Ухвала суду № 26947540, 21.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/261/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Конотоп" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1870/261/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Конотоп"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Агроінвест Конотоп», звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 08 жовтня 2010 року № 0000862311/0; від 08 грудня 2010 року № 0000862311/1; від 10 лютого 2011 року № 0000862311/2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача за наслідками якої відповідач безпідставно виключив з валових витрат суми витрат по трьом господарським угодам, а саме щодо розвантаження та завантаження вантажів та надання консультаційних послух, оскільки вважав їх такими, що не виконувались та не надавались. В той же час вказані господарські операції підтверджуються наданими на перевірку документами.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0000862311/1 від 08 грудня 2010 року та № 0000862311/2 від 10 лютого 2011 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Конотоп", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. та прийняти нову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2010 року № 0000862311/0. Вважає що з поку підприємства відсутні порушення податкового законодавства.

Податковий орган рішення суду в частині задоволення позову не оскаржив. Доводи щодо неправомірності рішення в цій частині сторонами не наведені.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідачем в вересні 2010 року була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 19 травня 2009 року по 30 червня 2010 року.

За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 28 вересня 2010 року №392/23-3/36454990 відповідно до висновків якого, було встановлено заниження податку на прибуток у сумі 42681 грн., а також неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 256 грн. 20 коп.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2010 року №0000862311/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 59235 грн. 30 коп., в тому числі: за основним платежем - 42681 грн. та за штрафними санкціями - 16554 грн. 30 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак його скарги були залишенні без задоволення. За наслідками розгляду первинної та повторної скарги відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 08 грудня 2010 року №0000862311/1 та від 08 лютого 2011 року №0000862311/2, які не змінювали розміру суми грошового зобов'язання визначеного у першому податковому повідомленні-рішенні.

Колегія суддів зазначає, що підставою для донарахування вищевказаних сум стало безпідставне віднесення позивачем до валових витрат сум по нижче вказаним господарським правовідносинам.

Так, згідно договору № 2 від 01 червня 2009 року, укладеного між позивачем та ПП ОСОБА_1, останнім було надано послуги по завантаженню та розвантажуванню запасних частин.

Акт виконаних робіт від 25.09.2009 р. б/н, про надання завантажувально - розвантажувальних послуг на суму 75000 грн. (без ПДВ). Зазначений акт та договір позивач не надав.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки, в акті виконаних робіт від 25.09.2009 р. б/н зазначено лише суму наданих послуг, дані про об'єм виконаних робіт, час проведення відсутні.

Відповідно до даних відповідача, підприємець ОСОБА_1 за період з 19.05.2009р. по 31.12.2009 р. здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку. За період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. на загальній системі шляхом надання декларацій про отримані доходи.

Згідно даних Конотопської МДПІ, у суб'єкта господарювання ОСОБА_1 відсутні основні засоби та наймані працівники. В період з 12.06.2009 р. по 31.12.2009 р. підприємець мав основне місце роботи на ТОВ «Агроінвест Конотоп».

Також, згідно договору №2 від 01 березня 2010 року, укладеного між позивачем та ПП ОСОБА_2, останнім надано послуги по завантажуванню і розвантажуванню вантажів.

Акт виконаних робіт від 31.03.2010 р. б/н, про надання завантажувально - розвантажувальних послуг на суму 25723,00 грн. (без ПДВ).

На момент проведення перевірки позивачем був наданий акт в якому було зазначено лише суму наданих послуг, дані про об'єм виконаних робіт, час проведення були відсутні. В той же час, суду позивачем був наданий акт в іншій редакції в якому вже було зазначено період з 1 березня 2010 року по 31 березня 2010 року та зазначено об'єм виконаних робіт в кількості 55,58 т.

Відповідно до даних відповідача, підприємець ОСОБА_2 за період з 04.02.2010 р. по 30.06.2010р. здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку.

Окрім того у ОСОБА_2 відсутні основні засоби та наймані працівники. З 01.06.2010 р. підприємець мав основне місце роботи на ТОВ «Агроінвест Конотоп».

Наданий позивачем договір між ТОВ «Регата» та ПП ОСОБА_2, відповідно до якого останній здійснював оренду автопогрузчика для транспортування та обробки вантажу, також не надавався на перевірку відповідачу.

Крім того, при перевірці ТОВ "Агроінвест Конотоп" встановлено, що до складу валових витрат протягом періоду з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. відносилася вартість придбаваємих консультаційних послуг від ПП Процко ОСОБА_3 згідно укладеного договору № 1 від 31.03.2010 р. та акту приймання - передачі виконаних робіт.

Встановлено, що ОСОБА_4 не працювала на ТОВ "Агроінвест Конотоп", але при цьому засновником підприємства являється її син ОСОБА_5.

Згідно даних наданих ВПМ Конотопської МДПІ, ОСОБА_4 знаходиться в розшуку з 03.03.2010 р. Також, відповідно до вказаної інформації, ОСОБА_4 03.03.2010 р. виїхала до Російської Федерації та не повернулась.

Предметом укладеного договору на надання консультаційних послуг з ПП ОСОБА_4 було надання консультацій, рекомендацій і надання допомоги підприємству в процесі здійснення комерційної діяльності в сфері планування, організації, забезпечення ефективності і контролю, інформації для управління.

Умовами договору визначено, що сума договору за послуги складає 300 000 грн. Згідно акта прийому - здачі виконаних робіт від 31.03.2010 р. без номера, ПП ОСОБА_4 з однієї сторони (виконавець) і представник замовника в особі директора ТОВ «Агроінвест Конотоп» ОСОБА_6 з другої сторони, склали даний акт про те, що згідно з умовами договору за період з 01 березня по 31 березня 2010 року були виконані наступні роботи: консультації по взаємовідносинах з покупцями та постачальниками, надання допомоги в обрахуванні ефективності управління підприємством. Вартість виконаних робіт складає 70000 грн. (без ПДВ).

Судом першої інстанції встановлено, що представник позивача не зміг пояснити в судовому засіданні в суді першої інстанції як міг бути підписаний вищевказаний акт прийому-задачі виконаних робіт 31 березня 2010 року в м. Конотоп, в той час коли контрагент перебувала в розшуку та знаходилась за межами України. Апеляційна скарга не містить заперечень щодо наведених обставин встановлених судом першої інстанції.

Згідно з п.п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, за змістом вищенаведеної норми права, до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Тобто, визначальною ознакою валових витрат є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарських операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Частиною 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року №27/4248 передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшенням капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що такі витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку на прибуток та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом (пункт 20.1 статті 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Статтею 80 Господарського Кодексу передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Статтею 193 цього Кодексу установлені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, в даному випадку акт виконаних робіт, повинен містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва позивачем, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, акти містять загальні вказівки про надані послуги і, як результат, в зв'язку із відсутністю у документі інформації про суть операції виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача неможливо.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем правомірно донарахована сума зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить належних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Апелянт посилається лише на документи обліку які були надані до суду першої інстанції, та як встановлено вище не можуть свідчити про реальність операцій та їх використання в господарської діяльності позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. по справі № 2а-1870/261/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.