Ухвала суду № 26960097, 28.09.2012, Обухівський районний суд Київської області

25.09.2012

Справа № 2/1018/1479/12

У Х В А Л А

28 вересня 2012 року, суддя Обухівського районного суду Київської області Степанова О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр»про звільнення майна з під арешту, -

встановив:

У вересні 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій зазначає, що після отримання витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, позивачці стало відомо, що її земельна ділянка кадастровий номер: 3223155400:05:030:0031 знаходиться під обтяженням та 26.12.2011 року слідчим СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2, було накладено арешт на належну їй земельну ділянку в межах розслідування кримінальної справи відносно інших осіб. Таким чином, наклавши арешт на майно, позивачка повноцінно позбавилась права користуватися своїм правом власності, а саме вільно без обмежень володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою. У звязку із вищевикладеним, позивачка просить порушити провадження, та звільнити земельну ділянку з-під арешту накладеного на підставі постанови б/н від 26.12.2011 року слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 та виключити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна арешт земельної ділянки (кадастровий номер: 3223155400:05:030:0031).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі вбачається, що позивачка просить суд скасувати постанову слідчого про накладення арешту на належну їй земельну ділянку, що постановлена в рамках кримінальної справи.

Відповідно до ст. 126 КПК України передбачено, що однією із правових підстав для прийняття постанови про накладення арешту на майно є забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилося, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають справи у порядку цивільного судочинства про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. 125, ч. 6 ст. 126 КПК України передбачено, що прийняті слідчим заходи забезпечення позову, заявленого в кримінальній справі, а саме арешт на майно, скасовується постановою слідчого.

Відповідно ст. 234 КПК України, передбачено, що дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого, що розглядається у порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 324 КПК України передбачено, що питання про долю майна, описаного в забезпечення цивільного позову або можливій конфіскації майна, вирішується судом при постанові вироку при розгляді кримінальної справи.

Таким чином, питання про скасування арешту на майно, накладеного у порядку кримінального судочинства, вирішується у тому самому порядку

У звязку із вищевикладеним, компетенція цього суду у відповідності до ст. 15 ЦПК України на спір, що виник між сторонами, не поширюється, оскільки розгляд даної справи проводиться за правилами іншого судочинства, тобто в кримінальному.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачка не вправі звертатися до суду із вказаним цивільним позовом у порядку цивільного судочинства, а тому, згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, у відкритті провадження по даній позовній заяві слід відмовити.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, у звязку із відмовою у відкритті провадження, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп. перерахованого позивачем до державного бюджету 25.09.2012 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83, п. 1 ч. 2 ст. 122, 209, 210 ст. 294 ЦПК України, суддя, -

Ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа: Державне підприємство «Інформаційний центр»про звільнення майна з під арешту.

Повернути ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп., перерахованого нею до державного бюджету 25.09.2012 року на р/р 31213206700449, УДКСУ Обухівського району, банк ПАТ «ФІНБАНК», МФО 821018, ЄДРПОУ 37851055.

Відповідно до ч. 7 ст. 122 ЦПК України відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Розяснити позивачу право звернутися до суду з такою заявою в порядку кримінального судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_3