Рішення № 26944776, 18.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.12 Справа №5015/2722/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рубанський», м. Муровані Курилівці Мурованокуриловецький район Вінницька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м.Львів

про стягнення збитків в сумі 61'760,00 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Нагинайло В.В. -представник (дов.№274 від 11.05.2011р., діє до 10.05.2014р.);

від відповідача: Козенко Н.В. - представник (дов.вих.№22/08-3 від 22.08.2012р., діє до 31.12.2012р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рубанський»подано позов Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім»про стягнення збитків в сумі 61'760,00 грн.

Ухвалою суду від 05.07.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 24.07.2012р. У судовому засіданні 24.07.2012р. оголошено перерву до 28.08.2012р. У судовому засіданні 28.08.2012р. оголошено перерву до 18.09.2012р. Ухвалою суду від 28.08.2012р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 18.09.2012р.

В судовому засіданні 18.09.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить їх задоволити.

В судовому засіданні 18.09.2012р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

10.11.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Галнафтохім»(Постачальник) -відповідач по справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рубанський»(Покупець) -позивач по справі, було укладено договір поставки мінеральних добрив (вагонні поставки) №П-15/11-6001 (надалі по тексту -договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити (передати у власність покупця) товар - селітра аміачна в біг-бегах, 1'536 тн, ціна за одиницю 3'090,00 грн. (в т.ч. ПДВ), загальна сума з ПДВ 4'746'240,00 грн., а покупець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити та належним чином прийняти цей товар.

Згідно п.2.1 договору ціна товару викладена у відповідності з умовами поставки СРТ Інкотермс 2000: залізнична станція Котюжани та включає в себе вартість упаковки, транспортування.

Позивач здійснив оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням №963 від 10.11.2011р. на суму 3'164'160,00 грн., платіжним дорученням №979 від 17.11.2011р. на суму 1'186'560,00 грн. та платіжним дорученням №1063 від 02.12.2011р. на суму 395'520,00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом, на умовах СРТ Інкотермс 2000 залізнична станція Котюжани, згідно наданих покупцем залізничних реквізитів.

Згідно п.3.2 договору товар поставляється до 10 лютого 2012р. при умові перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% загальної суми договору.

Покупець зобов'язаний за 5 днів до відвантаження товару підтвердити постачальнику залізничні реквізити для відправки вагонів, надавши постачальнику в письмовій формі відповідні транспортні інструкції по факсу за номером, вказаним у розділі 11 даного договору і надання телеграми про готовність прийняття вагонів від ст.призначення на ст.відвантаження (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору постачальник звільняється від обов'язку допоставити покупцеві товар, якщо недопоставка чи недоодержання товару сталася внаслідок порушення покупцем зобов'язань по оплаті товару або порушення покупцем п.3.3 договору.

Згідно п.3.5 договору передача товару здійснюється на станції відвантаження, шляхом здачі перевізнику -Укрзалізниці для доставки покупцеві до станції призначення. Станція призначення, код станції, вид упаковки, кількість товару, що постачається до цієї станції, зазначаються в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника.

25.01.2012р. відповідач надіслав на адресу позивача лист (вих.№25/01-3), в якому повідомив про неможливість виконання своїх зобов'язань по поставці товару в повному обсязі у строки встановлені договором. Це зумовлене виникненням обставин, які постачальник не міг передбачити при підписанні договору - Укрзалізниця в рамках програми свого технологічного реформування змінила технологію взаємодії з вантажовідправниками та створила ДП «Український транспортно-логістичний центр». Внаслідок такого технологічного реформування Укрзалізниці суттєво ускладнилася процедура замовлення, оскільки попри наявність заключених договорів із даними структурами не забезпечується вчасне виконання замовлених послуг. Також у листі сказано, що невиконання своїх зобов'язань приватними структурами та ДП «Український транспортно-логістичний центр»спричинило порушення строків поставки замовленого позивачем вантажу.

25.01.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача лист-відповідь (вих.№50), в якому просить повернути попередню оплату за аміачну селітру в біг-бегах в сумі 4'746'240,00 грн. згідно договору №П-15/11-6001 від 10.11.2011р. на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач, виконуючи вимоги, викладені у листі позивача, здійснив повернення коштів в сумі, вказаній у листі-відповіді (вих.№50) від 25.01.2012р.

Відповідно до п.10.2 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників, сторонами не вносилися зміни у п.10.2 договору, відповідно термін дії даного договору станом на день розгляду справи не змінювався; договір між сторонами не розірвано, тому він продовжує свою дію.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 3.2 договору передбачено, що товар поставляється до 10 лютого 2012р. при умові перерахування покупцем на розрахунковий рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% загальної суми договору. Отже, обов'язковою умовою, за наявності якої у постачальника виникає обов'язок поставки, була попередня оплата товару, якої станом на зазначений у договорі строк виконання зобов'язання не було, адже кошти були повернені позивачу. З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання зобов'язання відповідача невиконаним чи виконаним неналежно.

26.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рубанський»(покупець) та Малим Приватним Підприємством Фірма «Ерідон»(постачальник) було укладено договір №260/12/84-МДО поставки селітри аміачної в кількості 544 тонни за ціною 2'650,00 грн. (ціна за од.без ПДВ) на загальну суму 1'729'920,00 грн. Проведення оплати за даним договором підтверджується платіжним дорученням №66 від 27.01.2012р.

07.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рубанський»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хімтрейд»(постачальник) було укладено договір №07-02/12-1Д поставки селітри аміачної в кількості 320 тонн за ціною 2'608,33 грн. (ціна за од. без ПДВ) на загальну суму 1'001'600,00 грн. Проведення оплати за таким договором підтверджується платіжним дорученням №135 від 15.02.2012р.

З огляду на закупівлю селітри за ціною, що є вищою від ціни за договором поставки з відповідачем, позивач розрахував ціну позову та просить стягнути з відповідача відповідні збитки. У додаткових поясненнях від 24.07.2012р. позивач уточнює, що завдані збитки виражаються у різниці між ціною на селітру аміачну за договором поставки між сторонами спору та за договорами поставки між позивачем і Малим Приватним Підприємством Фірма «Ерідон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хімтрейд».

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.1, 2 ст.623 ЦК України).

Позивачем долучено до матеріалів справи копії комерційних пропозицій про продаж селітри аміачної, зокрема, від ПрАО «УкрАгро НПК»про продаж селітри аміачної за ціною 3'180,00 грн. (в т.ч. з ПДВ), від ПП «Партнер Україна»про продаж селітри аміачної за ціною 3'180,00 грн. (в т.ч. з ПДВ), від МПП «Фірма Ерідон»про продаж селітри аміачної за ціною 3'180,00 грн. (в т.ч. з ПДВ).

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії повідомлення Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»№11/1103 від 27.07.2012р., в якому зазначено, що орієнтовний рівень цін на аміачну селітру станом на 26.01.2012р. складав 3'150,00-3'300,00 грн. за од. (в т.ч. ПДВ), цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/550 від 31.07.2012р., в якій вказано, що станом на січень 2012 року середня вартість аміачної селітри на внутрішньому ринку України становить 3'180,00 грн., експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати ЧК-323 від 27.07.2012р., в якому визначено, що середня ринкова вартість аміачної селітри станом на 26.01.2012р. становить 3180,00-3190,00 грн./тонна.

Відповідач у доповненнях до відзиву на позовну заяву подав копію прайс-пропозиції ТзОВ «Мілком»про продаж селітри аміачної станом на 17.01.2012р. за ціною 3'130,00 грн. за од. (в т.ч. ПДВ) та пропозиції ТзОВ «Агрогама»про продаж селітри аміачної станом на 26.01.2012р. за ціною 3'130,00 грн. за од. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до ч.3 ст.189 ГК України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно ч.1 ст.190 ГК України та ст.7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990р. вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Відповідно до ч.2 ст.190 ГК України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Аміачна селітра реалізується на ринку за вільними цінами, а, отже, ціна може змінюватись залежно від волевиявлення сторін та конкретних умов поставки, обсягу партії, умов оплати та інших контрактних умов. Такий висновок зроблений і у зазначеному вище повідомленні Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків»№11/1103 від 27.07.2012р.

З огляду на положення статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Така точка зору підтримана у Постанові Верховного Суду України від 04.07.2011р. у справі № 42/78-10.

Посилання позивача на додаткові витрати, які понесенні на придбання товару не є витратами, зробленими стороною в розумінні ст. 224 ГК України. Окрім цього, позивачем не доведено обгрунтованість розміру понесених додаткових витрат на придбання товару.

Зважаючи на викладене, позивачем насамперед не доведено факт заподіяння йому збитків через те, що у силу відсутності попередньої оплати, яка є обов'язковою умовою поставки товару у відповідності до п.3.2 договору, у відповідача не виникло обов'язку поставки і, як наслідок, ним не було порушено зобов'язання, як про це зазначає ст.610 ЦК України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

В судовому засіданні 18.09.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 20.09.2012р.

На підставі викладеного та керуючись ст.7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст.ст. 189, 190, 224, 225 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 610, 612, 654 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Суддя Яворський Б.І.