Постанова № 26943405, 15.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2012 року 15:50 № 2а-10261/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»

до

державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 27.04.2012 №0001222220,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 27.04.2012 №0001222220.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 11.04.2012 №91/22-205/33060496 з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія», прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0001222220, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 246 996,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 11.04.2012 №91/22-205/33060496 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 27.04.2012 №0001222220. Так, відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія»як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до приписів статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

В судове засідання 19.09.2012 представник відповідача не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-10261/12/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі направлення від 29.03.2012 №146 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Нова телевізійна група»з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія»за період з 01.05.2011 по 31.10.2011.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт від 11.04.2012 №91/22-205/33060496 та прийнято податкове повідомлення-рішення 27.04.2012 №0001222220, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у сумі 246 996,00 грн., у тому числі: 211 680,00 грн. –основний платіж, 35 316,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції..

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів звернення до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»із запитом щодо надання відповідної інформації.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Проте, державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС не надано суду жодних доказів надіслання або вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Окрім того, відповідачем не надано суду копії відповідного наказу.

За таких обставин відповідачем не наведено суду правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача.

Аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості податкового повідомлення-рішення, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) або у паперовому вигляді, або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 11.04.2012 №91/22-205/33060496 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія»за договором від 04.01.2011 №С-01/2011-05 як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія»позивачем надано суду відповідну документацію за період з 01.05.2011 по 31.10.2011, зокрема: договір про рекламне обслуговування від 04.01.2011 №С-01/2011-05, акти виконаних робіт, податкові накладні, копії медіа-планів, зразки розміщеної реклами, що підтверджується матеріалами справи.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія», вказано на дані електронної бази даних «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні державної податкової адміністрації України»сум податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам»позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія». Відповідно до зазначених даних встановлено розбіжності по контрагентам. Проте, суд звертає увагу, що відповідачем було встановлено відхилення суми податку на додану вартість лише за серпень і за жовтень 2011 року у розмірі одна копійка. Податковий період, що перевірявся відповідачем становить травень-жовтень 2011 року.

Окрім того, відповідач посилається на висновки акту перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Санабрія»від 28.12.2011 №1676/23-4/37264702, якими встановлено відсутність факту передачі товарів та послуг від товариства до підприємств-покупців. Разом з тим, суд прийшов до висновку, що у вказаному акті не міститься інформації стосовно конкретних правочинів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія».

Під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0001222220 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0001222220, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 27.04.2012 №0001222220.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.