Рішення № 26944708, 12.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.12 Справа№ 5015/2770/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант», м. Київдо відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія», с. Стрілець, Сокальський район,про: стягнення 190 637,65 грн.Суддя О.Долінська При секретарі М. Мариняк За участю представників:позивача:Підгайна Н.Й. -дов. від 20.05.2012 р.відповідача:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант»до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія»про стягнення 190 637,65 грн. Ухвалою від 07.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.07.2012 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав викладених в ухвалах суду, що мыстяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки № 01155 від 16.02.2011 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 172 673,89 грн. Крім того, відповідачу нараховано 17 963,76 грн. -пені.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав, через канцелярію подав клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України з 06.09.12р. на 15 днів для надання можливості надати суду підписаний акт звірки взаєморозрахунків з відповідачем на час розгляду справи в суді.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений, про час та місце розгляду справи судом, вимоги ухвали суду від 07.08.2012 р. виконав частково. Розгляд справи відкладено на 12.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.08.2012 р. у даній справі строк розгляду справи продовжувався з 06.09.2012 р. на 15 днів, в порядку ст. 69 ГПК України, для надання можливості сторонам надати суду підписаний акт звірки взаєморозрахунків.

В судове засідання 12.09.2012 р. представник позивача з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою оплатою заборгованості, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 167 673,89 грн., та пеню у розмірі 17 963,76 грн.

В судове засідання 12.09.2011 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено Договір поставки № 01155 від 16.02.2011 р. За умовами цього договору, продавець (позивач у справі) зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця (відповідач у справі), металопродукцію (далі -Товар), а покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цьогоДоговору.

Відповідно до п. 3.2. вказаного Договору, загальна ціна договору складає загальну вартість переданого Товару, яка зазначена в усіх Специфікаціях до Договору або Рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами цього Договору та видаткових накладних.

Згідно з п. 3.3. Договору, діюча ціна на момент відвантаження Товару вказується у Рахунках-фактурах Продавця та/або Специфікаціях до Договору. Факт передачі Товару за цінами, зазначеними у Рахунках-фактурах, або факт оплати Рахунку-фактури означає взаємну згоду Продавця і Покупця на ціну Товару на момент відвантаження, що зазначена у Рахунках-фактурах та/або Специфікаціях.

Пунктом 3.6. Договору, передбачено що, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок Продавця, вказаний у Договорі або у Рахунках-фактурах на умовах передоплати протягом 2-х (двох) календарних днів від дати Рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у Рахунку-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній специфікації.

На виконання умов вказаного Договору позивачем поставлено відповідачу товар, а відповідачем відповідно отримано даний товар на загальну суму 319 360,00 грн., про що свідчать видаткові накладні, що є в матеріалах справи: №19335 від 29.12.2011 р. на суму 162 240,00 грн., № 19336 від 29.12.2011 р. з довіреністю № 922 від 27.12.2011 р. про отримання товару представником відповідача Крук Л.В. на суму 157 120,00 грн.

Відповідно до п. 3.7. Договору, при відстроченні платежу оплата вартості Товару (та транспортних послуг, в разі замовлення) здійснюється протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з дня отримання товару.

На виконання умов 3.6. Договору відповідачем частково оплачено за поставлений товар, а саме суму 146 686,11 грн., що вбачається із копій платіжних доручень про перерахування коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача за товар по Договору № 01155 від 16.02.2011 р. та направленого позивачем на адресу відповідача для підписання акту звірки взаєморозрахунків, копію якого позивачем надано суду.

Станом на день розгляду справи відповідача перед позивачем заборгованість складає 167 673,89 грн., яку відповідач не погасив, доказів на підтвердження оплати суду не представив, акту звірки не підписав, доказів на підтвердження відзиву не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.6. Договору, передбачено що, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок Продавця, вказаний у Договорі або у Рахунках-фактурах на умовах передплати протягом 2-х (двох) календарних днів від дати Рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у Рахунку-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній специфікації. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач отримав Товар на загальну суму 319 360,00 грн., через уповноваженого представник Крук Л.В., яка діяла згідно довіреності № 922 від 27.12.2011 р. про що свідчить підпис представника відповідача на видаткових накладних №19335 від 29.12.2011 р. № 19336 від 29.12.2011 р. Однак доказів оплати товару в повному розмірі відповідач суду не представив, хоча термін оплати за отриманий товар по Договору № 01155 від 16.02.2011 р. настав. Докази часткової оплати позивачу за товар по спірному Договору позивачем суду надано. Сума заборгованості підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, наданими позивачем суду з доказом відправки його відповідачу. Відповідач в свою чергу не подав суду підписаний акт звірки взаєморозрахунків з позивачем, а також жодних доказів на підтвердження свого відзиву у даній справі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 167 673,89 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.6.3. Договору, у разі порушення строків оплати за Товар, вказаних в пунктах 3.7., 3.8. цього Договору, покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. А тому, вимоги позивача про стягнення 17 963,76 грн. пені, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 655, 691, 712 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» (адреса: с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідент. код 00178175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант»(адреса: вул. Еспланадна, 34/2, кім. 5, м. Київ, Печерський район, 01101; ідент. код 31568293) 167 673,89 грн. заборгованості, 17 963,76 грн.- пені та 4'157,85 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.