Рішення № 26944767, 01.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа№ 5015/3003/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», м.Городок Львівська область

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №LC3108-10/08 в сумі 162'424,17 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Максимченко І.В. - представник (дов. №21-12/11-21 від 01.01.2012р., діє до 31.12.2012р.);

від відповідача: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №LC3108-10/08 в сумі 162'424,17 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 15.08.2012р. 15.08.2012р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.09.2012р. Ухвалою суду від 11.09.2012р. розгляд справи відкладався на 18.09.2012р. у зв'язку з невиконанням сторонами всіх вимог ухвали суду від 23.07.2012р. Ухвалою суду від 18.09.2012р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 08.10.2012р. та розгляд справи відкладався на 01.10.2012р. через необхідність подання доказів зарахування часткової оплати в рахунок договору, стягнення грошових коштів за яким є предметом спору.

В судовому засіданні 01.10.2012р. представник позивача підтримав вимоги зазначені у позовній заяві та узагальнюючому клопотанні, просить у зв'язку з частковою сплатою заборгованості стягнути з відповідача борг у сумі 87'571,99 грн., а в іншій частині припинити провадження у справі.

В судове засідання 01.10.2012р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвали від 23.07.2012р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

15.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(Лізингодавець) -позивач по справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»(Лізингоодержувач) -відповідач у справі, було укладено договір фінансового лізингу №LC3108-10/08 (надалі по тексту -договір).

Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №Р3108-10/08 від 15.10.2008р. зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у специфікації (додаток №2), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

24.12.2008р. між позивачем та відповідачем був складений акт приймання-передачі предмета лізингу, відповідно до якого на підставі договору фінансового лізингу від 15.10.2008р. №LC3108-10/08 лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу згідно специфікації.

01.11.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу від 15.10.2008р. №LC3108-10/08. Згідно п.2 угоди сторони домовилися внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2, 4 до нього у новій редакції, відповідно до яких була проведена реструктуризація заборгованості, яка існувала у позивача перед відповідачем на момент підписання угоди. Угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін. З моменту підписання угоди та договору в новій редакції попередня редакція договору втрачає чинність (п.6 угоди).

На виконання умов угоди, 02.11.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено нову редакцію договору фінансового лізингу №LC3108-10/08 та підписані додатки 1, 2 та 4 до нього.

Договір є новою редакцією договору №LC3108-10/08, укладеного 15 жовтня 2008 року, а тому з дня підписання цього договору сторонами договірні відносини сторін за договором №LC3108-10/08, укладеного 15 жовтня 2008 року, продовжують свою дію, а договір застосовується у новій редакції і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п.8.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору лізингоодержувач за договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Згідно п.4.2 договору лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту підписання цього договору до повної виплати лізингоодержувачем заборгованості лізингодавцю, визначеної за правилами цього договору за ставкою LIBOR 3M плюс 11% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 «Визначення»Загальних умов додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ.

Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.5 договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошову еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом продажу плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Згідно п.4.6 договору оплата всіх платежів за договором здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4 цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно (п.п. 5.1, 5.3 Загальних умов фінансового лізингу, які є додатком №4 до договору).

Відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасності сплати лізингових платежів за період з лютого 2012 року по липень 2012 року. Зокрема, відповідач лише частково оплатив виставлений позивачем рахунок №LC3108-10/08/16-033 від 01.02.2012р. на суму 29'070,52 грн. (заборгованість в сумі 17'491,97 грн.), та не оплатив виставлені позивачем рахунки №LC3108-10/08/17-035 від 01.03.2012р. на суму 28'770,04 грн., №LC3108-10/08/18-037 від 02.04.2012р. на суму 28'590,17 грн., №LC3108-10/08/19-039 від 03.05.2012р. на суму 28'356,52 грн., №LC3108-10/08/ev-040 від 08.05.2012р. на суму 2'850,00 грн., №LC3108-10/08/20-042 від 01.06.2012р. на суму 28'312,01 грн., №LC3108-10/08/21-044 від 02.07.2012р. на суму 28'053,46 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем станом на день звернення з позовною заявою до суду становила 162'424,17 грн.

Однак, після звернення позивача до суду, відповідач частково оплатив заборгованість, а тому позивач просить стягнути з відповідача 87'571,99 грн. заборгованості, а в решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Доказів погашення всієї заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.292 Господарського кодексу України лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997р. лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з статтею 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

У клопотанні від 18.09.2012р. позивач, враховуючи той факт, що одночасно та одноразово відповідач буде не в змозі оплатити суму боргу, просить розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Згідно п.1.2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996 р. № 02-5/333 розстрочка -це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Позивачем не наведено конкретних обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення, а тому суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено обов'язок відповідача по сплаті лізингових платежів, проте матеріалами справи не підтверджено факту виконання відповідачем такого обов'язку в повному обсязі.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 87'571,99 грн. та про припинення провадження у справі стосовно решти позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Згідно п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. №01-061175/2011 сума судового збору підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі (частина перша статті 80 ГПК).

Оскільки у частині позовних вимог провадження у справі припиняється, то судовий збір, сплачений за такий розмір позовних вимог, підлягає поверненню позивачу. Стосовно решти cплаченого позивачем судового збору, то він підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 01.10.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 01.10.2012р.

На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 193, ч.2 ст.218, ст.219, ч.1 ст.292 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 530, 610, 625, 806 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 66, 67, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»(81500, Львівська область, м.Городок, вул.Івасюка, буд.2г, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32115067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м.Київ, просп.Московський, буд.9, корп.5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34480657) 87'571,99 грн. -основного боргу та 1'751,44 грн. -судового збору.

3. В решті позовних вимог провадження припинити.

4. Повернути позивачу 1'497,04 грн. сплаченого судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Яворський Б.І.