Постанова № 26941701, 15.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10445/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурова О.М. при секретаріСамоварові А.В. за участю представників: позивача: відповідача: Вошколупа В.Г. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якій просило скасувати рішення відповідача № 8162/10/18-315 від 16.05.2012р. про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року та зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «АБЕРОН ЛТД» без застосування штрафних санкцій. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивачем 07.05.2012 р. поштовим засобом зв'язку на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року з додатками, яка була отримана останнім 11.05.2012 р., проте, листом від 16.05.2012 р. за вих. № 8162/10/18-315 відповідач необґрунтовано відмовив у прийнятті цієї декларації, посилаючись на те, що вказана декларація складена з порушенням вимог п.п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: у зв'язку з позбавленням ТОВ «АБЕРОН ЛТД» статусу платника ПДВ на підставі рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про анулювання реєстрації платника ПДВ від 11.01.2011 року № 869 та, відповідно, його відсутності у реєстрі платників ПДВ на момент подання декларації з ПДВ за квітень 2012 року, остання не була визнана податковою звітністю.

Позивач не погодився з цим твердженням відповідача і оскаржив відмову у прийнятті декларації в адміністративному порядку, однак ДПС у Дніпропетровській області за наслідками розгляду скарги прийняла рішення від 14.06.2012р., яким залишила скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до ДПС України, яка 20.07.2012р. прийняла рішення про залишення без змін рішення ДПС у Дніпропетровській області від 14.06.2012р.

У зв'язку із означеним ТОВ «АБЕРОН ЛТД» звернувся до суду.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви і надав письмові пояснення до неї.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року дійсно було порушено приписи Податкового кодексу України, а саме: подання податкової звітності при відсутності ТОВ «АБЕРОН ЛТД» у реєстрі платників ПДВ, тому позивачеві правомірно було відмовлено у прийнятті цієї податкової декларації.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» (код ЄДРПОУ 33858099, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 050645), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с.34).

На виконання приписів ст.ст. 49, 203 Податкового кодексу України позивачем 07.05.2012 р. поштовим засобом зв'язку цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «АБЕРОН ЛТД» з додатками, яка була отримана уповноваженою особою відповідача Лебедевою 11.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.13).

Листом від 16 травня 2012 року за вих. № 8162/10/18-315 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, посилаючись на те, що надіслана ТОВ «АБЕРОН ЛТД» декларація складена з порушенням норм п.49.9 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: не є податковою декларацією та звітність, яка подана платником ПДВ після анулювання його реєстрації (а.с.14).

Так, Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 11.01.2011р. за № 869 було винесене рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АБЕРОН ЛТД», а податкова декларація позивачем була подана 11.05.2012р.

Позивач оскаржив відмову відповідача у прийнятті поданої ним декларації до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, посилаючись на те, що всі, передбачені ст.48 Податкового кодексу України, вимоги були ним дотримані.

За наслідками розгляду цієї скарги ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 14.06.2012р. за № 13516/10/18-619, яким позивачу було відмовлено у її задоволенні (а.с.16-19).

У зв'язку із цим позивач звернувся із скаргою до ДПС України.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.07.2012р. за № 12929/6/18-8015 про результати розгляду первинної скарги, рішення Лівобережної МДПІ міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було залишено без змін, а скаргу ТОВ «АБЕРОН ЛТД» - без задоволення (а.с.21-23).

Вирішуючи цей спір по суті у судовому порядку, суд зважає на наступне.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року (у редакції від 28.04.2012 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41.

Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п.48.2 ст.48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. До обов'язкових реквізитів податкової декларації належать:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності ( КВЕД) ;

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Також податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

З приписів цієї статті можна зробити висновок про те, що в ній міститься вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не є податковою звітністю. Тобто, не є підставою для неприйняття податкової декларації - анулювання реєстрації платника ПДВ, на яку посилається відповідач.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, що передбачено п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року за № 41.

Крім того суд зважає на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012р. було задоволено апеляційну скаргу ТОВ «АБЕРОН ЛТД», скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2011р., задоволено позовні вимоги ТОВ «АБЕРОН ЛТД» та скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.01.2011р. за № 869; відмінено анулювання реєстрації платника ПДВ з залишенням свідоцтва платника ПДВ за № 04348465; зобов'язано ДПА України внести до реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «АБЕРОН ЛТД» (а.с.25-27).

Також ТОВ «АБЕРОН ЛТД» звернулось до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовом до державного реєстратора Управління виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради з питань реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Іванчишиної М.А. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дії.

За наслідками розгляду справи № 0417/2а-5/2012 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська була прийнята постанова від 08.02.2012р., якою адміністративний позов ТОВ «АБЕРОН ЛТД» був задоволений, скасований в Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб-підприємців запис 15 від 05.01.2011р., номер запису 1 224 143 0015 019750, назва реєстраційної дії: "внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою", внесений державним реєстратором Управління виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради з питань реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Іванчишиною М.А. (а.с.29-31).

З огляду на наведене, посилання відповідача як на підставу неприйняття податкової декларації позивача на відсутність останнього у реєстрі платника ПДВ як такого, є необґрунтованою, оскільки, по-перше, у відповідності до норм Податкового кодексу України не існує такої підстави для відмови у прийнятті податкової звітності як анулювання реєстрації платника ПДВ, а по-друге, на момент її подання остаточне рішення у справі про оскарження рішення податкового органу, яким було анульовано цю реєстрацію, ані в апеляційному, ані в касаційному порядку не було прийнято.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всі обставини, що мають значення для його прийняття.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, поданої позивачем, як податкової звітності та зобов'язати відповідача прийняти до обліку цю податкову декларацію, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, поданої позивачем, та визнає цю декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 11 травня 2012 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 32 грн. 19 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 32 грн. 19 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД».

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання податковим органом, тобто з 11 травня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЕРОН ЛТД» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2012 року

Суддя О.М. Турова