вищевказану «флешку»з інформацією з обмеженим доступом, а саме: роздруківку телефонних з'єднань абонентів по № НОМЕР_1. При цьому, ОСОБА_3 попрохав ОСОБА_4, щоб він скоріше повернув йому «флешку», оскільки остання була необхідна для роботи. На скільки ОСОБА_3 пам'ятає, наступного дня до нього зателефонував ОСОБА_4 та попрохав про зустріч, щоб повернути «флешку». Після цього, ОСОБА_3 з ОСОБА_4 зустрівся на житловому масиві «Троєщина», де саме, та о котрій годині не пригадує. Під час зустрічі ОСОБА_4 повернув йому «флешку»та дав гроші у сумі 200 грн.

У вчиненому кається.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винність, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України визнав, покаявся, повністю підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, показав, що приблизно у березні 2012 року до нього зателефонував з № НОМЕР_3 знайомий на ім'я ОСОБА_5, який попрохав зробити роздруківку дзвінків мобільного телефону для свого знайомого на ім'я ОСОБА_5, та вони домовились про зустріч. У березні 2012 року, точної дати не пригадує, під час зустрічі (місця та часу не пам'ятає) ОСОБА_5 надав йому номер телефону - НОМЕР_1, по якому він повинен був для нього за винагороду отримати трафік телефонних з'єднань абонентів. При цьому, вони домовились, що вартість його послуг складатиме 1000 грн. З яких 500 грн. ОСОБА_4 мав передати своєму знайомому співробітнику міліції на ОСОБА_3, а 500 залишити собі. Через кілька днів ОСОБА_4 зустрівся ОСОБА_3, якого попрохав за винагороду у 500 грн. отримати роздруківку телефонних з'єднань абонентів по номеру НОМЕР_1, останній погодився, однак зауважив, що йому необхідно передати ще 500 грн., оскільки фактично роздруківку буде отримувати інший співробітник міліції -його знайомий, та сказав, що після розмови з ним зателефонує ОСОБА_4 Через деякий час, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_3 на Троєщині, де останній йому передав флеш-карту біло-зеленого кольору з написом «Kingston». Як пояснив ОСОБА_3 на даній «флешці»й знаходиться роздруківка телефонних з'єднань абонентів по номеру НОМЕР_1, однак ОСОБА_4 повинен її швидко йому повернути. Наскільки ОСОБА_4 пам'ятає, 10.04.12 в обідній час він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5 та його товаришем, якому необхідна була роздруківка телефонних дзвінків - на ім'я ОСОБА_5, АДРЕСА_6. Під час тієї зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що співробітник міліції йому передав флеш-карту з роздруківкою телефонних з'єднань абонентів по номеру НОМЕР_1, при цьому він зауважив, що інформацію необхідно роздрукувати, а «флешку»повернути працівнику міліції. Після цього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 (замовником роздруківки) пішли до комп'ютерного клубу, який знаходиться по вул. Драйзера, 8, в м. Києві. У приміщенні клубу ОСОБА_4 звернувся до адміністратора з проханням роздрукувати трафіки телефонних розмов, що містились на «флешці». Однак адміністратор закладу роздрукував лише один аркуш, оскільки текст було дуже погано видно. Після цього, ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_3 та повідомив йому, що у зв'язку з тим, що текст погано видно, він її передасть своєму знайомому на незначний час. Після вказаної розмови вони повернулись до будинку АДРЕСА_6, де він передав ОСОБА_5 «флешку», аби той скопіював інформацію на свій комп'ютер. Після цього, ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 обумовлені 1500 грн. за надану останньому інформацію.

У вчиненому кається.

На підставі ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що підсудні правильно розуміють зміст та фактичні обставини обвинувачення, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 361-2, ч. 1 ст. 366 КК України доведена.

Також доведена винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України

При цьому, суд враховує, що згідно ст. 275 КПК України, розгляд справи провадиться тільки в межах пред'явленого підсудному обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 364 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів та в інтересах третьої особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що вчинено працівником правоохоронного органу та заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Також, дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 361-2 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Також, дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні та видачі неправдивих документів.

Дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 361-2 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 361-2 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що підсудний щиро покаявся.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевихо вання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Також, з урахуванням характеру злочину, суд вважає за необхідне призначити підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю та, застосувавши ст. 54 КК України, позбавлення спеціального звання -старший лейтенант міліції.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується та має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що підсудний щиро покаявся.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевихо вання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується та має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що підсудний щиро покаявся.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевихо вання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 361-2 КК України суд не застосовує додаткову міру покарання, оскільки при вчиненні злочину програмні та технічні засоби, що належать підсудному не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 361-2, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 364 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, у виді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на 2 роки з позбавленням спеціального звання -старший лейтенант міліції;

- за ч. 2 ст. 361-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціонований збут та розповсюдження інформації з обмеженим доступом, які є його власністю;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на 2 роки з позбавленням спеціального звання -старший лейтенант міліції з конфіскацією технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціонований збут та розповсюдження інформації з обмеженим доступом, які є його власністю.

Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок. Зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією технічних засобів за допомогою яких було здійснено несанкціонований збут та розповсюдження інформації з обмеженим доступом, які є його власністю.

Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок. Зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок. Зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід стосовно засуджених залишити без зміни -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: документи та носії інформації - залишити у матеріалах справи; телефон марки «Нокіа 6700», належний ОСОБА_2 та флеш-карту «Kingston»«Data Travel»із маркуванням /2GB CH 102607 5 v 04226-308 AOOLF CHINA», належну ОСОБА_3 -конфіскувати в дохід держави, як знаряддя злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати на проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1 415 грн. 04 коп. (Отримувач платежу - НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р № 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (з приміткою: 10100 «За проведення експертизи та дослідження»).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Дев'ятко

14.09.2012 Справа № 2605/12667/12