Постанова № 26941426, 18.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2012 р. (14:28 год.) Справа №2а-9071/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 05.09.12р., посвідчення водія НОМЕР_4;

від відповідача: Маслікова Лілія Геннадіївна, довіреність № 2198/10-0/10 від 18.04.12р., паспорт серії НОМЕР_3;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції №515 від 25.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1», а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача мотивовані тим, що його прийнято без законодавчих на те підстав.

Зокрема, як стверджує позивач, документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Обставинами, на підставі яких прийнято спірний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 515 від 25.07.2012 року, вказані пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.11 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Однак, як пп. 78.1.1, так і п.п. 78.1.4 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України, встановлюють обов'язкову передумову для проведення документальної позапланової перевірки - це ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач пояснив, що на запит відповідача про надання інформації та її документального підтвердження від 16.05.2012р. №2368/п/17-02, ним була вчасно - 25.05.2012р. надіслана відповідь з документальним підтвердженням, а тому підстави для призначення спірним наказом проведення перевірки згідно з пп. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України були відсутні.

Що стосується п.п. 78.1.11 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України, то, на думку позивача, вказана норма має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Однак, в оскаржуваному наказі та в акті перевірки немає інформації про те, що мають місце процесуальні документи, прийняті судом або органами слідства, що стосуються перевірки господарської діяльності позивача з БВП «Строитель Плюс».

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС, то, на думку позивача, покладені в його основу висновки про завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.02.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 24533,34грн. по угоді між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ БВП «Строитель Плюс» про надання транспортних послуг №52/1168 від 05.08.2009р., яка згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст. 656 та ст.662 Цивільного кодексу України є нікчемною та має ознаки фіктивності, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

При цьому позивач, посилаючись на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, складені у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з надання транспортних послуг, пояснив, що цими документами у повному обсязі підтверджується фактичне виконання у лютому-жовтні 2010 року ТОВ БВП «Строитель Плюс» взятих на себе зобов'язань за договором та їх оплата позивачем по справі.

До того ж, як зазначив позивач, на момент здійснення вищевказаних господарських операцій ТОВ БВП «Строитель Плюс» був зареєстрований у якості юридичної особи, мав ліцензію серія АВ №321121 від 27.02.2007р. на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (внутрішні перевезення вантажів), обліковувався як платник податків у ДПІ та мав свідоцтво платника ПДВ.

Доводи ж відповідача, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ БВП «Строитель Плюс», на думку позивача, не можуть братися до уваги, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця. Покупець не зобов'язаний перевіряти: чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані; чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами.

Крім того, вважає, що платник податку на додану вартість - покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника.

За таких обставин, вважає, що висновки відповідача про заниження ним податку на додану вартість в розмірі 24533,34грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, тому відсутні підстави як для збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 24533,34грн. основного платежу, так і для нарахування штрафних санкцій на суму 6133,34грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.2012р. було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2012р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 06.09.2012р. представник позивача надав доповнення по суті обставин справи, де пояснив, що висновки відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ БВП «Строитель Плюс» помилкові та відповідними повноваженнями органи податкової служби не наділені.

При цьому зазначив, що ст. 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності угоди, а тому неправомірність (недійсність) угоди повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

В даному випадку в судовому порядку укладена між позивачем та ТОВ БВП «Строітель Плюс» угода недійсною не визнавалась, а що стосується її нікчемності як такої, що вчинена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст. 208 Господарського кодексу України, то на думку позивача, санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків однією із сторін договору, що є самостійним правопорушенням, а необхідно встановити умисел на вчинення угоди з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, чого в даному випадку відповідачем встановлено не було.

Що стосується тверджень відповідача про фіктивність ТОВ БВП «Строитель Плюс», то, на думку позивача, наявність у даного підприємства ліцензії на надання транспортних послуг та зареєстрованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій, надання звітів по ньому та вчинення інших пов'язаних з обслуговуванням своєї господарської діяльності дій не можуть характеризувати вказане підприємство як фіктивне.

В свою чергу, чинне податкове законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим підприємством.

Позивач також вважає, що обґрунтування Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС своїх висновків фіктивністю ТОВ БВП «Строитель Плюс», наявністю кримінальної справи відносно керівника даного підприємства та порушенням позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 655, 656 та 662 Цивільного кодексу України свідчить про порушення відповідачем вимог п.4, 5, 6 Порядку|ладу| оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом наказ-інструкцією ДПА України від 22.12.2010р. N984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України мін'юсті 12.01.2011р. за N34/18772, в силу згідно з вмісту яких акт документальної перевірки повинен містити утримувати систематизований виклад виявлених в ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, а факти виявлених порушень податкового, валютного і іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби, викладаються викладають в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно і повною мірою, з посиланням на первинних або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку|урахування|, що підтверджують наявність вказаних фактів.

Разом з тим, відповідач зробив свої висновки, не спираючись на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача.

У судовому засіданні 18.09.2012р. представник позивача додатково пояснив, що відповідно до реєстраційних даних, одним з видів господарської діяльності позивача є послуги по організації перевезень вантажів.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату або за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортної експедиції може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, обраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і отримання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

З цього слідує, що експедитор або самостійно виконує перевезення, або тільки організовує виконання послуг, пов'язаних з перевезенням.

Як пояснив представник позивача, ФОП ОСОБА_1 займалася виключно організацією процесу перевезення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема договорами транспортної експедиції та актами прийому-передачі виконаних робіт.

Що стосується товарно-транспортних накладних, то відповідно до п. 11.5 Правил перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом|наказ-інструкцією| Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) зобов'язаний виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів|примірники|. Замовник (вантажовідправник) завіряє|запевняє| всі екземпляри|примірники| товарно-транспортних накладних підписом і при необхідності друком|печаткою| (штампом).

При цьому, п. 11.7 Правил встановлено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачеві, третій і четвертий екземпляри, завірені підписом вантажоодержувача (у разі потреби друком або штампом), передаються Перевізникові.

Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що наявність товарно-транспортної накладної у посередника-організатора, який не є|з'являється| ані перевізником, ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, не передбачено.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов (том 1 а.с. 44-46).

Зокрема, відповідач не погоджується з доводами позивача про те, що наказ № 515 від 25.07.2012р. про проведення спірної перевірки було прийнято без наявних законних підстав та пояснив, що даний наказ було винесено начальником Красноперекопської ОДПІ на підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 та п.п. 78.1.11 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що у травні 2012р. Красноперекопською ОДПІ було отримано інформацію щодо результатів перевірок інших платників податків та отримана податкова інформація про виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби, а саме - підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель Плюс» за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. була постанова слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012р. про порушення кримінальної справи відносно директора БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_4 за фактами фіктивного підприємництва, яка винесена в рамках кримінальної справи №69-0146, а також отриманий Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС акт підрозділу ДПС в АРК від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

У зв'язку з цим, як пояснив відповідач, на адресу ФОП ОСОБА_1 було спрямовано запит від 16.05.2012р. № 2368/Г/17-02 про надання відомостей та їх документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808).

Відповідач зазначив, що 25.05.2012р. ним була отримана відповідь від ФОП ОСОБА_1 з наданням копій первинних документів (вх. № 5324/Г), але інформація ФОП ОСОБА_1 була надана не в повному обсязі, а саме до відповіді на запит було надано тільки копії транспортних заявок, копії фіскальних чеків, копія договору № 52/1158 від 05.08.2009р. і копія ліцензії на здійснення послуг з організації перевезення вантажів, яка видана БВП «Строитель Плюс». Інших копій первинних документів, які б підтверджували фактичність господарських операцій по наданню послуг БВП «Строитель Плюс» в перевезенні вантажів ОСОБА_1 надано не було, тому у відповідача були законні підстави для призначення і проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс».

До того ж, перевірка була проведена відповідно до наказу начальника Красноперекопської ОДПІ № 515 від 25.07.2012р., копію якого перед початком перевірки було вручено ФОП ОСОБА_1, що підтверджується підписом позивачки у направленні на перевірку № 299/17-02, а відтак проведення спірної перевірки відповідач вважає законним та обґрунтованим.

Правомірними та обґрунтованими вважає відповідач і викладені в акті перевірки №889/17-02/НОМЕР_1 від 31.07.2012р. висновки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ з 01.02.2010р. по 31.12.2010р. на суму 24533,34грн. по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс», адже, як було встановлено під час досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, порушеній відносно директора БВП «Строитель- плюс» ОСОБА_4 та інших осіб, протягом 2009-2012р.р. на території АР Крим діяла група осіб, яка згідно єдиного плану, з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Також актом підрозділу ДПС в АРК від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. не підтверджено реальність проведених господарських операцій БВП «Строитель Плюс» з контрагентами-покупцями та постачальниками за цей період, а отже БВП «Строитель Плюс» з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.

Посилаючись на ст. 1 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., відповідач стверджує, що будь-які документи (в т.ч. договори, накладні, рахунки та ін.) мають силу первинних документів тільки у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть бути враховані первинними документами в цілях ведення податкового обліку, навіть при наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

За таких обставин, відповідач вважає висновки акту перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строитель Плюс» за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., покладеного в основу спірного податкового повідомлення-рішення, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (який був чинним на момент видання спірного наказу, проведення перевірки та прийняття спірного ППР) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Красноперекопська об`єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування наказу на проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи були правомірними дії відповідача - Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також прийняттям такого повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.01.2004р. зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_5 (том 1 а.с.92).

ФОП ОСОБА_1 взята на облік платника податків з 12.01.2004р. та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № НОМЕР_6 від 11.01.2010р. (том 1 а.с. 90-91).

Таким чином, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 18.03.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 8133грн., податковий кредит в розмірі 7697грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 436грн. (том 1 а.с. 108-111).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - лютий 2010р. була включена сума ПДВ 4233,33грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 112-113).

16.04.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 16758грн., податковий кредит в розмірі 15982грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 776грн. (том 1 а.с. 114-117).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - березень 2010р. була включена сума ПДВ 8333,33грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 118-119).

16.04.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 16758грн., податковий кредит в розмірі 15982грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 776грн. (том 1 а.с. 114-117).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - березень 2010р. була включена сума ПДВ 8333,33грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 118-119).

20.05.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 10992грн., податковий кредит в розмірі 10280грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 712грн. (том 1 а.с. 120-123).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - квітень 2010р. була включена сума ПДВ 5683,33грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 124-125).

16.06.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 2628грн., податковий кредит в розмірі 2447грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 181грн. (том 1 а.с. 126-129).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - травень 2010р. була включена сума ПДВ 850грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 130-131).

16.07.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 7682грн., податковий кредит в розмірі 7097грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 585грн. (том 1 а.с. 135-138).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - червень 2010р. була включена сума ПДВ 4516,67грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 139-140).

18.11.2010р. ФОП ОСОБА_1 надала до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, в якій відобразила податкове зобов'язання в розмірі - 4358грн., податковий кредит в розмірі 3884грн., та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 474грн. (том 1 а.с. 141-144).

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ), до податкового кредиту позивача звітного періоду - жовтень 2010р. була включена сума ПДВ 916,67грн. по взаємовідносинам з контрагентом ІПН 312638001290, яким є БВП «Строитель Плюс» (том 1 а.с. 145-146).

26.07-30.07.2012р. Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, 78.1.4, 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, відповідно до направлення від 25.07.2012р. № 299/17-02 та наказу №515 від 25.07.2012р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з Будівельно-виробничим підприємством «Строитель Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки за №889/1702/НОМЕР_1 від 31.07.2012 року (том 1 а.с. 10-19).

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.8 акту перевірки при проведенні перевірки використані наступні документи: установчі та реєстраційні документи; данні податкової звітності, наданої ФОП ОСОБА_1, декларації з ПДВ за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. з додатком № 5, реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., данні інформаційних комп'ютерних автоматизованих систем АС «Аудит», АРМ «Бест-Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; звіти позивача - платника єдиного податку з 01.07.2009р. по 31.12.2010р.; Книга обліку доходів і витрат; податкові накладні та фіскальні чеки від БВП «Строитель Плюс»; матеріали акту про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель Плюс» від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 ДПС у Запорізькій області та постанова слідчого групи слідчих - старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_5 від 02.04.2012р., винесена в рамках кримінальної справи № 69-0146, висновок УПМ ДПС в АР Крим.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого у перевіреному періоді завищено податковій кредит з ПДВ за період з 01.02.2010 р. по 31.12.2010 р. на загальну суму 24533,34 грн., в тому числі: за лютий 2010р. - на суму 4233,34грн., березень 2010р. - на суму 8333,33грн., квітень 2010р. - на суму 5683,33грн., травень 2010р. - на суму 850грн., червень 2010р. - на суму 4516,67грн. та жовтень 2010р. - на суму 916,67грн., а також порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст.655, ст. 656 та ст. 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивач за вих. № 2 від 01.08.2012р. надіслав на адресу Красноперекопської ОДПІ заперечення до акту перевірки, однак з листа відповідача за вих. № 2799/г/1702 від 07.08.2012р. слідує, що ці заперечення були визнані відповідачем безпідставними, а висновки акту перевірки обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства (том 2 а.с. 52-53, 54-55).

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення - рішення №0014601702 від 10.08.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 24533,34 грн. за основним платежем та 6133,34 грн. за штрафними санкціями (том 1 а.с. 20).

Перевіряючи дотримання Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС порядку, підстав та строків проведення позапланової виїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 515 від 25.07.2012 року відповідачем на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.11 Податкового кодексу України вирішено провести саме документальну позапланову виїзну перевірку позивача по справі (том 1 а.с. 21).

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Зокрема, згідно підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України до таких обставин належать: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов'язковими передумовами законності призначення перевірки за вказаними обставинами є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

Проте, як встановлено судом, на запит відповідача про надання інформації та її документального підтвердження від 16.05.2012р. №2368/п/17-02, ФОП ОСОБА_1 вчасно, із супровідним листом за вих. № 1 від 25.05.2012р. була надіслана відповідь з додаванням копій укладеного з БВП «Строитель Плюс» договору № 52/1168 від 05.08.2009р. та ліцензії на перевезення, транспортних заявок, фіскальних чеків та актів виконаних робіт по взаємовідносинам з даним контрагентом (том 1 а.с. 81-82).

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про надання ФОП ОСОБА_1 інформації не в повному обсязі, адже відповідачем ні в Наказі № 515, ні в акті перевірки не зазначено, які саме документи, що підтверджують фактичність господарських операцій по наданню послуг БВП «Строитель Плюс» в перевезенні вантажів ОСОБА_1, не були нею надані.

Перевіривши вимоги запиту відповідача та зіставивши їх з відповіддю позивача за вих. № 1 від 25.05.2012р., суд встановив, що відповідь на поставлені відповідачем запитання була надана в повному обсязі, а тому, за висновком суду, підстави для призначення спірним наказом проведення перевірки згідно з пп.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.11 ст.78 Податкового кодексу України були відсутні.

Що стосується доводів відповідача у запереченнях на позов про ненадання на підтвердження реальності даних господарських операцій товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що відповідно до п. 11.5 Правил перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом|наказ-інструкцією| Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N128/2568, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) зобов'язаний виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів|примірники|. Замовник (вантажовідправник) завіряє|запевняє| всі екземпляри|примірники| товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою|печаткою| (штампом).

При цьому, п. 11.7 вищезазначених Правил встановлено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачеві, третій і четвертий екземпляри, завірені підписом вантажоодержувача (у разі потреби печаткою або штампом), передаються Перевізникові.

Вказане свідчить про те, що наявність товарно-транспортної накладної у посередника-організатора, що не є|з'являється| ані перевізником, ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, не передбачено Правилами перевезення вантажів|тягарів| автомобільним транспортом в Україні.

Що стосується п.п. 78.1.11 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України, то відповідно до даної норми підставою призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Однак, в оскаржуваному наказі не міститься будь-якого посилання на процесуальні документи, прийняті судом або органами слідства, що стосуються перевірки господарської діяльності позивача з БВП «Строитель Плюс».

Постанова слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012р. про порушення кримінальної справи відносно директора БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_4 за фактами фіктивного підприємництва, яка винесена в рамках кримінальної справи № 69-0146, на яку посилається відповідач в обґрунтування правомірності призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.11 Податкового кодексу України, не є такою постановою в розумінні Податкового кодексу України, адже вона не стосувалася призначення перевірки позивача по його взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс».

За таких обставин, підстави для призначення спірним наказом проведення перевірки згідно з п.п. 78.1.11 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України також були відсутні, а тому перевірка була безпідставно призначена наказом № 515 від 25.07.2012р., що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Перевіряючи правомірність прийняття Красноперекопською ОДПІ АР Крим податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 10.08.2012р., судом встановлено наступне.

Відповідно до розділу ІІ розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ за період з 01.02.2010 р. по 31.12.2010 р.), де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту, зазначено постачальника БВП «Строитель Плюс», за операціями з яким позивачем сформовано податковий кредит у сумі 24533,34 грн., в тому числі: за лютий 2010р. - на суму 4233,34грн., березень 2010р. - на суму 8333,33грн., квітень 2010р. - на суму 5683,33грн., травень 2010р. - на суму 850грн., червень 2010р. - на суму 4516,67грн. та жовтень 2010р. - на суму 916,67грн.

Як свідчать матеріали справи, між ФОП ОСОБА_1 (Повірений - Організатор) та БВП «Строитель Плюс» (Довіритель-Перевізник) було укладено Договір №52/1168 від 05.08.2009 року, відповідно до п. 1.1 якого Організатор, діючи за дорученням Перевізника в межах даного договору, надає послуги з пошуку та підбиранню вантажовласників або їх довірених осіб (Замовників), тобто організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є (том 1 а.с. 23).

В свою чергу, в силу п. 3.1 договору Перевізник зобов'язався вчасно надавати під завантаження транспортний засіб у стані, придатному для міжміського (міжнародного) перевезення з урахуванням особливостей та характеру вантажу, вказаного у транспортній заявці, та відповідаючий санітарним вимогам. Наданий Перевізником транспорт повинен перебувати у справному стані, мати зазначені у транспортній заявці технічні характеристики.

Як свідчать матеріали справи, повноваження БВП «Строитель Плюс» надавати послуги з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) підтверджуються Ліцензією Головавтотрансінспекції Міністерства транспорту та зв'язку України серія АВ № 321121 від 28.02.2007р., строком дії від 28.02.2007р. по 27.02.2012р. (том 1 а.с. 24).

Матеріалами справи підтверджується узгодження сторонами договору транспортних заявок у перевірений період, а також надання БВП «Строитель Плюс» послуг з транспортування вантажу відповідно до даних заявок, що підтверджується актами виконаних робіт.

БВП «Строитель Плюс» на підтвердження фактичного виконання послуг також були виписані податкові накладні.

Так, 22.02.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №586 на суму 13300 грн., у т.ч. ПДВ 2216,67 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №586 від 22.02.2010 р.

19.02.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №587 на суму 6700 грн., у т.ч. ПДВ 1116,67 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №587 від 19.02.2010 р.

27.02.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №552 р. на суму 5400 грн., у т.ч. ПДВ 900 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом № б\н від 27.02.2010 р.

30.03.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №1150 на суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. Виконання послуг оформлено відповідними актами б\н від 03.03.2010 р. на суму 10600 грн., в т.ч. ПДВ 1766,67 грн., б\н від 04.03.2010 р. на суму 5000 грн., у т.ч. 833,33 грн. ПДВ, б\н від 15.03.2010 р. на суму 5300 грн., у т.ч. ПДВ 883,33 грн., б\н від 29.03.2010 р. на суму 8700 грн., у т.ч. ПДВ 1450 грн., б\н від 29.03.2010 р. на суму 10200 грн., у т.ч. ПДВ 1700 грн., б\н від 30.03.2010 р. на суму 10200 грн., у т.ч. ПДВ 1700 грн.

30.04.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №1645 на суму 34100 грн., у т.ч. ПДВ 5683,33 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №б\н від 12.04.2010 р. на суму 8200 грн., у т.ч. ПДВ 1366,67 грн., №б\н від 12.04.2010 р. на суму 5100 грн., у т.ч. ПДВ 850 грн., №б\н від 12.04.2010 р. на суму 5100 грн., у т.ч. ПДВ 850 грн., №б\н від 19.04.2010 р. на суму 5100 грн., у т.ч. ПДВ 850 грн., №б\н від 20.04.2010 р. на суму 10600 грн., у т.ч. 1766,67 грн.

17.05.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №1915 на суму 5100 грн., у т.ч. ПДВ 850 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №б\н від 17.05.2010 р. на суму 5100, у т.ч. ПДВ 850 грн.

14.06.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №2356 на суму 5100 грн., у т.ч. ПДВ 850 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №б\н від 14.06.2010 р. на суму 5100, у т.ч. ПДВ 850 грн.

15.06.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №2357 на суму 6700 грн., у т.ч. ПДВ 1116,67 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №б\н від 15.06.2010 р. на суму 6700, у т.ч. ПДВ 1116,67 грн.

07.06.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №2301 на суму 15300 грн., у т.ч. ПДВ 2550 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №б\н від 07.06.2010 р. на суму 5200 грн., у т.ч. ПДВ 866,67 грн., №б\н от 07.06.2010 р. на суму 10100 грн., у т.ч. ПДВ 1683,33 грн.

18.10.2010 р. БВП «Строитель Плюс» була виписана податкова накладна №5786 на суму 5500 грн., у т.ч. ПДВ 916,67 грн. Виконання послуг оформлено відповідним актом №б\н від 18.10.2010 р. на суму 5500, у т.ч. ПДВ 916,67 грн.

Вказані документи наявні на сторінках 25-74 тому 1 даної справи.

Виписані БВП «Строитель Плюс» податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 201.1 ПК України та Порядками заповнення податкової накладної, діючими під час їх виписки.

Суми ПДВ за отриманими від БВП «Строитель Плюс» податковими накладними були відображені ФОП ОСОБА_1 у реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди та включені до податкового кредиту таких звітних податкових періодів.

Оплата ФОП ОСОБА_1 отриманих від БВП «Строитель Плюс» послуг була проведена готівкою через зареєстровані БВП «Строитель Плюс» реєстратори розрахункових операцій, що підтверджується фіскальними чеками (том 1 а.с. 75-80).

Вказані обставини були встановлені і спірною перевіркою позивача (том 1 а.с. 130-15), але відповідач, незважаючи на дослідження вищевказаних документів, дійшов висновку про завищення позивачем у перевіреному періоді податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 24533,34 грн. у зв'язку з нікчемністю угоди між ФОП ОСОБА_1 та БВП «Строитель Плюс».

В свою чергу, як слідує з п. 3.2.2 акту перевірки №889/17-02/НОМЕР_1 від 31.07.2012р., висновку про нікчемність укладеної позивачем з БВП «Строитель Плюс» угоди Красноперекопська ОДПІ АР Крим ДПС дійшла внаслідок отримання акту підрозділу ДПС в АРК від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Цим актом було встановлено порушення ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст.656 та ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання БВП «Строитель Плюс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Зазначено, що діяльність БВП «Строитель Плюс» була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників є метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

Відображені також відомості досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, порушеній відносно директора БВП «Строитель-плюс» ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ін. за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_8 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_8, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Як наслідок, перевіркою встановлено, що усі операції БВП «Строитель Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а вчинені ним правочини з підприємствами покупцями та постачальниками відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, видані від імені БВП «Строитель Плюс», не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення БВП «Строитель Плюс» до податкового кредиту підприємства.

Приймаючи до уваги той факт, що ДПС в АРК було встановлено здійснення БВП «Строитель Плюс» правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів, в ході даної документальної перевірки був зроблений висновок, що надання транспортних послуг, які були надані БВП «Строитель Плюс», фактично не були надані, а значить вони не були використані в межах господарської діяльності суб'єкта господарювання, що перевіряється - ФОП ОСОБА_1

Посилаючись на ст. 1 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., в акті перевірки також зазначено, що будь-які документи (в т.ч. договори, накладні, рахунки та ін.) мають силу первинних документів тільки у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть бути враховані первинними документами в цілях ведення податкового обліку, навіть при наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Проте, з такими висновками відповідача не можна погодитись з огляду на наступне.

Передусім, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані акту підрозділу ДПС в АРК від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., відомості досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача, дані досудового слідства та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладеного позивачем з БВП «Строитель Плюс» договору про надання транспортних послуг на підставі ст. 228 та ч.2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачкою з БВП «Строитель Плюс» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочину, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

До того ж, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

До того ж, фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність БВП «Строитель Плюс» ґрунтувались на постанові слідчого та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність господарських операцій з БВП «Строитель Плюс».

В свою чергу, порядок їх оподаткування ПДВ визначався у перевіреному періоді ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", з наступними змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення закріплені також у ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені у п. 184.1, 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України,

Відповідачем не наведено даних про те, що БВП «Строитель Плюс» на момент виписки податкових накладних не був платником ПДВ.

До того ж, спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені нами у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди.

Що стосується використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності, то, як зазначено у п. 2.6 акту перевірки, згідно з реєстраційними даними, видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 визначено послуги з організації перевезень вантажів та консультації з питань комерційної діяльності та управління.

Як свідчать матеріали справи, протягом 2009-2010р.р. позивачкою було укладено декілька договорів про організацію перевезень вантажів по маршрутам, як-то: з ФОП ОСОБА_9 від 17.07.2009р., із ЗАТ «Севастопольське трансагенство» від 15.10.2010р., з ТОВ «Ті-М-Сі-Крим» від 14.06.2010р., з ТОВ «Сонячний Берег» від 18.01.2010р. (том 1 а.с. 147-153).

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату або за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортної експедиції може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, обраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і отримання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

З цього слідує, що експедитор або самостійно виконує перевезення, або тільки організовує виконання послуг, пов'язаних з перевезенням.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 займалася виключно організацією процесу перевезення, що підтверджується вищевказаними договорами, транспортними заявками, актами прийому-передачі виконаних робіт, виписаними ФОП ОСОБА_1 податковими накладними на надані послуги по організації перевезення вантажу, а також звітами про дебетові та кредитові операції по банківському рахунку позивача, де відображені здійснені з нею контрагентами розрахунки (том 1 а.с. 154-258).

Суд вважає, що вказане є доказом використання придбаних позивачем послуг за господарськими операціями з контрагентом - БВП «Строитель Плюс» у власній господарській діяльності.

Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 24533,34грн. по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» підтверджується податковими накладними, виписаними платником ПДВ, а також оскільки придбані товари були використані у господарській діяльності позивача, суд доходить висновку про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 24533,34грн. була обґрунтовано віднесена ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту у перевіреному періоді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 24533,34грн. та нараховані штрафні санкції на суму 6133,34грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № НОМЕР_2 від 10.08.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.09.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 24.09.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №515 від 25.07.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1».

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0014601702 від 10.08.2012 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 338,85грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.