Постанова № 26942675, 19.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 р. Справа № 2а-2777/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкар Т.І.

за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,

за участю представників позивача Баяк Г.Б., Пархут С.Т., Баліцького О.Й., представників відповідача Карпина Я.С., Ткач О.П., Павлової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС про часткове скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2011р. №0002982302/34912, №00001511702/0/34963 та скасування повністю податкових повідомлень-рішень від 19.10.2011р. №0003002302/34914, №0001242380, №0002992302/34909 та від 05.01.2012р. №0000042302/269,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»(далі-Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі-ДПІ) та з врахуванням неодноразових письмових та усних уточнень представники позивача просили скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0002992302/34909 на суму 53 443,25грн., податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0002982302/34912 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»: 3 723,93грн. основного платежу та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №00001511702/0/34963 частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб»: 501,90грн. основного платежу та відповідно штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №0003002302/34914 на суму 125 709,71грн., податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №0001242380 на суму 3 346,01грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012р. №0000042302/269 на суму 53 442,25грн.

В судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали та пояснили, що за наслідком проведеної виїзної планової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. податковий орган безпідставно прийшов до висновку про донарахування зобов'язань. Вважають, що Підприємством правомірно віднесено до валових витрат послуги по транспортуванню ФО-П ОСОБА_8 та ПП «Траст Тер» піску та щебеню, які використовуються для виготовлення залізобетонних виробів, про що було складено належні первинні документи: акти здачі-приймання робіт. Посилання на відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів, які складаються, на думку податкового органу, в порядку Наказу Мінстату України та Мінтрансу України від 07.08.1996р. №228/253, як на підставу відсутності права на віднесення таких витрат до валових не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормативних документах, оскільки такий Наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів згідно з висновком Міністерства юстиції України № 10/68 від 15.05.2006р., тобто, на час перевірки такий не діяв; щодо безпідставності віднесення до складу валових витрат послуги ОСОБА_9 пояснили, що на момент перевірки підтверджуючі документи, які підшиті до журналів-ордерів та відомостей, щодо обліку витрат понесених Підприємством при подачі залізничних вагонів були в наявності, представлені до перевірки та відповідають вимогам чинного законодавства України. Дані послуги підтверджені документами, які виписує Львівська залізниця. Копії цих документів Підприємством додатково направлено до ДПІ при подачі заперечень на Акт перевірки від 05.10.2011р. №3034/23-2/08006864, однак ДПІ при розгляді заперечень не взято до уваги; безпідставним є посилання ДПІ щодо віднесення до складу валових витрат витрати на придбання палива, які не підтверджені оригіналами чеків, оскільки до перевірки представлялись авансові звіти підзвітної особи ОСОБА_10 до яких були прикріплені оригінали чеків з мокрою печаткою TOB «Континент Нафто трейд»АЗС № 34, які повністю відповідають вимогам п.3.1 та п.3.2. Положення про форму та зміст розрахункового документу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, містить всі обов'язкові реквізити. Крім того TOB «Континент Нафто трейд»виписані податкові накладні, чим ще раз підтверджено факт продажу; безпідставним є посилання ДПІ на зайве віднесення до складу витрат операційної діяльності у 2 кварталі 2011 року інші витрати за попередні податкові періоди до 01.04.11р., що не підтверджені первинними документами на загальну суму 41714,0 грн., оскільки п.26 підрозділу 4. розділу XX. Податкового кодексу України не визначає поняття «Інші витрати»які є в залишках готової продукції станом на кінець звітного податкового періоду, що передував даті набрання чинності розділу III Податкового Кодексу України (01.04.2011р.), а відтак Підприємство керувалося п.138.8 та п. 138.9 статті 138 Податкового кодексу України. Проте ці обставини та вимоги п.п.4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України були упущені ДПІ; безпідставним є посилання на віднесення до складу інших витрат (р.06 Податкової декларації) витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичної особи - підприємця ОСОБА_11, що сплачує єдиний податок, оскільки такі придбано в березні 2011 року та станом на 01.04.11р. не використані у господарській діяльності і перебували у лишках ТМЦ. Відповідно до акта на списання від 03.06.11р. вказані запчастини списані на ремонт основних фондів у червні 2011 року у сумі 21 000,00грн. Зазначили, що згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»запасні частини в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року рахувались в рядку А1 Додатку К1/1, тобто в залишках матеріалів на складах і фактично прийняли участь у Валових доходах по рядку 01.2 К1 «Приріст балансової вартості запасів», то з врахуванням п. 138.10 Податкового кодексу України, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів у бухгалтерському обліку відображаються по дебету рахунка 91 «Загальновиробничі витрати», а згідно п.п. 138.12.2 цього кодексу, до складу інших витрат включаються «Інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат», а «Розділом III. Податок на прибуток»цього кодексу не встановлено обмежень щодо списання з залишків матеріалів, які рахувались станом на 01.04.2011 р., що були придбані у фізичних осіб - підприємців, який сплачує єдиний податок; безпідставним є посилання на необґрунтоване включення до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат та відображення їх у р. 06.5 ІВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року витрат, які понесені на утримання гуртожитку, оскільки такий гуртожиток є на балансі Підприємства який останнім утримується: проводяться ремонти, прибираються сходові клітки, прибудинкова територія, проводиться оплата за споживання мешканцями гуртожитку води, електроенергії, опалення за договорами із ЛМКП «Львівводоканал», ВАТ «Львівобленерго», ЛМКП «Залізничнетеплоенерго», які проходять через розрахунковий рахунок Підприємства на підставі рахунків за надані послуги і Підприємство оплачує їх, а згодом виставляє рахунки мешканцям гуртожитку, які сплачують надані послуги через заробітну плату. За надані послуги Підприємство отримує плату, що відноситься до складу доходів і відповідно до п.138.4 Податкового кодексу України відносить на валові витрати понесені витрати. Окрім того, Розділом III. Податок на прибуток Податкового кодексу України не встановлено обмежень щодо включення до витрат понесених на утримання гуртожитку; щодо донарахувань зобов'язань за платежем «земельний податок»зазначили, що з врахуванням вимог ст.14 Закону України «Про плату за землю»та одержаних 1999 році та у 2006 році Довідках про визначення грошової оцінки земельних ділянок правомірно обчислено земельний податок з врахуванням уточнення на коефіцієнт індексації за відповідні роки окремо, а відтак ДПІ ці обставини не були враховані. Окрім того зазначили, що в 2009 році на Підприємстві проводилась планова перевірка ДПІ (Акт від 25.01.2010р. №144/23-9/08006864), не встановлено заниження або завищення правильності визначення та повноти нарахування податку за землю за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. Окрім того, визнали правомірність донарахувань зобов'язань податковим органом за кредиторською заборгованістю на суму 13 174,25грн.; за придбанням товару у ФО-П ОСОБА_12 на суму 5 250,00грн.; за придбанням товару у Старицького військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат»на суму 9 501,67грн.; неповноту та несвоєчасність перерахування ПДФО на суму 3050,00грн.

За клопотанням представників відповідача в судовому засіданні в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) допущено заміну Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова правонаступником Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Представники відповідача в судовому засіданні позов та уточнення до нього не визнали з підстав, викладених у запереченнях на позов та зазначили, що Підприємством занижено валовий дохід за II квартал 2011 року на суму 13 174,25грн., у зв'язку із не включенням до валового доходу 13 174,25грн. безнадійної кредиторської заборгованості станом на 30.06.2009р., що подається Консорціуму «ВБУ»разом з бухгалтерською звітністю станом на 30.06.2011р.; зайво віднесено до складу валових витрат транспортні послуги, надані СПД ОСОБА_8 та ПП «Траст Тер», які не підтверджені товарно-транспортними накладними, що підтверджують факт отримання транспортних послуг та використання їх у власній господарській діяльності на загальну суму 18 619,64грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 3 723,93грн.; зайво віднесено до складу валових витрат 38 939,60грн. вартості послуг, наданих ОСОБА_9 та купівлю палива згідно авансових звітів, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; зайво віднесено до складу витрат операційної діяльності у II кварталі 2011 року інші витрати за попередні податкові періоди до 01.04.2011р., що не підтверджені первинними документами на загальну суму 41 714,00грн., а проведеною перевіркою даних головної книги, журналів-ордерів, відомостей по рах. 90 «Собівартість реалізованої продукції», 26 «Готова продукція», 231 «Основне виробництво», 232 «Допоміжне виробництво», довідок собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за квітень-червень 2011 року встановлено, що Підприємство подвійно віднесено до витрат операційної діяльності у 2 кварталі 2011 року інші витрати, які включено по першій події до складу валових витрат у попередніх податкових періодах; зайво віднесено до складу інших витрат та відображено у р. 06 Податкової декларації з податку на прибуток у II кварталі 2011 року витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11, ОСОБА_12, що є платниками єдиного податку на загальну суму 26 250,00грн.; зайво віднесено до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати на утримання гуртожитку на загальну суму 73 018,45грн., а перевіркою за період з 01.07.2009р. по 31.06.2011р. встановлено, що Підприємство використовує гуртожиток для отримання доходу, що у бухгалтерському обліку відображений бухгалтерським проведенням Дт 719 Кт 79.; завищено суму податкового кредиту у розмірі 9 501,67грн. у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних Старицьким військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат», які складені з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки в таких відсутні реквізити, опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг), їх кількість (обсяг, об'єм); в порушення Закону України «Про плату за землю», вимог Податкового кодексу України, п.2.4 Ухвали Львівської міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова»від 18.06.2009р. №2712, п.2.2, п.2.3, п.2.4, п.2.8 Ухвали Львівської міської ради «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель м. Львова» від 31.03.2011р. №369 занижено земельний податок на суму 125 326,85грн.: липень - грудень 2009 року - 484,86грн.; січень - грудень 2010 року - 1042,58грн.; січень - червень 2011 року - 123 799,41грн.; не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 501,90грн., оскільки Підприємством неправомірно відшкодовано найманому працівнику ОСОБА_13 кошти в сумі 3 346,01грн., надані йому для придбання палива для автомобіля, відповідно до складених авансових звітів (авансовий звіт № 6/4 від 09.12.2010р. на суму 146,00 грн., авансовий звіт № 6/5 від 13.12.2010р.на суму 1349,98 грн., авансовий звіт № 6/8 від 21.12.2010р. на суму 1850,03 грн.), в яких відсутні оригінали розрахункових документів -чеки з РРО. Просили у задоволенні уточненого позову відмовити повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 жовтня 2012 року проголошено вступні та резолютивні частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»зареєстроване 12.02.1998р. виконавчим комiтетом Львiвської мiської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.02.1998р. №14151200000010082 та належить до сфери управління: Міністерства оборони України. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.05.1998р. за №08006864, станом на 05.10.2011р. перебувало на обліку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова.

ДПІ проведено проведено виїзну планову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. за результатами якої відповідачем складено акт від 05.10.2011р. №3034/23-2/08006864 у висновках якого зазначено що в порушення п.п.14.1.11. п.14.1 ст.14 , п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 , п.138.2. , п.138.3 ст. 138, п.26 Розділу ХХ «Перехідні положення», пп.139.1.9., пп.139.1.12. ст.139, пп.140.1.8 п.140.1 ст.140 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями Підприємством занижено податок на прибуток на суму 50 397,00грн., у тому числі за 3 кв. 2009р. - 4300,00грн., за 4 кв.2009р. - 2 614,00грн., за 1 кв.2010р. -1 764,00грн., за 2 кв. 2010р. -2 027,00грн., за 3 кв. 2010р. -904,00грн., за 4 кв. 2010р. -2 780,00грн., за 2 кв. 2011р. -36 008,00грн.; в порушення пп. 7.2.1 п.7.2 , пп. 7.2.6 п.7.2., пп.7.4.1., пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами і доповненнями (далі-Закон №168) занижено ПДВ на загальну суму 13 225,60 грн., в тому числі: липень 2009 року - 2 633,33грн.; серпень 2009 року - 2 467,19грн.; вересень 2009 року -333,33грн.; жовтень 2009 року -2 351,34грн.; листопад 2009 року -2 439,34грн.; грудень 2009 року - 2 404,44грн.; квітень 2010 року - 596,63грн.; в порушення ст.5, 13, 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. №2535-XІІ зі змінами і доповненнями (Далі-Закон №2535), п.269.1. ст.269, п.п.270.1.1. п.270.1 ст.270, п.п.271.1.1. п. 271.1 ст.271, п.274.1. ст.274, п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України, п.2.4 Ухвали Львівської міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова»№2712 від 18.06.2009р. із змінами і доповненнями, п.2.2, п.2.3, п.2.4, п.2.8 Ухвали Львівської міської ради від 31.03.2011р. №369 «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель м. Львова» занизило земельний податок на суму 125 326,85грн., в тому числі: липень - грудень 2009 року - 484,86грн.; січень - грудень 2010 року - 1 042,58грн.; січень - липень 2011 року - 123 799,41грн.; в порушення п.3.1 п.7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 із змінами та доповненнями (далі-Положення) відобразило кошти за відсутністю платіжних документів, які підтверджують сплату Підприємством готівкових коштів в розмірі 3 346,01грн.; в порушення пп.3.1.1п.3.1, пп.4.2.9, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2, п.8.1 ст.8, п.9.10 ст.9, пп. «а»п.17.2 ст.17, пп. «а» п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями (далі-Закон №889) не утримало та не перерахувало податку з доходів фізичних осіб за грудень 2010 року на суму 501,90грн.; в порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст.168,п.171.1 ст.171,пп. «а»п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України не перерахувало утриманий податок з доходів фізичних осіб із виплаченої заробітної плати найманих працівників за червень 2011 року в сумі 3 050,00 грн. у терміни, передбачені чинним законодавством.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0002992302/34909, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 53 443,25грн. з яких 49 845,00грн. основний платіж та 3 598,25грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи); податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0002982302/34912, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 16 532,00грн. з яких 13 225,60грн. основний платіж та 3 306,40грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи); податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №00001511702/0/34963, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на суму 3 678,38грн. з яких 3 551,90грн. основний платіж та 126,48грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи); податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №0003002302/34914, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок»на суму 125 709,71грн. з яких 125 326,85грн. основний платіж та 382,86грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи); податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №0001242380 щодо застосування 3 346,01грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В порядку процедури адміністративного оскарження рішенням ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 29.12.2011р. №34485/10/25-005/2824, прийняті за результатом перевірки податкові повідомлення-рішення залишено без змін, окрім податкового повідомлення-рішення 19.10.2011р. №0002992302/34909, яке скасовано в частині 1,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За наслідком розгляду скарги ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012р. №0000042302/269, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на суму 53 442,25грн. з яких 49 845,00грн. основний платіж та 3 597,25грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо правомірності віднесення Підприємством до валових витрат та до податкового кредиту сум по транспортуванню ФО-П ОСОБА_8 та ПП «Траст Тер» піску та щебеню, які відображені в податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2011р. №0002992302/34909 та №0002982302/34912 та від 05.01.2012р. №0000042302/269 слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що Підприємство у 3 кв.2009р. згідно акта №ОУ-0000008 від 31.07.09р. (т.1 ар. с. 180) отримало послуги від ФОП ОСОБА_8 по перевезенню піску, сплативши останньому 12 800,00грн. з яких 2 133,33грн. ПДВ про що виписано податкову накладну №61 від 31.07.09р. (т.1 ар. с. 241); у 4 кв.2009р. згідно акта від 12.11.09р. без № на суму 1326,60грн., в тому числі ПДВ 221,10грн.; акта від 10.11.09р. без № на суму 2677,32грн., в тому числі ПДВ 446,22грн., акта від 16.11.09р. без № на суму 633,30грн., в тому числі ПДВ 105,55грн; акт від 15.12.2009р. без № на суму 1326,60грн., в тому числі ПДВ 221,10грн. (т.1 ар. с. 181-184) отримало послуги по перевезенню від ПП «Траст Тер»про що виписано податкові накладні №330 від 10.11.09р., №334 від 12.11.09р., №336 від 16.11.09р., №356 від 15.12.09р. (т.1 ар.с.242-245); у 2 кв.2010р. згідно акта від 12.03.10р. без № на суму 1748,25грн., в тому числі ПДВ 291,38грн., акта від 10.03.10р. без № на загальну суму 1831,50грн., в тому числі ПДВ 305,25грн. (т.1 ар. с. 185-186) отримало послуги по перевезенню від ПП «Траст Тер»про що виписано податкові накладні №26/4 від 10.03.10р., №26/5 від 12.03.10р. (т.1 ар. с. 246-247)

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, автотранспортом ФО-П ОСОБА_8 був доставлений пісок на територію Підприємства, а ПП «Траст Тер»поставило на територію Підприємства щебінь. Отримані послуги по перевезенню піску та щебеню пов'язані з господарською діяльністю, оскільки Підприємство виготовляє залізобетонні вироби. В підтвердження дійсності був отриманий позивачем щебінь, виписано накладні та складено Приймально-здавальний акт №69 1-16.11.2009р. та №86 від 15.12.2009р. та Приймально-здавальний акт №16 10-12.03.2010р. (т.1 ар. с. 270-282)

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Цією статтею встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагентів позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до умов пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Оскільки представлені Підприємством акти виконаних робіт складені у відповідності до вимог Закону №996 та вищезгаданого Положення, а роботи на виконання яких були складені акти та виписані податкові накладні пов'язані зі здійсненням регулярної, постійної господарської діяльності Підприємства та відповідають її дійсному економічному змісту, а відтак валові витрати на суму 18 619,64 грн. та податковий кредит на суму 3 723,93грн. сформовані правомірно. Дана позиція суду узгоджується з позицією ВАСУ, викладеною в Ухвалі від 18.06.2009р. у справі №К-26937/06.

Щодо правомірності віднесення Підприємством до валових витрат послуги ОСОБА_9, які відображені в податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2011р. №0002992302/34909 та від 05.01.2012р. №0000042302/269 слід зазначити наступне.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, на момент перевірки підтверджуючі документи, які підшиті до журналів-ордерів та відомостей, щодо обліку витрат понесених Підприємством при подачі залізничних вагонів були в наявності, представлені до перевірки та такі відповідають вимогам чинного законодавства України. Дані послуги підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які складені Львівською залізницею, яка такі послуги надавала. Копії цих документів Підприємством додатково направлено до ДПІ при подачі заперечень на Акт перевірки від 05.10.2011 року №3034/23-2/08006864, однак ДПІ при розгляді заперечень не взято до уваги.

До матеріалів справи долучено копії документів (т.1 ар. с. 192-201), оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні, які складені у відповідності до вимог Закону №996. Окрім того, факт подання таких ДПІ до заперечень на спростування висновків, викладених в акті перевірки, підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Слід зазначити, що посилання ДПІ на складання таких по квартально та не зазначення обов'язкових реквізитів документа не відповідає фактичним обставинам, оскільки такі документи складені за надані роботи помісячно, містять дату складання, підпис відповідальної особи, печатку підприємства - ДТ-ГО Львівська залізниця, яка такі документи складала та інші реквізити, які дають можливість ідентифікувати їх як первинні бухгалтерські документи на підставі яких Підприємством правомірно сформовано валові витрати.

Щодо правомірності віднесення Підприємством до валових витрат на придбання палива підзвітною особою ОСОБА_13, які відображені в податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2011р. №0002992302/34909, №00001511702/0/34963 та 19.10.2011р. №0001242380, від 05.01.2012р. №0000042302/269 слід зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі Положення №637), видача відповідній особі готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України та проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.3.1 Положення №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з вимогами п.1.2 Положення №647 розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма та порядок складання фізичною особою звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт затверджені Наказом ДПА України від 19.09.2003р. №440 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту»зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003 року. за № 915/8236.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні оригіналів авансових звітів підзвітної особи Підприємства ОСОБА_13 до яких підкріплені оригінали фіскальних чеків, копії яких долучено до матеріалів справи (т.1 ар. с. 202-203, 205-206, 209-211), до Авансового звіту 6/8 від 21 грудня 2010 року прикріплений чек №0321 від 21 грудня 2010 року на загальну суму 320,03грн., чек №0317 від 21 грудня 2010 року на загальну суму 771,58 грн., чек № 0310 від 21 грудня 2010 року на загальну суму 758,42 грн., всього по авансовому звіту № 6/8 від 21 грудня 2010 року на загальну сум 1 850,03грн. До Авансового звіту № 6/4 від 09 грудня 2010 року прикріплений чек №0301 від 09 грудня 2010 року на загальну суму 146,00грн. До Авансового звіту №6/5 від 13 грудня 2010 року прикріплений чек №0202 від 13 грудня 2010 року на загальну суму 1 202,78грн., чек №0199 від 13 грудня 2010 року на загальну суму 147,20грн.

Всі чеки підкріплені до Авансових звітів містять мокру печатку TзOB «Континент Нафто трейд»АЗС №34. Окрім того, TзOB «Континент Нафто трейд»виписані Податкові накладні №1-1/10-34 на загальну суму 146,00грн., № 1-3/10-34 на загальну суму 1 202,78грн., № 1-2/10-34 на загальну суму 147,20грн., № 4/10-34 на загальну суму 320,03грн., № 3/10-34 на загальну суму 771,58грн., № 2/10-34 на загальну суму 758,42грн. (т.1 ар. с. 204, 207, 208, 212-214)

Суд зазначає, що фіскальні чеки, що прикріплені до вищеназваних авансових звітів повністю відповідають п.3.1 та п.3.2. Положення про форму та зміст розрахункового документу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №105/5296 та містить всі обов'язкові реквізити: Назву господарської одиниці; Адресу господарської одиниці; Індивідуальний податковий номер платника ПДВ; Вартість одиниці виміру товару; Найменування товару; Літерне позначення ставки ПДВ; Загальну вартість придбаних товарів; Порядковий номер касового чеку, дату та час проведення розрахункової операції; Фіскальний номер реєстратора операцій, перед яким друкується великі літери ФН; Напис ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК.

На підставі встановлених фактичних обставин суд вважає, що Підприємство вправі було прийняти авансові звіти від підзвітної особи та віднести до валових витрат витрати по фіскальних чеках придбання за якими пов'язано з господарською діяльністю.

Щодо правомірності віднесення Підприємством до валових витрат операційної діяльності у 2 кварталі 2011 року інші витрати за попередні податкові періоди до 01.04.11р., які відображені в податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2011р. №0002992302/34909 та від 05.01.2012р. №0000042302/269 слід зазначити наступне.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою показників, відображених у рядку 05 «Витрати операційної діяльності, в тому числі:», за період 01.04.2011р по 30.06.2011р у сумі 3 705 601,00грн. встановлено, що Підприємство відображало у даному рядку собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та перевіркою даних головної книги, журналів-ордерів, відомостей по рах. 90 «Собівартість реалізованої продукції», 26 «Готова продукція», 231 «Основне виробництво», 232 «Допоміжне виробництво», довідок собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за квітень - червень 2011 року встановлено, що Підприємство подвійно віднесено до витрат операційної діяльності у 2 кв. 2011р. інші витрати, які включено по першій події до складу валових витрат у попередніх податкових періодах ( відповідно до ст.5, п.11.2.ст 11 Закону №334.

Проте з такими висновками суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.26 Розділу ХХ «Перехідні положення»вищевказаного Кодексу, балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на кінець звітного податкового періоду, що передував даті набрання чинності розділом III цього Кодексу, визнається витратами в порядку, передбаченому розділом III цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, на підставі наказу №59 від 28.03.2011р. на Підприємстві 01.04.2011р. проведено інвентаризацію ТМЦ. Результати інвентаризації відображено в інвентаризаційних описах ТМЦ та розшифровці кальтуляційних витрат по рахунку 26 Готова продукція (т.2 ар.с. 3-10). Залишки ТМЦ були відображені у Додатку К1/1 до деларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Суд погоджується з позицією представників Підприємства щодо безпідставності висновків ДПІ про зайве віднесення до складу витрат операційної діяльності у 2 кварталі 2011 року інших витрат за попередні податкові періоди до 01.04.11р., оскільки п.26 підрозділу 4. розділу XX. Податкового кодексу України не визначає поняття «Інші витрати» які є в залишках готової продукції станом на кінець звітного податкового періоду, що передував даті набрання чинності розділу III Податкового Кодексу України (01.04.2011р.), а відтак Підприємство правомірно керувалося п.138.8 та п. 138.9 статті 138 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог п.п 4.1.4. Податкового кодексу України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Слід зауважити, що при прийнятті рішення в частині правомірності формування Підприємством валових витрат вимоги п.п.4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України залишені податковим органом поза увагою.

Щодо правомірності віднесення Підприємством до валових витрат інших витрат (р.06 Податкової декларації) витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичної особи - підприємця ОСОБА_11, що сплачує єдиний податок, які відображені в податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2011р. №0002992302/34909 та від 05.01.2012р. №0000042302/269 слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Перевіркою головної книги, журналів-ордерів, відомостей по рах 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 91 «Загальновиробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут», первинних документів встановлено, Підприємством у 2 кв. 2011р. включено до складу інших витрат ( р.06 Податкової декларації) витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів (робіт,послуг) у фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 запасні частини 28 березня 2011 року згідно накладної №1 (т.1 ар. с. 188), які станом на 01.04.11р. не використані у господарській діяльності та перебувають у залишках ТМЦ. Відповідно до акту на списання від 03.06.11р. вказані запчастини списано на ремонт основних фондів у червні 2011р. у сумі 21 000,00грн.

Відповідно до п.п.139.1.12. п.139.1 ст. 139 вказаного Кодексу, який був чинний на час існування спірних правовідносин, витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку.

Таким чином, Підприємством в порушення п.п.139.1.12. п.139.1 ст. 139, п.26 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України зайво віднесено до складу інших витрат та відображено у р. 06 Податкової декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011р. витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів (робіт,послуг) у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок на загальну суму 21 000,0 грн. (сума податку 23% * 21 000,00грн. = 4830,00грн.) з чим погоджується суд.

Щодо правомірності віднесення Підприємством до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат та відображення їх у р. 06.5 ІВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року витрат, які понесені на утримання гуртожитку на суму 73 018,45 грн., які відображені в податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2011р. №0002992302/34909 та від 05.01.2012р. №0000042302/269 слід зазначити наступне.

Відповідно до п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

При визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, визначені п. 140.1. ст. 140 вищевказаного Кодексу, в тому числі відповідно до п. 140.1.8.: витрати платника податку (крім капітальних, які підлягають амортизації) на утримання та експлуатацію таких об'єктів, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок платника податку станом на 1 липня 1997 року, але не використовуються з метою отримання доходу з яких багатоквартирний житловий фонд, в тому числі гуртожитки, одноквартирний житловий фонд в сільській місцевості та об'єкти житлово-комунального господарства.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1 ар. с. 189-191) та пояснень представників позивача, на балансі Підприємства з квітня 1962 року перебуває гуртожиток, що розташований по вул. Городоцька, 216 у м.Львові. Як пояснили представники позивача, гуртожиток призначений для забезпечення проживання працівників Підприємства та не використовується для одержання доходу, а для нормального функціонування гуртожитку необхідна теплова енергія, газ, світло, вода. Підприємством для цих цілей проводяться ремонти, прибираються сходові клітки, прибудинкова територія, оплачує за споживання мешканцями гуртожитку води, електроенергії, опалення за договорами із ЛМКП «Львівводоканал», ВАТ «Львівобленерго», ЛМКП «Залізничнетеплоенерго»(т.2 ар. с. 11-18), які проходять через розрахунковий рахунок Підприємства на підставі рахунків за надані послуги і оплачує їх, а згодом виставляє рахунки мешканцям гуртожитку, які сплачують надані послуги через заробітну плату. За надані послуги Підприємство отримує плату, що відноситься до складу доходів і відповідно до п. 138.4 Податкового кодексу України відносить на валові витрати понесені витрати.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що гуртожиток який перебуває на балансі Підприємства з квітня 1962 року та використовується для забезпечення житлом найманих працівників Підприємства, а не з метою отримання доходу, а відтак витрати понесені Підприємством на утримання гуртожитку правомірно віднесено до валових витрат.

Окрім того слід зауважити, що Розділом III. Податок на прибуток Податкового кодексу України не встановлено обмежень щодо включення до витрат понесених на утримання гуртожитку.

Щодо донарахувань зобов'язань за платежем «земельний податок», які відображені в податковому повідомленні-рішенні 19.10.2011р. №0003002302/34914, слід зазначити наступне.

Перевіркою правильності визначення та повноти нарахування податку за землю за період з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. встановлено його заниження всього у сумі 125 326,85грн.: липень - грудень 2009 року - 484,86 грн.; січень - грудень 2010 року - 1 042,58грн.; січень - липень 2011 року - 123 799,41грн.

Перевіркою встановлено, що Підприємство згідно поданих розрахунків земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку за 2009 - 2011 роки нараховувало та сплачувало земельний податок по земельних ділянках: мЛьвів, вул Шевченка, 134, площею земельної ділянки - 20641 м2, Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований 08.06.99р. за № 98, ухвала ЛМР №1098 від 12.02.04р. про вилучення частини земельної ділянки; мЛьвів, вул Шевченка, 134, площею земельної ділянки - 6492 м2, Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований 23.05.06р. за №03:06:438:01118; мЛьвів, вул. Городоцька,222 -площею земельної ділянки 95304 м2, довідка Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований 08.06.99р. за №99 (т.1 ар. с. 218-226)

Судом встановлено, що під час планової перевірки Підприємства ДПІ скеровано лист-запит в управління Держкомзему у м.Львова від 15.08.2011р. №26621/8/23-116/1233 щодо надання інформації про наявність в Підприємства земельних ділянок у власності або користуванні та нормативну грошову оцінку 1 кв. м. земельних ділянок, згідно отриманої відповіді управління Держкомзему у м.Львова від 09.09.11р. № 40/6/341 нормативна грошова оцінка 1 м кв земельних ділянок на 2009 рік становить: мЛьвів, вул Шевченка,134 ( 20641 м кв) -195,89 грн.; мЛьвів, вул Шевченка, 134 ( 6492 м кв) -163,24 грн.; мЛьвів, вул. Городоцька,222 ( 95304 м кв) -162,32 грн. Нормативна грошова оцінка 1 м кв земельних ділянок на 2010 рік становить: мЛьвів, вул Шевченка,134 ( 20641 м кв) -207,44 грн.; мЛьвів, вул Шевченка, 134 ( 6492 м кв) -172,87 грн.; мЛьвів, вул. Городоцька,222 ( 95304 м кв) -171,90 грн. Нормативна грошова оцінка 1 м кв земельних ділянок на 2011 рік становить: мЛьвів, вул Шевченка,134 ( 20641 м кв) -195,89 грн.; мЛьвів, вул Шевченка, 134 ( 6492 м кв) - 163,24 грн.; мЛьвів, вул. Городоцька,222 ( 95304 м кв) -162,32 грн.

Відповідно до ст.2 Закону №2535, використання землі в Україні є платним, а плата за землю справляється у вигляді земельного податку.

Відповідно до ст.13 Закону №2535 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно ст.14 Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до вимог ст.23 Закону №2535, грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.274.1. ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Ухвалою №2712 від 18.06.2009р. Львівської міської ради 13-ї сесії 5-го скликання «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова»встановлено, що середня (базова) вартість 1кв.м. земель міста з врахуванням регіональних факторів становить 470,29грн. (п.2.1). Ця ухвала вводиться в дію з 01.10.2009р. (п.2.4.). Згідно п.4 Ухвали, власникам та користувачам земельних ділянок забезпечити надання уточнених розрахунків зі сплати за землекористування до державної податкової інспекції у м. Львові.

Пунктом другим Ухвали №3173 від 28.01.2010р. Львівської міської ради 16-ї сесії 5-го скликання «Про втрату чинності ухвали міської ради від 21.10.2009р. №3021 та внесення змін до ухвали міської ради від 18.06.2009р. №2712»внесено зміни до ухвали міської ради 18.06.2009р. №2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова», згідно яких зазначена ухвала (18.06.2009р. №2712) вводиться в дію з 31.12.2010р.

Відповідно до Ухвали від 31.03.2011р. №369 2-ї сесії 6-го скликання «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель м. Львова»власники та користувачі земельних ділянок, які володіють та користуються земельними ділянками, відповідно до державних актів на право власності та право постійного користування і які здійснюють нарахування та сплату земельного податку відповідно до довідок про нормативну грошову оцінку, видану у 2011 році здійснюють подальшу сплату земельного податку в межах поданих розрахунків до моменту введення в дію відкоригованої нормативної грошової оцінки земель м. Львова. Після введення в дію відкоригованої грошової оцінки земель м. Львова зазначені суми земельного податку підлягають коригуванню, згідно з новими довідками про грошову оцінку земельних ділянок із внесенням відповідних змін до податкової звітності (п.2.2 ухвали).

Згідно з п.2.3 Ухвали від 31.03.2011р. №369, платники орендної плати та земельного податку, що не отримали у 2011 році довідок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та подали податкову звітність відповідно до довідок про грошову оцінку, отриманих в період до 01.01.2011р. і не провели переоцінку вартості земельних ділянок, здійснюють сплату орендної плати та земельного податку відповідно до поданих податкових зобов'язань до введення в дію відповідної нормативної грошової оцінки земель м. Львова.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, на виконання вимог закону при обчисленні земельного податку Підприємством проведено уточнення на коефіцієнт індексації за спірні роки окремо: по земельній ділянці за адресою м. Львів вул. Шевченка, 134 по Довідці № 1593 від 21.09.1999р. про визначення грошової оцінки земельної ділянки (вих. №1630/2280 Львівського міського управління земельних ресурсів) (т.2 ар.с.97); по земельній ділянці за адресою м. Львів вул. Городоцька,222 по Довідці № 1594 від 21.09.1999р. про визначення грошової оцінки земельної ділянки (вих. №1630/2279 Львівського міського управління земельних ресурсів) (т.2 ар.с.97); по земельній ділянці за адресою м. Львів вул. Шевченка. 134 по Довідці про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (вих. №40/5/1159 01-15 від 11.07.2006р. Львівського міського управління земельних ресурсів) (т.2 ар.с.98).

Інших Довідок про визначення нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок Підприємство не одержувало.

З врахуванням встановлених обставин у справі та норм чинного законодавства суд приходить до переконання, що Підприємство з дотриманням вимог ст.ст. 13,14,23 Закону №2535 та п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України, одержавши у 1999 та в 2006 році Довідки про визначення нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок правомірно, з врахуванням уточнення на коефіцієнт індексації, провело розрахунок сум земельного податку.

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що дослідивши первинні документи Підприємство вважає правомірним донарахування податковим органом зобов'язань за кредиторською заборгованістю на суму 13 174,25грн.; за придбанням товару у ФО-П ОСОБА_12 на суму 5 250,00грн.; за придбанням товару у Старицького військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат»на суму 9 501,67грн.; неповноту та несвоєчасність перерахування ПДФО на суму 3050,00грн.

З врахуванням норм Наказу ДПА України від 22.12.2010р. №985, який зареєстрований в Мінюсті 30.12.2010р. за №1440/18735 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», суд вважає що оскільки податковий орган за наслідками розгляду скарги Підприємства частково скасовував прийняте податкове повідомлення-рішення 19.10.2011р. №0002992302/34909 в частині 1,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), то таке слід скасувати частково в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»: 40 799,00грн. основного платежу та 3 597,25грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки судом встановлено порушення позивачем податкового законодавства частково, а тому застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на підставі п.123.1 та п.127.1 Податкового кодексу України підлягають до скасування частково. Окрім того, підлягають до скасування повністю штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовані на підставі п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995р. №436/95 зі змінами та доповненнями.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та доведені у судовому засіданні частково підлягають до задоволення частково.

В порядку ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства 2025,83грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 51, 55, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0002992302/34909 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»: 45 609,00грн. основного платежу та 3 597,25грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0002982302/34912 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»: 3 723,93грн. основного платежу та 930,98грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0003002302/34914, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок»: 125 326,85грн. основного платежу та 382,86грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №00001511702/0/34963 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб»: 501,90грн. основного платежу та 125,48грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Скасувати податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0001242380 щодо застосування 3 346,01грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012р. №0000042302/269, в частині визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»: 45 609,00грн. основного платежу та 3 597,25грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій»2 025,83грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 24.10.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.