Вирок № 26963014, 26.07.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/8189/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2012 Подільського районного суду м.Києва в складі:

головуючого судді Швиденко В. А. секретаряМацюк М.В. за участі прокурораБабошиної Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2011 року підсудний ОСОБА_3, знаходячись біля приміщення магазину «Продукти» по вул.В Порика, 14 в м. Києві знайшов пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_4 та привласнив його собі.

В січні 2012 року у підсудного ОСОБА_3 виник намір на підробку вказаного пенсійного посвідчення з метою подальшого використання для безкоштовного проїзду в громадському транспорті.

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи те, що він порушує встановлений порядок отримання документу, який видається державною установою, підсудний ОСОБА_3 в січні 2012 року, знаходячись по місцю свого проживання в вищезгадане пенсійне посвідчення вклеїв свою фотокартку та став його використовувати для проїзду в громадському транспорті.

Окрім цього, в лютому 2012 року, підсудний ОСОБА_3, знаходячись по вул.. В.Порика, 2, в м. Києві, був зупинений працівниками міліції, яким пред'явив для посвідчення своєї особи документ: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_4., тобто використав підроблений документ. В подальшому вказане посвідчення у нього було вилучене працівниками міліції.

Згідно висновку технічної експертизи документів №307 від 14.05.2012 року в наданому на дослідження пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, має місце переклейка фотографії в замін першій.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінуємих злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що в січні 2011 року біля магазину «Продукти» по вул.В Порика, 14 в м. Києві знайшов пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_4, фотографія в якому була відсутня. Він підібрав дане посвідчення та хотів за нагороду його повернути власникові, для цього написав оголошення з приводу даної знахідки, вказавши свої координати але на нього ніхто не відгукнувся. В січні 2012 року він став допомагати виконувати дрібні ремонти квартир, тому став часто користуватися громадським транспортом. Тоді він і згадав про знайдене посвідчення і вирішив в нього вклеїти свою фотокартку та користуватися ним для безкоштовного проїзду громадським транспортом. Кульковою ручкою синього кольору він домалював на фотокартці зображення печатки, яка була на посвідченні. Після цього почав носити дане посвідчення з собою та використовував його під час проїзду в громадському транспорті. В лютому місяці 2012 року був затриманий працівниками міліції, яким пред'явив на вимогу, як документ, що посвідчує його особу, згадуване пенсійне посвідчення, яке в подальшому було в нього вилучене.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_3, вклеївши свою фотокартку в пенсійне посвідчення, яке йому не належить, тобто своїми умисними діями, які виразились у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає право або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, вчинив злочин, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Окрім цього, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документа, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 358 КК України.

При обранні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку скоєного, особу ОСОБА_3, суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного до покарання у вигляді штрафу.

Окрім цього, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі на користь експертної установи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п'ятсот десять гривень).

за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі тридцяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п'ятсот сорока чотирьох гривень).

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п'ятсот сорока чотирьох гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про не виїзд.

Речові докази по справі залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві р/р №31253272210699 в ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018 код 25575285 (з приміткою: (код 10510) «за проведення експертизи») 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) гривень судових витрат на проведення техніко-криміналістичної експертизи документів по справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя В. А. Швиденко