Постанова № 26943136, 22.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 жовтня 2012 р. справа № 2-а- 10336/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Старостіна О.Ю., Вовк Ю.В.,

представника відповідача - Щербак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" (далі -ТОВ "ТД "Ельбор") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Київському районі м.Харкова) про скасування податкового повідомлення - рішення №0005371503 від 05.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "ТД "Ельбор" в декларації за травень 2012 року правомірно віднесло до податкового кредиту з податку на додану вартість податкову накладну від 10.05.2012 року №25 на суму ПДВ 6334,18 грн., виписану ТОВ "Промспец Консалтинг". При цьому зазначив, що Рішення №82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг", який є контрагентом позивача за договором поставки, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року визнано протиправним та скасовано. Отже, ТОВ "Промспец Консалтинг" у травні 2012 року мав статус платника податку на додану вартість. Тому ДПІ у Київському районі м. Харкова безпідставно, в порушення норм чинного законодавства, визначено ТОВ "ТД "Ельбор" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6334,00 грн. Та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3167,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2012 року №0005371503.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях до нього, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ДПІ у Київському районі м.Харкова у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що ТОВ "ТД "Ельбор" включено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від підприємства, що не є платником ПДВ. Вважає, що ДПІ у Київському районі м.Харкова було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 05.09.2012 року №0005371503.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "ТД "Ельбор" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.02.2007 року.

Згідно з довідкою ДПІ у Київському районі м.Харкова про взяття на облік платника податків №723 від 15.02.2012 року, ТОВ "ТД "Ельбор" перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Харкова з 21.02.2007 року. Також, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100032017 ТОВ "ТД "Ельбор" з 30.03.2007 року зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2012 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2012 року ТОВ "ТД "Ельбор".

За результатами перевірки було складено акт перевірки №1306/15-308/34861186 від 11.07.2012 року, яким було встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198, п.201.8 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме завищення ТОВ "ТД "Ельбор" суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2012 року на 6334,0, внаслідок чого занижено суму, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за травень 2012 року на 6334,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1306/15-308/34861186 від 11.07.2012 року ДПІ у Київському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення №0005371503 від 05.09.2012 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6334,00 грн. та застосування до ТОВ "ТД "Ельбор" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3167,00 грн.

Сутність порушень ТОВ "ТД "Ельбор", встановлених актом перевірки полягає у тому, що ТОВ "ТД "Ельбор" включено до складу податкового кредиту в декларації за травень 2012 року податкову накладну №25 від 10.05.2012 року на суму ПДВ 6334,18 грн., отриману від ТОВ "Промспец Консалтинг", що не є платником ПДВ, якому згідно даних реєстру платників податку на додану вартість 14.10.2011 року анульовано свідоцтва платника ПДВ №100295733 від 03.08.2010 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "ТД "Ельбор" (покупець) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (продавець) 15.10.2010 року було укладено договір поставки №151010 (із змінами, внесеними Додатковою угодою від 14.10.2011 року), відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: металоріжучий інструмент, пневмо- та електроінструмент, верстатопринади, господарські товари та інше, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору.

В межах вказаного договору, ТОВ "Промспец Консалтинг" були виписані накладна №100512 від 10.05.2012 року, рахунок №100512 від 10.05.2012 року, товарно-транспортна накладна від 10.05.2012 року, які містяться в матеріалах справи.

На суму придбаного товару 10.05.2012 року ТОВ "Промспец Консалтинг" було виписану податкову накладну №25 на суму ПДВ 6334,18 грн. відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового Кодексу України, яка була отримана позивачем 10.05.2012 року та включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2012 року.

Дослідивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

З огляду на викладене, оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак приймаються судом як належні та допустимі докази.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.8 ст.200 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Промспец Консалтинг" було зареєстровано як платника податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100295733 від 03.08.2010 року. Рішенням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 року була анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-14157/11/2070 від 17.11.2011року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг" та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2012 року №К/9991/22291/12 по справі № 2а-14157/11/2070 було відмовлено Західній міжрайонній державній податковій інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова Державної податкової служби, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року та на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року по справі № 2а-14157/11/2070.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копії особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до п.п.5.6.1, 5.6.2 п.5.6 Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" визначено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відмову анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, зокрема є рішення суду, яке набрало законної сили. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Згідно абз.3, 4 Інформаційного листа Вищого Адміністративного суду України 31172/11/13-10 від 02.08.2010 року, у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Тобто, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Беручи до уваги те, що Рішення №82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг" визнано протиправним та скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року, ТОВ "Промспец Консалтинг" у травні 2012 року мав статус платника податку на додану вартість.

Отже, анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100295733 від 03.08.2010 року ТОВ "Промспец Консалтинг" було чинним і на час виписування податкової накладної №25 від 10.05.2011 року.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Оскільки сума податку на додану вартість в податковій накладній №25 від 10.05.2012 року, яку виписано ТОВ "Промспец Консалтинг" складає 6334,18,00 грн., тобто менше 10 тисяч гривень, то з врахуванням вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового Кодексу України, податкова накладна не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач не міг бути обізнаним про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец Консалтинг".

Отже, будь - яких підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право ТОВ "ТД "Ельбор" на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не вбачається.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005371503 від 05.09.2012 року, не відповідає дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню.

В зв'язку з тим, що ДПІ у Київському районі м. Харкова не мала належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "ТД "Ельбор" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТД "Ельбор" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 108,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0005371503 від 05.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Ельбор" (вул. Саперна, буд. 34, кв. 50, Харків, 61070, код 34861186) витрати зі сплати судового збору у розмірі 108,00 грн. (сто вісім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29.10.2012 року.

Суддя Біленський О.О.