Рішення № 26945139, 31.07.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 5024/951/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Рубаник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс", м. Миколаїв,

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон,

про стягнення 85705,44 грн.

за участі представників:

від позивача : п. Єленич О.В. - уповн. представник, довіреність від 25.11.2011р.,

від відповідача : не з'явився.

Обставини справи: провадження у справі відкрито за позовом про стягнення 85 705,44 грн., у тому числі, заборгованості з оплати товару за договором поставки від 10.04.2012р № 59, неустойки та річних (3 %), у зв'язку із невиконанням відповідачем належним чином зобов'язань з оплати отриманого за вказаним договором товар.

Позивач 25.07.2012р надав до суду заяву (вх. № 9555) про уточнення (фактично, зменшення розміру) позовних вимог, за якою просить стягнути з відповідача 81 384,02 грн. заборгованості з оплати товару за договором поставки від 10.04.2012р № 59, 1 265,14 грн. пені та 253,72 грн. в якості 3 % річних. Після зменшення розміру позовних вимог ціною позову є 82 902,88 грн. Суд приймає до справи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач 17.07.2012р та 31.07.2012р надав до суду відзиви (вх. №/№ 2/2396 та 2/2630), за яким позовні вимоги в частині основного боргу визнав у розмірі 81 384,02 грн., тобто, у повному обсязі. В частині стягнення пені позовні вимоги визнано відповідачем частково, пені - у розмірі 1 237,81 грн., з підстав невідповідності зробленого позивачем розрахунку пені вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо граничного розміру пені. В частині стягнення 3 % річних, позовні вимоги визнано відповідачем частково, у розмірі 248,33 грн., але причини визнання цих вимог у неповному обсязі у відзиві не вказано. Як видно з доданих до відзиву (№ 2/2630) контррозрахунків пені та річних, відповідач не згоден з нарахуванням пені та річних за 13.05.2012р. Обидва відзиви підписано уповноваженим представником відповідача п. Бондарчук А.О. на підставі довіреності від 16.07.2012р № 42 (оригінал довіреності у матеріалах справи). Судом перевірено повноваження представника відповідача та встановлено, що йому надано, зокрема, право визнання позову повністю або частково.

Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але не забезпечив явку свого представника в судове засідання 31.07.2012р. Про причини неявки не повідомив. Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача у судове засідання не унеможливлює розгляд справи № 5024/951/2012. Розгляд справи за неявки представника відповідача, який належно повідомлений про місце, дату, час розгляду справи не є порушенням його процесуальних прав.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях, які відбулися 17.07.2012р та 31.07.2012р.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 31.07.2012р, відповідно до ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи суд -

в с т а н о в и в :

Позивач та відповідач уклали між собою 10.04.2012р договір поставки № 59 (надалі - Договір поставки). Згідно із п.1.1 цього договору позивач (постачальник товару) взяв на себе зобов'язання передавати відповідачу (покупець товару) у власність, а відповідач взяв на себе зобов'язання приймати та оплачувати товар на умовах договору. При цьому, кількість, асортимент та ціни визначаються у видаткових (товарних та товарно-транспортних) накладних на товар, які є невід'ємною частиною Договору поставки.

Відповідно до п.2.2 Договору поставки Постачальник передає Покупцю товар окремими партіями на складі Покупця або в іншому узгодженому сторонами договору місці. Датою поставки товару вважається дата видаткової (товарної та товарно-транспортної) накладної на товар.

Відповідно до п.3.1 Договору поставки Покупець здійснює оплату товару через 30 календарних днів після відвантаження товару на склад Покупця.

На умовах Договору поставки відповідач отримав від позивача у квітні -травні 2012 року, товар (крупу та борошно) на загальну суму 81 433,86 грн. за видатковими накладними від 12.04.2012р № 85 (на суму 68 588,26 грн.), від 23.04.2012р № 97 (на суму 2 982,00 грн.) та від 04.05.2012р № 109 (на суму 9 863,60 грн.).

Відповідач не виконав належним чином власні зобов'язання за Договором поставки щодо оплати отриманого за цими накладними товару. Доказів іншого відповідачем не надано.

У зв'язку із цим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 81 384,02 грн. по оплаті отриманого за Договором поставки товару. Факт наявності заборгованості перед позивачем саме у розмірі 81 384,02 грн. відповідачем не заперечується. Це слідує з позиції відповідача, яку викладено за текстом його відзивів (вх.№/№ 2/2396 та 2/2630) на позовну заяву.

Наявність у відповідача обов'язку перед позивачем з оплати заборгованості за отриманий на підставі Договору поставки товар підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, Договір поставки, три видаткові накладні - від 12.04.2012р № 85, від 23.04.2012р № 97, від 04.05.2012р № 109 та три товарно -транспортні накладні - від 12.04.2012Р № 153, від 23.04.2012р № (нерозбірливо), від 04.05.2012р № Р 109.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Визнання позову є процесуальним правом відповідача, яке передбачено ч. 5 ст. 22 ГПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У справі № 5024/951/2012 суд не встановив, щоб визнання позову відповідачем, в частині стягнення основної заборгованості, суперечило законодавству чи порушувало чиїсь права, свободи, інтереси.

В частині позовних вимог стосовно стягнення 81 384,02 грн. основної заборгованості суд приймає визнання позову відповідачем та задовольняє позов в цій частині (щодо стягнення основного боргу у розмірі 81 384,02 грн.) на підставі ч. 5 ст. 78 ГПК України.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.8.3 Договору поставки (далі мовою оригіналу) "В случае просрочки исполнения Покупателем обязательства оплатить поставленные (переданные) ему товары по настоящему договору и (или) в случае не полного исполнения Покупателем данного обязательства, Покупатель обязан выплачивать Поставщику штрафную неустойку в размере 5 % от стоимости неоплаченных в срок (ненадлежащим образом оплаченных) товаров."

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із зменшеного розміру цих вимог (згідно заяви позивача (вх. № 9555), у розмірі - 1 265,14 грн., оскільки 13.05.2012р є 31 календарним днем після 12.04.2012р. - дати відпуску товару за видатковою накладною № 85, а вказаний розмір нарахованої позивачем пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо граничного розміру пені.

Позовні вимоги про стягнення річних (3%) підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із зменшеного розміру цих вимог (згідно заяви позивача (вх. № 9555), у розмірі - 253,72 грн. Задовольняючи ці вимоги у вказаному розмірі суд також, враховує, що 13.05.2012р є 31 календарним днем після 12.04.2012р. - дати відпуску товару за видатковою накладною № 85.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивач подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з відповідача 85705,44 грн. у липні 2012 року. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р становив 1073,00 грн. За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 85 705,44 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 % від ціни позову. Тобто, (85 705,44 грн. /100 %) х 2 % = 1714,12 грн.

Як доказ сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення від 22.06.2012р № 1596 на сплату 1715,59 грн. судового збору.

Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем відповідно до п.2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить (1715,59 грн. - 1714,12 грн.) = 1,47 грн. Таким чином, за подання позовної заяви позивачем сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж підлягав сплаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За вказаних обставин зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1,47 грн. підлягає поверненню.

Варто також зазначити, що первинна ціна позову складала 85 705,44 грн. Після уточнення, фактично зменшення, позивачем позовних вимог ціна позову складає 82 902,88 грн. У відповідності до приписів п.2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 82 902,88 грн. сплачується судовий збір у розмірі 1658,06 грн. (2 % ціни позову).

Різниця між сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем виходячи із первинного розміру позовних вимог, та сумою судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, виходячи із зменшеного розміру позовних вимог, становить (1714,12 грн. - 1658,06 грн.) = 56,06 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

За вказаних обставин різниця у розмірі 56,06 грн. між сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем виходячи із первинного розміру позовних вимог, та сумою судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, виходячи із зменшеного розміру позовних вимог, підлягає поверненню.

Таким чином, поверненню позивачу підлягає сума судового збору загальним розміром 57,53 грн.

57,53 грн. = 1,47 грн. (сума зайве сплаченого судового збору при поданні позовної заяви) + 56,06 грн. (різниця у розмірі між сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем виходячи із первинного розміру позовних вимог, та сумою судового збору, яка підлягає сплаті позивачем, виходячи із зменшеного розміру позовних вимог).

Судовий збір у розмірі 1658,06 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім - 97" (місцезнаходження -м. Херсон, вул. Ілліча,86, кв.88; ідент. код ЄДР - 24121211; р/р № 260030131511 у Херсонському відділенні ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" (місцезнаходження - м. Миколаїв, вул.Нікольська,80; ідент. код ЄДР - 23619147; р/р № 26004301433482 в ЦВ П І Б, м. Миколаїв, МФО 326438) 81 384,02 грн. основної заборгованості, 1 265,14 грн. пені, 253,72 грн. в якості 3 % річних та 1658,06 грн. компенсації по сплаті судового збору.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" (місцезнаходження - м. Миколаїв, вул.Нікольська,80; ідент. код ЄДР - 23619147) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ -37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) -57 (п'ятдесят сім) грн. 53 коп. сплаченого, згідно із платіжним дорученням від 22.06.2012р № 1596, судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя К.В. Соловйов