Постанова № 26944003, 22.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р. Справа № 5009/1149/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Селіваненко В.П.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Юрченко С.І.

від відповідача: Бурлака О.В., Демченко Р.В.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р.

у справі № 5009/1149/12 Господарського суду Запорізької області

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"

про стягнення 34 127 грн. 56 коп. 3% річних від суми прострочення, 56 421 грн. 82 коп. пені та 437 583 грн. 99 коп. 7% штрафу від суми прострочення за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15 від 27.09.2011

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про стягнення 34127,56грн. 3% річних від суми прострочення, 56 421,82грн. пені та 437583,99грн. 7% штрафу від суми прострочення за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011047/Н15 від 27.09.2011р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. (суддя Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. (судді: Чернота Л.Ф., Стойка О.В., Шевкова Т.А.), позов задоволений частково, на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", 34127грн. 56коп. 3% річних, 56491грн. 82коп. пені. В частині стягнення 437 583,99грн. 7% штрафу від суми прострочення в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення 437 583,99грн.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

27.09.2011р. між сторонами був укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011047/Н15 (далі-договір), за умовами до п.1.1 якого газотранспортне підприємство (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення -газорозподільних станцій (далі-ГРС), а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.

Послуги по транспортуванню природного газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (п.2.11.1 договору).

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору , із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.3 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками обох підприємств.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2012року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги -до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.10.1 договору).

Протягом надання позивачем відповідачу послуг за Договором постановою НКРЕ України № 1700 від 29.09.2011 р. був встановлений тариф в розмірі 156,00 грн. без ПДВ (187,20 грн. з ПДВ) за 1000 куб.м.

Відповідно до належно оформлених актів наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, на виконання умов Договору в період з жовтня по грудень 2011 року включно позивач протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 169 994,787 тис.куб.м. на загальну суму 31 823 024,12 грн. з ПДВ.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань за вказаним договором несвоєчасно розрахувався за транспортування природного газу, у зв'язку з чим позивачем нараховані до стягнення: 3% річних в розмірі 34127,56грн., пеня в розмірі 56 481, 82 грн., 7% штраф у розмірі 437 583,99грн. та поданий до господарського суду відповідний позов.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, господарські суди встановили, що цей розрахунок щодо 3% річних та пені є правильним. Щодо нарахування 7% штрафу, то господарські суди дійшли висновку, що таке нарахування здійснено позивачем неправомірно.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки -штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо порушення відповідачем строків розрахунків за договором, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення сум 3% річних та пені.

Пунктом 2 частини 2 статті 231 ГК України закріплено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначена штрафна санкція (7% вартості товару) застосовується у разі, якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Господарські суди встановили, що в даному випадку відсутні необхідні умови для стягнення цього виду санкції, більш того невиконане відповідачем договірне зобов'язання має саме грошовий характер, тому судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для стягнення заявленого позивачем штрафу.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського? процесуал?ьного кодексу України, Вищий г?осподарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. у справі № 5009/1149/12 -без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Селіваненко В.П.