Постанова № 26942446, 23.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-2297/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Юрчук Л.М. та представників:

Представника позивача: Зборовського А.М.

Представника відповідача: Бобуха С.А.

за позовомДочірнього підприємства «Кіровоградська механізована колона»Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПСпровизнання податкового повідомлення - рішення неправомірними та скасування, - ВСТАНОВИВ:

ДП «Кіровоградська механізована колона»ПАТ «Київсільелектро»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №0000372330 від 22.02.2012 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 132150 грн., в т.ч. 105720 грн. за основним платежем та 26430 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій ДП «Кіровоградська механізована колона»ПАТ «Київсільелектро»та ТОВ «Компанія «Тегра»в період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, в зв'язку з чим податковий орган збільшив суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 132150,00 грн., яка складається з 105720,00 грн. податкового зобов'язання та 26430 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 132150,00 грн. та ч.5 ст.203,ч.1,2 ст.215,216 Цивільного кодексу України -встановлено нікчемні правочини, які вчинені позивачем протягом вересня 2011 року з ТОВ «Компанія «Тегра».

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з контрагентом ТОВ «Компанія «Тегра»мали реальний характер.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, надавши суду заперечення, які обґрунтовані тим, що правочини щодо надання ТОВ «Компанія «Тегра»товарів (матеріалів для будівництва ЛЕП, кабельної продукції) мають ознаки фіктивності, оскільки ТОВ «Компанія «Тегра»не мають власних технічних потужностей та найманих працівників, необхідних для здійснення господарських операцій. Крім того, як на доказ нікчемності укладених правочинів.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ДП «Кіровоградська механізована колона»ПАТ «Київсільелектро»встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «Компанія «Тегра»не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення -рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 28.10.2012 р.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тегра»за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №12/2330/23228253 від 20.01.2012 р., в якому зафіксовано, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Компанія «Тегра»за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року, відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану за вересень 2011 року в сумі 132150,00 грн. (а. с. 12-25).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012р. №0000372330, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 132150,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 105720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 26430 грн. (а.с. 26).

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно актів Алчевської ОДПІ від 01.11.2011 року №315/236-37288388, від 11.11.2011 року №1803/231/37288388 та даних Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ТОВ «Компанія «Тегра»податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року задекларовані з показником «0». При цьому позивач декларує податковий кредит у вересні 2011 рок від ТОВ «Компанія «Тегра»в сумі 105720,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра», а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія «Тегра»був укладений договір поставки №29/08-11/32 (а.с. 43).

На виконання умов договору та відповідно до видаткових накладних № РН-1001389 від 05.09.2011р. (а.с.50), № РН-1001550 від 19.09.2011р. (а.с.54), № РН-1001551 від 19.09.2011р. (а.с.59), № РН-1001764 від 21.09.2011р. (а.с.63), № РН-1001932 від 22.09.2011р. (а.с.67), № РН-10011630 від 27.09.2011р. (а.с.71), № РН-1001720 від 28.09.2011р. (а.с.75) продавець видав покупцю товару, а саме затискачі різних діаметрів на загальну суму 634288,92 грн., в т.ч. ПДВ 105720,00 грн.

ТОВ «Компанія «Тегра» виписано позивачеві податкові накладні: № 1001389 від 05.09.2011р.(а.с.51), № 1001550 від 19.09.2011р. (а.с.55), № 1001551 від 19.09.2011р.(а.с.60), № 1001764 від 21.09.2011р.(а.с.64), № 1001932 від 22.09.2011р.(а.с.68), № 1001630 від 27.09.2011р.(а.с.72), № 1001720 від 28.09.2011р.(а.с.76), на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідного періоду, ПДВ сплачене у складі вартості придбаного товару.

Також судом встановлено, що товар від постачальника до одержувача доставлявся з залученням перевізників ТОВ «Транссервіс»згідно товарно-транспортної накладної № 3021 від 01 вересня 2011 року (а.с.56) та ПП «Вера Транс»згідно товарно-транспортної накладної № 3186 від 20 вересня 2011 року (а.с.77).

Таким чином, зміст та наявність вказаних документів спростовує доводи відповідача про нікчемність угод позивача з ТОВ «Компанія «Тегра».

При цьому, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, висновки щодо нікчемності угод ґрунтуються виключно на висновках актів Алчевської ОДПІ від 01.11.2011 р. №915/236-37288388 та №18036/231/37288388 від 11.11.2011 р. „Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Компанія «Тегра»з питань виявлення фактів, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій.

Разом з тим, вказані доводи відповідача та висновки Алчевської ОДПІ не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Норми Податкового кодексу України не містять положень щодо того, що платник податків позбавляється можливості на формування податкового кредиту в разі встановлення порушень податкового законодавства у ланцюгу постачання між його безпосереднім контрагентом та третіми особами.

Отже, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості товару придбаного у ТОВ «Компанія «Тегра».

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра»правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (п.п.3 п.1 постанови Пленуму).

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ДП «Кіровоградська механізована колона»ПАТ «Київсільелектро» до Кіровоградської об'єднаної держаної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000372330 від 22.02.2012 року.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 1321,50 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 28.10.2012р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник