Ухвала суду № 26953060, 12.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" вересня 2012 р. Справа № 0670/1575/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" липня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010р №0009141702/0,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 р. позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі-ДПІ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013012302 від 04.11.2010 року у розмірі 44735,15 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ від 04.11.2010 року №0009141702/0 в частині основного платежу в сумі 6285,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12570,44 грн.

Апелянт в апеляційній скарзі. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року, позов було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 р. №0002992301/0; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 р. №0013012302, у частині застосування до ТОВ «Дейв Експрес» (Далі-Товариство) штрафних (фінансових) санкцій у сумі 39261,61 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 р. №0000742201; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 р. № 0000732201, у частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2201,65 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2012 року касаційні скарги Товариства та ДПІ задоволені частково: постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5891,90 грн. від 04.11.2010 року №0013012302 та податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 року №0009141702/0 та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті судові рішення залишені без змін.

Товариство просить скасувати рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013012302 від 04.11.2010 року у розмірі 44735,15 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 04.11.2010 року №0009141702/0 в частині основного платежу в сумі 6285,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12570,44 грн., посилаючись на порушення контролюючим органом норм податкового законодавства.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Житомирі проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої 27.10.2010 року було складено акт №8233/23-1/22053439/0110. На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які були оскаржені позивачем в судовому порядку.

За змістом акту Товариство порушило пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, 5.2.5, 5.2.10 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1, 8.2.2 п.8.2, пп.8.3.1, 8.3.2, 8.3.3 п.8.3, п.8.4, 8.6, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.12.1.2, п.12.1 ст.12 Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 167510 грн. за 2009 рік та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 396005 грн.; пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003 р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим, позивачу донараховано пеню у розмірі 164,77 грн.; пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 та п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 6773,02 грн.; п.2.11, 3.1, 3.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, що виразилося у відсутності підтверджуючих документів до авансових звітів за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року на суму 45153,51 грн.

Стосовно податкового повідомлення - рішення №0009141702/0 від 04.11.2010 року про визначення Товариству зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6773,02 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 13546,04 грн., а всього, на загальну суму 20319,06 грн., позивачем рішення оскаржується в частині основного платежу в сумі 6285,22 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12570,44 грн.

Щодо суми нарахованого основного платежу - 487,80 грн. і штрафної санкції в сумі 975,60 грн., визначених податковим органом по звітам (а.с.71-79 т.1), то ця сума Товариством не оскаржується.

Рішення №0013012302 від 04.11.2010 року про застосування до Товариства штрафних санкцій в сумі 45153,51 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки, позивачем оскаржується в частині застосування штрафних санкцій в сумі 44735,15 грн.

Сума 718,36 грн., визначена податковим органом за звітами (а.с.49-57 т.1), то ця сума Товариством не оскаржується.

При розгляді справи з'ясовано, що згідно акту перевірки, на думку податкових інспекторів, витратами, які не підтверджені належними розрахунковими документами та з чим не погоджується позивач є розрахункові документи іноземних держав, що складені в іноземній валюті (авансові звіти №№ 896, 959, 953, 977, 1233, 1243, 119, 105, 131, 256, 260, 559, 577, 589, 632, 642, 657, 659, 844, 695, 719, 797, 836, 824, 1031, 1189); про виплату добових по закордонному відрядженні при відсутності відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття в м. Житомир (авансовий звіт №959); про виплати за "нефіскальними чеками" (авансові звіти №№ 226, 920, 941); по прибутковим касовим ордерам, отриманим підзвітними особами від приватних підприємців (авансові звіти №№ 944, 1044, 1104, 1107, 27, 28,97, 174, 180, 192, 230, 250, 292, 310, 352, 539, 541, 543, 554, 559, 561, 567, 571, 573, 589, 757, 797, 826, 858, 900, 909, 938, 953, 945, 971, 1033, 1065, 1073, 1253, 1261, 1289); по "чекам невстановленої форми" (авансові звіти №№ 54, 68, 1233, 147, 155, 16); оплати авіаквитка в електронній формі (авансовий звіт № 1203); по фіскальним чекам із відсутніми в них назвою та логотипом виробника (авансовий звіт № 709); по фіскальним чекам із відсутніми в них назвою та місцезнаходженням СПД (авансовий звіт № 336); по товарному чеку від приватного підприємця (авансовий звіт № 335); щодо виплат при відсутніх підтверджуючих документах взагалі (авансовий звіт № 642).

У відповідності до п.1.15 ст.1 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Пунктом 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Щодо розрахункових документів, що складені в іноземній валюті, то суд вірно зазначив, що згідно пункту 1.4 розділу II "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", затвердженої наказом Міністерства фінансів від 13 березня 1998 року N59, " документи, що підтверджують вартість витрат на відрядження, проведених за кордоном, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження". Крім того, правомірність врахування документів в іноземній валюті підтверджує і листом ДПА України від 16.02.2009р. №1300/6/17-0716 "Щодо методології відряджень", де зазначено, що документи, які підтверджують вартість таких витрат, проведених за кордоном, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження.

Судом зроблено вірний висновок, що акт перевірки не містить жодних доказів про невідповідність законодавству країни відрядження прикладених до авансових звітів розрахункових документів, відтак, донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки є неправомірним.

Щодо невизнання ДПІ квитанцій до прибуткових касових ордерів, отриманих від приватних підприємців в якості розрахункових документів, то згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа). який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. - у розмірі сплачених коштів. Зазначені квитанції до прибуткових касових ордерів повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються іншим письмовим документом, який підтверджує сплату покупцем готівкових коштів для надавачів послуг.

Передбачене пунктом 4.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (затверджене постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637) звільнення приватних підприємців від ведення касової книги не означає пряму заборону на їх використання як бланків для створення розрахункового документа та не є підставою для визнання їх неналежними, при тому, коли законодавством не встановлена форма розрахункового документа для фізичних осіб платників єдиного податку.

За статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Виходячи із змісту вказаної норми права, відсутність прямої заборони на використання приватними підприємцями квитанцій до прибуткових касових ордерів як бланків для створення розрахункового документа, таке використання є цілком правомірним.

Відносно невизнання витрат Товариства на підставі розрахункових документів, про які зазначено в акті, що до авансових звітів надано чеки невстановленої форми.

В ході розгляду справи представник ДПІ пояснив, що до "чеків невстановленої форми" віднесено чеки, в яких напис "фіскальний чек" міститься не знизу, а у верхній частині фіскального чека. Однак, п.2.1 "Положення про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614 визначено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. В разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. Пункт 2.2. Положення визначає, що у наведених в додатках 1 - 8 до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та реквізитів на розрахункових документах є рекомендованим.

Виходячи з вище викладеного, суд правильно зазначив, що лише відсутність певного обов'язкового реквізиту у розрахунковому документі (а не розташування реквізиту у відмінному від наведеного у рекомендованій формі) спричиняє його недійсність. Неправомірним є невизнання добових витрат щодо закордонного відрядження по авансовому звіту №959 ОСОБА_4 в сумі 2443 грн. через відсутність відмітки про його прибуття в м.Житомир, так як до авансового звіту долучена копія закордонного паспорта цієї особи із відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України.

Відповідно до підпункту 1.5 розділу II "Інструкції про службові відрядження межах України та за кордон", фактичний час перебування у відрядженні до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, визначається відповідно до відміток контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

Пунктом 1.15 розділу II вказаної Інструкції передбачено, що після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт разом із документами (в оригіналі), що підтверджують витрати, та ксерокопією відміток у закордонному паспорті, яка завірена відділом кадрів або керівником підприємства.

Відтак, суд зробив вірний висновок, що при задокордонних відрядженнях складання посвідчень про відрядження не вимагається, тому виплата добових поставлена в залежність від наявності відміток в закордонному паспорті, а не в посвідченні про відрядження.

Крім того, сума виплат по зазначеному авансовому звіту всього становила 2443,00 грн., а в акті перевірки для застосування санкцій помилково враховано суму 2847,58 грн. (404.58+2443.00).

Щодо авіаквитка в електронній формі, то згідно частини 6 Загальних положень "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про оподаткування прибутку підприємств». Підпункт 5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначає, що витрати на відрядження фізичних осіб можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків.

За розділом 3 "Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу", затверджених наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 року № 187 - термін "квиток" враховує також і поняття "електронний квиток". Стаття 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Тому, наявний електронний авіаквиток серії ABC № 093858 при авансовому звіті ОСОБА_5 від 11.12.2008р. №1203 в сумі 2705,70 грн. є належним підтверджуючим розрахунковим документом.

Суд правильно зазначив, що ДПІ не враховано, що вимога про наявність платіжного документа, окрім самого електронного авіаквитка, встановлена змінами до "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", внесеними наказом Мінфіну України від 17.03.2011р. № 362, які набули чинності із 11.04.2011року. Відтак, зміни, що внесені в 2011 році, не можуть стосуватися взаємовідносин із підзвітними особами, що відбувалися у 2008 році.

Не визнання ДПІ розрахунковими документами, документів, долучених до авансового звіту №336 від 07.05.2009 року ОСОБА_6 з ВАТ "Тернопіль - Готель " за проживання в готелі "Галичина" в сумі 298 грн. через "відсутність у фіскальному чеку назви та місце знаходження СПД" є безпідставним, оскільки податковими інспекторами не враховано, що до авансового звіту долучено рахунок готелю ВАТ "Тернопіль - Готель" №1216 від 05.05.2009р. зі штампом "Сплачено". Крім того, у фіскальному чеку вказана назва СПД - ВАТ "Терн.готель" та зазначена адреса - м.Тернопіль, вул.Чумацька,1 (а.с.173 т.1).

Безпідставним суд вірно визнав і не визнання розрахунковими документами, документів, долучених до авансового звіту № 709 від 21.08.2009 року ОСОБА_7 з ТОВ "Готель Ягодин" за проживання в готелі в сумі 360 грн. через "відсутність у фіскальному чеку назви та логотипу виробника", оскільки ДПІ не враховано, що до авансового звіту долучено окремий рахунок готелю TOB "Готель Ягодин" №83 від 09.08.2009р. зі штампом "Сплачено" (а.с.214 т.1).

У відповідності до п.п.5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» рахунки готелів віднесені до підтверджуючих документів. Тому, висновок ДПІ про відсутність розрахункових документів при наявних рахунках готелів є помилковим та не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Щодо невизнання в якості розрахункового документа товарного чека від 05.05.2009 року №05/05 при авансовому звіті ОСОБА_8 №335 від 05.05.2009 року про сплату коштів за придбаний шампунь ДЛС в кількості 20 л. (а.с.170-171 т.1), то згідно ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, а тому товарні чеки віднесені до розрахункових документів.

У листі ДПА України від 27.04.2011р. №7966/6/23-7015/515 "Про штрафні санкції у випадку пред'явлення підзвітною особою товарного чека", зазначено, що форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена, тому суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми. До суб'єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції у розмірі сплачених коштів лише у разі проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Щодо невизнання ДПІ суми 50 грн. по авансовому звіту №642 від 14.08.2009 року ОСОБА_9, то до зазначеного звіту долучено фіскальний чек "Укрінтеравтосервіс" від 31.07.2009 року №7841, яким підтверджені витрати Товариства по сплаті послуг за стоянку вантажного автомобіля (а.с.206-207 т.1).

Відносно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 р. №0000732201, то ст.250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 0000732201 винесено 04.11.2010 року, тому суд вірно визнав санкції, що розраховані відповідачем за період з жовтня 2008 року по 03 листопада 2009 року необґрунтованими.

Судом досліджено представлені докази, надано їм належну оцінку та обґрунтовано задоволено позов. Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" липня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв-Експрес" вул.Київське шосе,143А,м.Житомир,10005

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014