Постанова № 26941837, 11.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11039/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год.10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спасової Н.В.

при секретарі Барабаш Т.С.

за участю:

представника позивача - Гавриленкова Д.Ю.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми незаконно отриманої матеріальної допомоги у розмірі 1129,13 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.12.2009 року ОСОБА_2 звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості із заявою про сприяння у працевлаштуванні.

04.01.2010 р. ОСОБА_2 подала заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та зобов'язалась у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до наказу від 04.01.2010 року відповідачці надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 01.01.2010 р. по 26.12.2010 року.

За період перебування на обліку у службі зайнятості безробітній ОСОБА_2 була нарахована та сплачена допомога по безробіттю у розмірі 1129,13 грн.

За результатами обміну інформації з ЄДР, отриманої в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, було виявлено, що гр. ОСОБА_2 на момент реєстрації у службі зайнятості була зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Таким чином, встановлено факт подання недостовірних відомостей під час реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості гр. ОСОБА_2

Спеціалістами центру зайнятості вживалися заходи щодо повернення відповідачкою у досудовому порядку незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але вони видалися марними. До теперішнього часу відповідачка вказану суму Маріупольському МЦЗ не повернула, в зв'язку з чим позивач просив її стягнути у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачці повістки та процесуальні документи по справі надсилалися за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат по повідомленню за телеграмою не з'являється». Відповідно до приписів ч.11 ст. 35 КАС України у разі невручення адресату відправлення з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи. Оскільки клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутністю від ОСОБА_2 до суду не надходило, у відповідності з приписами ч.4 ст. 128 КАС України справа розглядається у відсутність не з'явившегося відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 звернулася до Маріупольського міського центру зайнятостi з заявою про працевлаштування.

У заяві від 04.01.2010року ОСОБА_2 просила надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України « Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Одночасно у даній заяві відповідачка стверджувала, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та зобов'язалась добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості. (а.с.7)

Наказом Орджонікідзевської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості № НТ 100104 від 04.01.2010 року відповідачці було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 01.01.2010 року по 26.12.2010 року (а.с. 6, 8).

З акту № 234 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 25.08.2010 року встановлено, що при проведенні перевірки позивачем виявлений факт подання відповідачкою неправдивих відомостей до центру зайнятості, а саме - реєстрації ОСОБА_2 в якості суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 12).

З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців за № НОМЕР_2 від 18.08.2010 року встановлено, що ОСОБА_2 з 15.08.2007року є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем. (а.с.13)

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 25.08.2010 року № НТ100825, у зв'язку із виявленням факту подання недостовірних відомостей, відповідачка була знята з обліку в центрі зайнятості на підставі п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року та їй було припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі пп. 8 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 01.09.2010 року № НТ100901 прийняте рішення про повернення ОСОБА_2 здійснених виплат.(а.с. 8-9).

З довідки Маріупольського МЦЗ за № 54410361 від 01.09.2010року встановлено, що позивачем відповідачу за період перебування на обліку у центрі зайнятості виплачена матеріальна допомога по безробіттю на загальну суму 1129,13 грн. (а.с.14)

Маріупольським МЗЦ здійснювалися заходи щодо повернення відповідачкою незаконно отриманої виплати по безробіттю, але вони залишилися без задоволення. (а.с.15)

Вирішуючи яку правову норму слід застосувати при розв'язанні даного спору, суд

виходить з того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII , Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не повідомила Маріупольський міський центр зайнятості про те, що протягом перебування на обліку як безробітна була зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.п. 1 п. 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової, її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року за № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, як визначено п. 6.14 розділу 6 вказаного Порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2009 року № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналізуючи наведені положення законодавства, з урахуванням установлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачка зобов'язана повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 1129,13 грн. Оскільки доказів сплати зазначеної суми у добровільному порядку відповідачкою суду не надано, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного вище, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 2, 8-14, 41, 71, 79, 94, 99, 121, 128, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок про стягнення з ОСОБА_2 суми незаконно отриманої матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 1129,13 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі у розмірі 1129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) гривень, 13(тринадцять) копійок, які перерахувати на р/р 37170300901052 в ГУДКСУ в Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24815706.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 жовтня 2012 року в присутності представника позивача. Повний текст постанови складений 16 жовтня 2012року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спасова Н.В.