Рішення № 26944147, 24.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.10.12 р. Справа № 5006/18/84/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -

торговельна фірма „Грог", м. Луганськ

до відповідача: Державного підприємства „Орджонікідзевугілля",

м. Єнакієве Донецької області

про стягнення 39385,96 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Овсяннікова О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Донська О.В. - дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - торговельна фірма „Грог" звернулось з позовом про стягнення з Державного підприємства „Орджонікідзевугілля" 34408,59 грн. вартості виконаних робіт, 2792,67 грн. неустойки, 1091,64 грн. річних та 1093,06 грн. інфляційних, а всього 39385,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов'язання за договором ним були виконані, але в порушення умов договора відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг, а за прострочку його оплати нараховані річні і інфялційні відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та пеня на підставі п. 5.3 договора.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: борг в сумі 34408,59 грн., 1091,64 грн. річних та 1093,06 грн. інфляційних і заявив про застосування до стягнення неустойки строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

05.02.2009 р. між сторонами був укладений договір № 71-СП, відповідно до п. 1.1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з ремонту (виготовленню) обладнання відповідно з специфікацією, яка додана до договору і є його невід'ємною частиною.

За правовою природою укладений договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строк дії договора встановлений з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р., а по зобов'язанням сторін - до їх повного і належного виконання. (п. 9.3 договора у редакції додаткової угоди від 01.12.2009 р.)

Згідно з п. 2.2.3 договора (у редакції додаткової угоди від 1 жовтня 2010 р.) прийом відремонтованого обладнання здійснюється Замовником на складі Виконавця на підставі чого підписується акт прийому - передачі.

Позивач зобов'язання за договором виконав, що підтверджується актами здачі - прийомки робіт (надання послуг) б/н від 01.12.2010 р. на суму 16467,64 грн., б/н від 18.12.2010 р. на суму 6935,57 грн. та б/н від 29.11.2011 р. на суму 13784,92 грн., а всього на суму 37188,13 грн.

Згідно з цими актами відповідач прийняв із капітального ремонту електродвигуни ВРП 30*1000, 4 АМ 30/1000, АИР 7,5*750 та ВАО 5,5*1000.

Повноваження відповідача на отримання із ремонту вказаних електродвигунів підтверджується довіреностями на відпуск товарно - матеріальних цінностей № 921 від 1 грудня 2010 р., № 970 від 16 грудня 2010 р. та № 1273 від 28 листопада 2011 р.

У п. 2.1.8 договора сторони передбачили, що з дня отримання повідомлення про готовність (виготовленого) зданого в ремонт обладнання, Замовник впродовж двадцяти банківських днів зобов'язаний провести оплату за ремонт обладнання, вислати представника для прийомки виконаних робіт і отримання обладнання із ремонту.

В порушення умов договора відповідач за ремонт прийнятих електродвигунів розрахувався частково, в сумі 2779,54 грн.

Таким чином залишок несплаченої суми становить 34408,59 грн., що є боргом відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не надано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

Суд перевірив розрахунок інфляційних та річних за допомогою комп'ютерної системи „Законодавство" та встановив, що він є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку його нарахування.

Річні нараховані позивачем в сумі 1091,64 грн. за 644 дня прострочення за період з 28.12.2010 р. по 02.10.2012 р. виходячи із суми боргу 20623,67 грн.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати становлять 1093,06 грн. за період з січня 2011 р. по березень 2012 р. виходячи із суми боргу 20623,67 грн.

Позовні вимоги стосовно стягнення неустойки не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності для цієї вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що на стягнення неустойки в сумі 2792,67 грн. позивачем пропущена позовна давність, про застосування якої заявлено відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги, що позовні вимоги частково обґрунтовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ч. 1 ст. 258, ч. 4 ст. 267, ст.ст. 526, 625, 837 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельної фірми „Грог", м. Луганськ до Державного підприємства „Орджонікідзевугілля", м. Єнакієве Донецької області про стягнення 39385,96 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Орджонікідзевугілля" (86405, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трестівська, 10; код ЄДРПОУ 26391908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельної фірми „Грог" (91002, м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, 27; код ЄДРПОУ 31259744) 34408,59 грн. боргу, 1091,64 грн. річних, 1093,06 грн. інфляційних втрат та 1495,38 грн. судового збору.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення оголошено 24.10.2012 р. і набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на його оскарження.

Суддя Овсяннікова О.В.