Рішення № 26944722, 17.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/10461-2012 17.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 287 926,84 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О., довіреність № 93/2012/02/23-20 від 13.02.2012 р.

від відповідача: Герасимчук С.Ю., довіреність № 06-5/15 від 03.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 287 926,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 730363 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2002 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/10461-2012, розгляд справи призначено на 20.09.2012 р.

У судове засідання 20.09.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 31.07.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/10461-2012. Вимоги ухвали від 31.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/10461-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 31.07.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/10461-2012 та клопотання про зупинення провадження у справі. Вимоги ухвали від 31.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/10461-2012 відповідач виконав.

Розгляд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 20.09.2012 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 20.09.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

У судовому засіданні 20.09.2012 р. судом оголошено перерву до 10.10.2012 р.

У судове засідання 10.10.2012 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 10.10.2012 р. оголошено перерву до 17.10.2012 р.

12.10.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення по суті спору.

У судове засідання 17.10.2012 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2012 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог частково заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі -позивач, енергопостачальна компанія) та Автобусним парком № 5 Комунального підприємства «Київпастранс»(далі -відповідач, абонент) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 730363 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року: в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2.3.2. Договору абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в міжрайонному відділенні з реалізації теплової енергії № 4 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт зірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МВРТ-4).

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за спожиту ним теплову енергію, поставлену позивачем.

На підтвердження заборгованості відповідача в розмірі 274 703,44 грн. позивачем надані виставлені відповідачу табуляграми, відповідно до яких останній мав сплатити за фактично спожиту теплову енергію.

Судом встановлено, що за щомісячні періоди надання послуг з 01.02.2012 р. по 01.07.2012 р. позивачем безперебійно виставлялись відповідачу табуляграми на сплату фактично спожитої теплової енергії, згідно Договору та додатків до нього.

В свою чергу виставлені позивачем табуляграми за щомісячні період з 01.02.2012 р. по 01.07.2012 р. були оплачені відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, чим було порушено п. 2.3.1 Договору та п. 5 Додатку № 4 до Договору, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме виставлені позивачем табуляграми.

Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що нарахування плати за теплову енергію по Договору в період з грудня 2008 р. по лютий 2009 р. позивачем здійснювались на підставі тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської ради, які були скасовані Указами Президента як такі, що суперечать Конституції України та іншим нормативно-правовим актам, тому відповідач стверджує, що рішенням суду було стягнуто з позивача надмірно сплачені кошти. В свою чергу відповідач частково визнає заборгованість та просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача лише 39 546,62 грн. (заборгованість з урахуванням зайво сплачених коштів відповідачем на користь позивача). Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що на рахунках позивача наявні зайво сплачені відповідачем кошти. Доводи, викладені відповідачем у своєму письмовому відзиві ґрунтуються лише на твердженнях відповідача, які не підтверджуються жодним документом.

У відзиві відповідач частково визнає власну заборгованість перед позивачем, що тягне за собою визнання останнім порушення ним умов Договору, укладеного між позивачем і відповідачем.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за фактично спожиті останнім послуги становить 274 703,44 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію за Договором в розмірі 274 703,44 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 10 468,84 грн. та 3% річних в розмірі 2 754,56 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7 Додатку № 4 до Договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку розміру пені.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 10 447,24 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3 % річних, які підлягають стягненню з відповідача, та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку вищезазначеного показника.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі 2 754,56 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію в розмірі 274 703,44 грн., пені в розмірі 10 468,84 грн., 3% річних в розмірі 2 754,56 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код: 31725604) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 274 703 (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот три) грн. 44 коп., 3 % річних в розмірі 2 754 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 56 коп., пеню в розмірі 10 447 (десять тисяч чотириста сорок сім) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 758 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 11 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Перерахувати заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 274 703 (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот три) грн. 44 коп., 3 % річних в розмірі 2 754 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 56 коп., пеню в розмірі 10 447 (десять тисяч чотириста сорок сім) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 758 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 11 коп. на поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач -ПАТ «Київенерго»(м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ: 00131305).

Повне рішення складено 22.10.2012 р.

Суддя О.В. Нечай