Ухвала суду № 26948121, 06.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/669/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1670/669/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтавської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському районі Полтаської області про зобов'язання включити до заліку суму витрат на виплату пенсій по інвалідності за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 у розмірі 1017528,71 грн, стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 у розмірі 1071528,71 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на обов'язок органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 01.04.2001 відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату пенсій, виплачених особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначав, що щомісячна державна адресна допомога є складовою розміру пенсії, а тому підлягає відшкодуванню. Також вказані виплати підлягають включенню до актів щомісячної звірки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 25940848) на користь Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на р/р № 25605301291 в ОПЕРВ Облуправління Ощадбанку, МФО 331467) витрати на виплату пенсій у розмірі 70186 (сімдесят тисяч сто вісімдесят шість) тисяч 64 (шістдесят чотири) копійки, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Карлівському районі Полтавської області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині відмови у позові та в частині задоволення позову відповідно, в апеляційних скаргах вказують, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р..

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з таблицями розбіжностей до довідки про відшкодування відповідачем не враховані за 2010-2011 роки: суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у розмірі 70186,64 грн, витрати на виплату державної адресної допомоги -944076,07 грн , 3266,00 грн - витрати на виплату підвищення до пенсії.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД.

Відповідно до статті 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 5 Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати, пов'язані із здісненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області правомірно включено в таблиці розбіжностей до актів звірки видатки в розмірі 70186,64 грн, що пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за 2010-2011 роки, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 7 ("Прикінцеві положення") Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено адресну допомогу до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Зазначеним Законом не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", та підвищень до пенсії.

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, в даному випадку стягненню підлягають лише витрати в сумі 70186,64 грн, що понесені позивачем у зв'язку із виплатою витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії не повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України у зв'язку із тим, що вони не пов'язані із вищеназваними страховими випадками та не входить до визначеного законодавством переліку витрат, що підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду.

Крім того, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права, а саме, зобов'язання включити до актів щомісячної звірки суми понесених витрат, є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, в сумі 70186,94 грн., в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги Фонду соціального страхування щодо невірного розрахунку сум основного розміру пенсій, оскільки вони документально не підтверджені та невідповідають актам звірки підписаним сторонами.

Також, колегія суддів не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду. Колегія суддів зазначає, що у суді першої інстанції позивачем заявлене клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, в якому він наводить поважні причини пропуску строку, а надзвичайно вилику навантаження викликане поданням заяв особами що мають статус «дитина війни», особами що мали статус постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, оскарження штрафів ДВС. Враховуючи обгрунтування надані у клопотанні колегія суддів не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду у відповідності до ст. 100 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційних скарг не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1670/669/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Григоров А.М.Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.