Постанова № 26942278, 30.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року 2а-4094/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської областідопервинної профспілкової організації Чорнобильської АЕСпростягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (надалі -позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по липень 2012 року у розмірі 86993, 40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із особливо важкими умовами праці за списком № 1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня по липень 2012 року у розмірі 86993, 40 грн. Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Позивач у судове засідання 23.10.2012 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень зауважено, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права і не підлягає задоволенню, оскільки основною передумовою призначення пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, є проведення атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджується довідкою встановленого зразка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993. Оскільки атестацію робочих місць не було проведено, тому підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які виплачені особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2012 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Первинна профспілкова організація Чорнобильської АЕС є юридичною особою, що зареєстрована 31.03.2000 виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області.

Відповідач є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області.

Як убачається з матеріалів справи, працівникам підприємства були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір щомісячних витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем у 2012 році за списком № 1, а саме: з квітня по липень 2012 року - у розмірі 21748, 35 грн. щомісячно. Суми сплачуються щомісячно до 25 числа поточного року (а.с.6).

Поряд із цим, на адресу відповідача листом від 19.01.2012 № 147/02 позивачем направлено розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Вказаний лист отримано відповідачем 23.01.2012, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у місті Славутич Київської області до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій включено осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, вік виходу на пенсію яких знижено на п'ять років, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вважаючи, що дії відповідача по несплаті обов'язкових платежів на відшкодування виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, є протиправними та такими, що призводять до неможливості виплат пенсій з Пенсійного фонду України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Сума заборгованості виникла по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1.

Призначення таких пенсій відбувається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Відповідно статті 13 зазначеного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, громадяни, зайняті повний робочий день на роботах за Списком №1 мають право на призначення пенсії на пільгових умовах: для чоловіків - при досягненні 50 років, а для жінок - 45 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі -Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV далі -Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами "а", "б", "з" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 № 1788-XII.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не підлягали відшкодуванню Пенсійному фонду до 01.01.2004 року.

Це означає, що правові підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, та отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" до 01.01.2004, відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 04.11.2008, що постановлена за результатами розгляду касаційної скарги УПФУ в м. Бориславі Львівської області на постанову Господарського суду Львівської області від 20.12.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 у справі № 2/1492-10/233 за позовом ВАТ "Галлак" до УПФУ в м. Бориславі, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.05.2008 по справі К-35237/06.

Така ж оцінка положень частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV оприлюднена Пенсійним фондом України в листі від 27.06.2006 № 8215/03-20.

Із дня набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій проводиться в розмірі 20% від фактичних витрат з поступовим збільшенням щороку на 10% до 100% розміру витрат.

Відповідно, відповідач зобов'язаний з 01.01.2004 року проводити відшкодування позивачеві витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, відповідно до копій витягів з особових рахунків та копій посвідчень, які містяться в матеріалах справи, у відповідача працювали громадяни на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.10-24).

Конституційне право громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначаються та закріплюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Відповідно до статті 55 зазначеного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювати на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 (чоловіки -10 років і більше, жінки -7 років і 6 місяців і більше), за Списком N 2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією правовою нормою.

Відтак, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прямо передбачає обов'язок його застосування при визначенні віку виходу на пенсію, призначення та виплаті пенсій, тим самим забезпечуючи відповідній категорії громадян додатковий захист, як таким, що працюють або проживають на території радіоактивного забруднення.

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства зобов'язані відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Стаття 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, а жінками, зокрема, 55 років, із подальшим збільшенням у залежності від дати народження, та за умови наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особи, закріплені даною статтею, мають право на визначення віку виходу на пенсію із зменшенням, щодо деяких працівників відповідача це зменшення дорівнює 5 років.

Це означає, що для зазначеної категорії працівників відповідача, які працювали на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за Списком №1, вік виходу на пенсію: для чоловіків складає - 55 років, а для жінок - 50.

Відповідно, до досягнення зазначеного віку, відповідач зобов'язаний проводити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, а після його досягнення зазначений обов'язок перекладається на державу, що підтверджується положеннями статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 28.11.2011, що постановлена за результатами розгляду заяви УПФУ в м. Білій Церкві Київської області на постанову Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 у справі за позовом УПФУ в м. Білій Церкві Київської області до ВАТ "Техмашремонт"про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Зокрема, у постанові Верховного суду України від 28.11.2011 зазначено, що оскільки до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004, обов'язку підприємств відшкодовувати ПФУ витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено не було, то витрати на виплату таких пенсій, призначених до 01.01.2004, відшкодуванню ПФУ підприємством не підлягають. Крім цього, у вищезазначеній постанові Верховного суду України викладена позиція, згідно з якою витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, що мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відшкодовуються ПФУ підприємствами до досягнення такими працівниками зменшеного пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій саме Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (стаття 55), а не до досягнення ними віку, встановленого статтею 26 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для набуття права на пенсію за віком.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, пенсійний вік знижено як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з таким зниженням, фінансування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.

Відтак, включення Пенсійним фондом таких витрат за період з квітня по липень 2012 року на доставку і виплату пільгової пенсії ОСОБА_2 у розмірі 32096, 08 грн. (8042, 02 грн. х 4) до розрахунку з метою їх відшкодування за рахунок відповідача, є неправомірним та безпідставним, оскільки, витрати у сумі 32096, 08 грн. не підлягають відшкодуванню як такі, що понесені позивачем у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії особі, як вже досягла пільгового віку, визначеного Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Щодо осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та отримали право на пенсію з 01.01.2004, то, починаючи з 01.01.2004 згідно з абзацом п'ятим частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, починаючи з 01.01.2004 законом покладено на відповідача обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 пенсії було призначено після 2004 року та те, що у періоді, за який позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, вказаними особами не досягнуто пільгового пенсійного віку, який передбачено для осіб, як постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, позов у частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 54897, 32 грн., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на необхідність надання Управлінням первинних документів, що підтверджують фактичні витрати позивача на виплату і доставку пільгових пенсій, з таких підстав.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно додатків, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Відповідачем не надано суду жодних доказів неотримання працівниками відповідача пільгових пенсій.

При цьому суд зауважує, що нормами законодавства, на підставі яких зобов'язаний діяти позивач, передбачено виключно надання розрахунків призначених (перерахованих) пенсій.

Факт отримання відповідачем розрахунків витрат на виплату пільгових пенсій судом встановлено та не заперечувався представником відповідача. Таким чином, позивачем покладений на нього обов'язок виконано відповідно до вимог чинного законодавства.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1, неправомірності їх нарахування суду не надано.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 54897, 32 грн.

Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, рахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та детальними розрахунком заборгованості.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника і мають пріоритет перед всіма іншими зобов`язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов`язкових платежів.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, - суд дійшов висновку про частково обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача 54897, 32 грн.

Окрім того суд звертає увагу, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі № 2а-680/12/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області до первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 56524, 32 грн., адміністративний позов задоволено частково та ухвалено стягнути з первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС витрати на виплату пенсії у розмірі 35 996, 68 грн. Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012.

Так, зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що судом досліджено та встановлено обставини щодо підстав стягнення з позивача витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали у відповідача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи за умови, що в ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, суд надав відповідачу можливість спростувати обставини встановлені вищевказаним судовим рішенням із посиланням на докази, однак жодних належних та допустимих доказів відповідачем суду не надано.

Єдиною підставою щодо неправомірності стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем зазначено про неправомірність призначення пільгових пенсій. Проте, доказів того, що пенсії призначені на пільгових умовах особам, які працювали у відповідача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, неправомірно відповідачем суду також не надано.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС (ідентифікаційний код 25302972) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах із особливо важкими умовами праці у розмірі 54897 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн. 32 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.