Рішення № 26943723, 30.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.12р. Справа № 44/5005/8106/2012

За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма СВК", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

Від позивача: Пащук Т.І., довіреність від 07.08.12р., представник

Від відповідача: Решетник О.А., довіреність № 7/11-2532 від 23.12.11р., представник

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма СВК»звернулось до господарського суду з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання за собою права власності на самовільно збудоване нерухоме майно: виробничий корпус (літ.2Б-1, 2Б`-1) загальною площею 276,2 кв.м., склад (літ.2В-1, 2В`-1) загальною площею 287,4 кв.м., прибудову (літ.К`-1), навіс (літ.К``-1), ганок (к), що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є правомірним користувачем земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Мандриківська, 47, яка зареєстрована в земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 69012034, право користування зазначеною земельною ділянкою підтверджується договором оренди земельної ділянки, укладеним між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавцем) та Приватною науково-виробничою фірмою "СВК"(орендарем), у зв`язку зі зміною назви орендаря на Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма СВК"20.09.2006 р. укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. На одержаній в оренду земельній ділянці позивачем побудовані виробничий корпус, склад, прибудова, навіс та ганок. Будівництво вказаних будівель і споруд вироблене господарським способом без належних проектів, тому є самочинним будівництвом. Позивач посилається на те, що самочинне будівництво було здійснено на земельній ділянці, яка була у встановленому порядку передана за договором оренди, не порушує права інших осіб, будівлі та споруди відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України, вимогам протипожежних норм і правил, знаходяться в нормальному та задовільному стані і придатні для подальшої експлуатації.

Ухвалою від 21.09.2012р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.10.2012р.

Ухвалою суду від 18.10.2012р. задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, розгляд справи відкладено на 30.10.2012р.

У судове засідання 30.10.2012 р. представники третіх осіб не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (ухвали суду), яке отримано ними 23.10.2012р.

Представник відповідача відзиву на позов не подав, у судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2466 від 25.10.2001 р. визнаний таким що втратив чинність п.1 рішення виконавчого комітету міської ради від 15.06.2000 р. №1506 про передачу земельної ділянки по вул. Мандриківській, 47 в оренду, вирішено викласти його у такій редакції: «1. Затвердити матеріали земельно-кадастрової інвентаризації, вилучити змельну ділянку (план земельної ділянки додається) площею 0,4506 га (код ДЗК69012034) у Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський завод устаткування»та надати її у довгострокову оренду строком на пятнадцять років Приватній науково-виробничій фірмі «СВК»по фактичному розміщенню виробничо-складських будівель за поштовою адреою: вул. Мандриківська, 47, код цільового вивикористання землі (УКЦВЗ) 1.10.5 (промисловість). Визначити орендну плату за користування цією земельноюділянкою у розмірі земельного податку, який обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства».

На виконання зазначено рішення №2466 від 25.10.2001 р. між виконавчим комітетом Дніпропетровськохї міської ради (орендодавчем) та Приватною науково-виробничою фірмою «СВК»(орендар) 28.02.2002 р. укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №437.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4506 га, що знпаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Мандриківська, 47, для фактичного розміщення виробничого копусу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кодом 69012034.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 25.10.2001 р. №2466 (п. 1.2 договору).

Земельна ділянка надається до 15.06.2015 р. (п. 2.1 договору).

Цільове використання земельної ділянки: фактичне розміщення виробничого корпусу (п 4.1 договору).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №195/32 від 23.12.2005 р. вирішено внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 28.02.2002 р., укладеного з Приватною науково-виробничою фірмою «СВК», змінити назву орендаря з Приватної науково-виробничої фірми «СВК»на Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма СВК».

20.09.2006 р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма СВК», що є праовнаступником Приватної науково-виробничої фірми «СВК», укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (код ДЗК 69012034) від 28.02.2002 р. про зміну назви орендаря з Приватної науково-виробничої фірми «СВК»на Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма СВК».

На орендованій земельній ділянці позивач здійснив будівництво об'єкту нерухомого майна: виробничого корпусу (літ.2Б-1, 2Б`-1) загальною площею 276,2 кв.м., складу (літ.2В-1, 2В`-1) загальною площею 287,4 кв.м., прибудови (літ.К`-1), навісу (К``-1), ганку (літ.к).

За станом на 02.11.2011р. Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради виготовлений технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна- виробничий будинок (будівлі та споруди), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47.

Технічний паспорт містить відмітку про самочинне будівництво об'єктів: виробничого корпусу (літ.2Б-1, 2Б`-1) загальною площею 276,2 кв.м., складу (літ.2В-1, 2В`-1) загальною площею 287,4 кв.м., прибудови (літ.К`-1), навісу (літ.К``-1), ганку (к).

Відповідно до матеріалів справи та про що зазначає позивач, будівництво спірних об'єктів нерухомого майна здійснено без належно затвердженого проекту на будівництво та без дозволів на виконання будівельних робіт.

Посилаючись на обставини самочинного будівництва на орендованій земельній ділянці спірних об'єктів нерухомого майна з дотриманням цільового використання земельної ділянки, позивач вбачає підстави для визнання за ним права власності на ці об'єкти, що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частина 3 та частина 5 статті 376 ЦК України містять виключення з цього правила.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Спірні об'єкти нерухомого майна збудовані на земельній ділянці, яка надана позивачу в оренду для фактичного розміщення виробничого корпусу, код цільового вивикористання землі (УКЦВЗ) 1.10.5 (промисловість), що підтверджується як Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2466 від 25.10.2001 р., так і умовами Договору (п. 4.1).

Відповідно, спірні об'єкти нерухомого майна збудовані на земельній ділянці, що була надана в користування позивачу саме для цієї мети.

Однак, будівництво спірних об'єктів нерухомого майно здійснювалось без належно затвердженого проекту на будівництво та дозволів на виконання будівельних робіт.

Протилежне позивачем не доведено.

У зв'язку з наведеним збудований спірний об'єкт є самочинним будівництвом саме за цією ознакою.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З матеріалів справи не вбачається, що будівництво на орендованій позивачем земельній ділянці спірних об'єктів порушує права третіх осіб.

Відповідно до висновку про технічний стан несучих конструкцій будівлі складу та виробничого корпусу, розташованих по вул. Мандриківській, 47 в м. Дніпропетровську, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ГОРМАШ»(ліцензія серія АГ № 578044, строком дії з 05.04.2011р. по 05.04.2016р.), основні несучі конструкції знаходяться у нормальному та задовільному стані та придатні для подальшої експлуатації. Подальша експлуатація будівлі складу та виробничого корпусу можлива при дотриманні нормативних вимог, без обмежень.

Наведене виключає як необхідність перебудови спірного об'єкту нерухомості, так і підстави для його знесення з огляду на положення ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Зважаючи на те, що позивач є користувачем земельної ділянки, на якій збудував спірне нерухоме майно, земельна ділянка надана позивачу в оренду для фактичного розміщення виробничого корпусу, будівництво здійснене з дотриманням цільового використання земельної ділянки, однак є самочинним за ознакою здійснення будівництва без належного дозволу та затвердженого проекту, з матеріалів справи не вбачається порушення самочинним будівництвом прав інших осіб, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в частині визнання права власності на виробничий корпус та склад.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням є її приналежністю.

Беручи до уваги положення ч. 2 ст. 186 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що приналежність слідує за головною річчю, правила ст. 376 Цивільного кодексу України не може бути застосовано при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі, тому вимоги позивача про визнання права власності на прибудову (літ.К`-1), навіс (літ.К``-1) та ганок (літ.к) задоволенню не підлягають.

Оскільки у виникненні спору суд не вбачає винних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма СВК»(ідентифікаційний код 20257936) право власності на нерухоме майно: виробничий корпус (літ.2Б-1, 2Б`-1) загальною площею 276,2 кв.м., склад (літ.2В-1, 2В`-1) загальною площею 287,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47.

В решті позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва Повне рішення складено 30.10.2012