Постанова № 26942594, 24.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7409/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 763,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 763,40 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено що, на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області з 08 жовтня 2012 року за № 119 знаходиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.

Відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» від 28 червня 1999 року № 7461/99 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Рішенням сесії Троїцької міської ради Луганської області встановлено ставки єдиного податку за видами діяльності, які обрав відповідач, у розмірі 150,00 грн.

Протягом періоду з 21 лютого 2011 року по 21 листопада 2011 року відповідачем нараховано грошові зобов'язання зі сплати єдиного податку у розмірі 645,00 грн. та у повному обсязі не сплачено. Враховуючи переплату за попередні періоди, заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 593,40 грн.

Крім того, в результаті камеральної перевірки податкової звітності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 встановлено порушення податкового законодавства, а саме ненадання податкової декларації про майновий стан і доходи та складено акт від 14 травня 2012 року № 193/17.

23 травня 2012 року на підставі акта перевірки від 14 травня 2012 року № 193/17 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 170,00 грн.

Таким чином, станом на 19 вересня 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 763,40 грн., яка виникла зі період з 21 лютого 2011 року по 15 червня 2011 року, у тому числі 593,40 грн. з єдиного податку з фізичних осіб та 170,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 763,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі (арк. справи 65).

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату,час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі (арк. справи 61). Крім того, на адресу суду надіслав заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що відповідачем за період з 01 січня 2011 року по 21 листопада 2011 року сплачувався єдиний податок на суму 150,00 грн. за кожен місяць, про що свідчать платіжні доручення. Крім того, зазначив, що податкова вимога від 19 червня 2012 року та податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року складено особою, а саме Троїцьким відділенням Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, яка не має відповідної правоздатності і дієздатності оскільки такої юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи не існує, а отже податкова вимога від 19 червня 2012 року № 57 та податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року є недійсними.

У зв'язку з вищевикладеним, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) 08 жовтня 1999 року зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області за реєстраційним номером № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 7), внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взятий на податковий облік в якості платника податків у Сватівську міжрайонну державну податкову інспекцію Луганської області з 12 жовтня 1999 року за № 119 (арк. справи 8).

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку є подання фізичною особою до податкового органу письмової заяви та платіжного документа про сплату (перерахування) ним єдиного податку. Оскільки в заяві вказується вид діяльності, місце діяльності, кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, а також те, що підприємець відповідно до зазначених у заяві умов самостійно розраховує суму податку та сплачує його до бюджету, то слід вважати, що така заява має ознаки податкового розрахунку.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Частиною 2 статті 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» також встановлено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 09 грудня 2009 року серія Є № 708642 (арк. справи 10).

Судом встановлено, що станом за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 593,40 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача (арк. справи 15).

Крім того, на підставі акту перевірки від 14 травня 2012 року № 193/17-1493916814 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн., яке отримано відповідачем 31 травня 2012 року (арк. справи 18, 68).

Податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року № НОМЕР_1 оскаржено відповідачем до Державної податкової служби України у Луганській області, рішенням від 07 липня 2012 року № 10695/10-408 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Троїцького відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області ДПС від 23 травня 2012 року № НОМЕР_1, а скаргу без задоволення. Крім того, відповідачем подано повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року № НОМЕР_1 до Державної податкової служби України, рішенням від 06 серпня 2012 року № 49/0/71-12/10-2315 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Троїцького відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області ДПС від 23 травня 2012 року № НОМЕР_1, а скаргу без задоволення (арк. справи 52-53, 54-55). Доказів щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку суду не надано.

Відповідно до п.п.56.17.5 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З платіжних доручень від 19 січня 2011 року № 2, від 21 лютого 2012 року № 544044_001, від 18 березня 2011 року № 1 та квитанцій від 20 квітня 2011 року № 712/785, від 18 травня 2011 року № 535/587 вбачається сплата відповідачем єдиного податку у розмірі 150,00 грн., які були перераховані на розрахунковий рахунок № 34214379700355 (арк. справи 35, 41).

Пунктом 3.1 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, визначено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Відповідно до додатку 8 до цієї Інструкції вказано, що рахунок отримувача зазначається номер рахунку отримувача в банку. Якщо отримувач - це орган Державної казначейської служби України (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державної казначейської служби України (фінансової установи).

З приводу цього суд зазначає, що реквізит «розрахунковий рахунок» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «розрахунковий рахунок». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що обов'язок щодо правильного заповнення реквізиту «розрахунковий рахунок» покладено на платника і саме платник несе відповідальність за достовірність інформації зазначеної у цьому реквізиті.

Доводи відповідача про сплату боргу суд не приймає до уваги, оскільки 23 березня 2011 року згідно листа Троїцького відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 23 березня 2011 року № 1055 рахунок № 34214379700355, на який перераховував кошти за податковим боргом відповідач, був заблокований, що підтверджується листом управління Державної казначейської служби України у Троїцькому районі Луганської області від 19 жовтня 2012 року № 02-05/1710 (арк. справи 66).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Сватівською міжрайонною державною податкової інспекцією Луганської області Державної податкової служи відповідачу було направлено податкову вимогу від 19 червня 2012 року № 57, яка отримана відповідачем 23 червня 2012 року (арк. справи 15, 17).

Оскільки податкова вимога вимогу від 19 червня 2012 року № 57 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Стосовно доводів відповідача щодо недійсності податкової вимоги від 19 червня 2012 року № 57 з причини відсутності повноважень у Троїцького відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області ДПС, суд зазначає наступне.

Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584/2011 встановлено, що до територіальних органів ДПС України належать державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

ДПС України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та доручень Міністра, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою ДПС України.

Відповідно до п.1 Положення про Сватівську міжрайонну державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30 грудня 2011 року № 313, Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби з центром у м. Сватовому з Білокуракінським та Троїцьким відділеннями є територіальним органом державної податкової служби, який підпорядковується Державній податковій службі України та Державній податковій службі в Луганській області. Довідкою про взяття на облік платника податків підтверджується, що відповідач знаходиться на податковому обліку у Троїцькому відділенні Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (арк. справи 8).

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що у Троїцького відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби є повноваження для винесення податкової вимоги.

Оскільки за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку податковий борг не сплатив, позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 763,40 грн., визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 24 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 жовтня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2,9,10,11,17,18,71,87,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1) податковий борг у загальному розмірі 763,40 грн. (сімсот гривень шістдесят три гривні сорок копійок), з якого: з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 593,40 грн. (рахунок 31519970700355, отримувач ГУДКСУ в Луганській області, код банку 37981102, МФО 804013), з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн. (рахунок 33211801700355, отримувач ГУДКСУ в Луганській області, код банку 37981102, МФО 804013).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 жовтня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб