Постанова № 26941378, 18.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2012 р. Справа №2а-10179/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Муханіна М.В., довіреність №б/н від 26.09.12, представника відповідача- не з'явився, адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Вікторія-Віта"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2012 №0003582204, № 0003562204, №0003572204,

Обставини справи: Приватне підприємство "Фірма "Вікторія-Віта" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2012 №0003582204, № 0003562204, №0003572204.

Представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма "Вікторія-Віта" 26.07.1994 зареєстроване рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 15.09.2005 №1882 105 0005 005286.

З 20.07.2012 по 09.08.2012 на підставі направлень від 19.07.2012 №1495/22-8, №1496/22-8, № 1497/17-1, згідно з підпунктами 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 77.1, 77.4 статті 77 розділу II Податкового кодексу України, наказом ДПІ у м. Сімферополі від 09.07.2012 №1319 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Фірма "Вікторія-Віта"" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами якої був вкладений акт від 22.08.2012 №5023/22-8/20756071, в якому встановлено порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України ПП "Фірма "Вікторія-Віта"", у результаті чого занижений податок на прибуток на загальну суму 271496,00 грн., у тому числі 2 квартал 2011 року у сумі 98626,00 грн., 2-3 квартал 2011 року у сумі 195811,00 грн., 2-4 квартал 2011 року у сумі 242300,00 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 29196,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 235410,00 грн., у тому числі травень 2011 року у сумі 53447,00 грн., липень 2011 року у сумі 29021,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 54053,00 грн., вересень 2011 року у сумі 35411,00 грн., листопад 2011 року у сумі 32657,00 грн., січень 2012 року у сумі 24118,00 грн., лютий 2012 року у сумі 6703,00 грн. та завищення суми зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду - до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за березень 2012 року у розмірі 8639,00 грн.;

- підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 202,50 грн..

На підставі акту перевірки 06.09.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №0003582204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 278795,00 грн., у тому числі 271496,00 грн. основного платежу та у сумі 7299,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) №0003562204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 280901,75 грн., у тому числі 235410,00 грн. основного платежу та в сумі 45491,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

3) №0003572204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 місяць 2012 року в сумі 8639,00 грн..

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі -ПК України).

За період з 01.04.2011 по 31.03.2012 ПП «Фірма «Вікторія-Віта» задекларовано податкового кредиту з ПДВ на суму 7568934,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 встановлено його завищення всього у сумі 243477,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 22901,00 грн., за травень 2011 року у сумі 32782,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 16220,00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 22847,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 9810,00 грн., за гудень 2011 року у сумі 10632,00 грн.. за січень 2012 року у сумі 13486,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 6703,00 грн., за березень 2012 року у сумі 8639,00 грн.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Проаналізувавши наведені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість, у випадку підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Порядок оподаткування податком на прибуток підприємств визначений розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

За період з 01.04.2011 по 31.03.2012 ПП "Фірма "Вікторія-Віта" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 39678192,00 грн. Як зазначено в акті перевірки до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарі (робіт, послуг) відповідно витрат операційної діяльності на загальну суму 1206806,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 428813,00 грн., за 2-3 квартал 2011 року в сумі 851351,00 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 1067776,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 139030,00 грн.

Під час перевірки відповідачем були досліджені договори, прибуткові накладні, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних за перевіряє мий період, зворотно-сальдові відомості за кожний податковий період та картки рахунки по рахунках 63, 28, 20, 22, 31, 37, 23, 91, 92, 93, головна книга за кожний податковий період, журнал-ордер №6 з додатками, декларації з податку на прибуток за кожний податковий період з додатками.

Матеріалами справи підтверджено наступне.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності: оптова торгівля іншими непродовольчими і товарами споживчого призначення, не віднесених до інших групувань, оптова торгівля, оптова торгівля хімічними продуктами, роздрібна торгівля тютюновими виробами, здавання в оренду власного нерухомого майна.

23.05.2011 позивачем був укладений договір з ТОВ «Дана-АС» купівлі-продажу тютюнових виробів. Відповідно до умов договору товар передається ТОВ «Фірма «вікторія-віта» на складі покупця в присутності представників обох сторін. За період з 01.04.2011 по 31.03.2012 позивачем був придбаний товар на загальну суму 238750,02 грн., у тому числі ПДВ 39791,67 грн. На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані видаткові накладні від 25.05.2011 №РН-0000163, від 16.09.2011 №РН-0000279, від 11.10.11 №РН-0000358, від 26.10.2011 №РН-0000374; податкові накладні від 25.05.2011 №37, від 08.07.2011 №15, від 16.08.2011 №15, від 11.10.2011 №29, від 26.10.2011 №45, журнал реєстрації довіреностей, рахунками «реалізація». Оплата за отриманий товар проведена безготівковим шляхом:

- платіжним дорученням від 02.06.2011 №808 на суму 30000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 09.06.2011 №847 на суму 30000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 15.06.2011 №879 на суму 30000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 08.07.2011 №1011 на суму 50000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 23.09.2011 №1409 на суму 40000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 25.10.2011 №1566 на суму 51250,00 грн.;

- платіжним дорученням від 11.11.2011 №1654 на суму 30000,00 грн.;

- платіжним дорученням від 01.12.2011 №1726 на суму 37500,00 грн.

26.03.2010 позивачем був укладений договір з ТОВ «Таламус» на купівлю товару - «кришка типу 1-82». За період з 01.04.2011 по 31.03.2012 було придбано товару на загальну суму 229512,00 грн., у тому числі ПДВ 38252,00 грн., що підтверджується наступними первинними документами: видаткові накладні від 07.04.2011 №233, від 14.06.2011 №400, від 29.07.2011 №120, податкові накладні від 06.04.2011 №18, від 14.06.2011 №084, від 01.08.2011 №605, журналом реєстрації довіреностей, рахунками «реалізація». Умови постачання - само вивезення зі складу у м.Одеса. Підтвердженням перевезення є подорожні листа від 07.04.2011 №187514, від 13.06.2011 №187622, від 30.07.2011 №196481. Оплата за отриманий товар проведена безготівковим шляхом: платіжним дорученням від 06.04.2011 №488 на суму 41094,00 грн.; платіжним дорученням від 14.06.2011 №866 на суму 91170,00 грн.; платіжним дорученням від 29.07.2011 №1123 на суму 96948,00 грн.

01.03.2011 з ТОВ «Ергопак» позивачем укладений договір купівлі-продажу господарських товарів на загальну суму 979905,30 грн., у тому числі ПДВ 163320,55 грн. за період з 01.04.2011 по 31.03.2012. Згідно пункту 2.6. договору: фактична передача товару відбувається на складі покупця, який знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул.Лугова, 68. Здійснення даних господарських операцій підтверджується наступними первинними документами:

- видаткові накладні від 12.04.2011 № РН001424, від 19.04.2011 №РН001521, від 28.04.2011 №РН001708, від 30.04.2011 №РН001756, від 05.04.2011 №РН001316, від 05.05.2011 №РН001815, від 11.05.2011 №РН001872, від 17.05.2011 №РН001969, від 24.05.2011 №РН002070, від 27.05.2011 №РН002138, від 31.05.2011 №РН002176, від 31.05.2011 №РН002213, від 07.06.2011 №РН002278, від 15.06.2011 №РН002429, від 22.06.2011 №РН002557, від 28.06.2011 №РН002652, від 05.07.2011 №РН002766, від 13.07.2011 №РН002922, від 19.07.2011 №РН003012, від 26.07.2011 №РН003136, від 29.07.2011 №РН003232, від 09.08.2011 №РН003378, від 16.08.2011 №РН003484, від 23.08.2011 №РН003604, від 30.08.2011 №РН003727, від 06.09.2011 №РН003838, від 13.09.2011 №РН003958, від 13.09.2011 №РН003960, від 20.09.2011 №РН004067, від 27.09.2011 №РН004183, від 30.09.2011 №РН004291, від 11.10.2011 №РН004398, від 18.10.2011 №РН004502, від 25.10.2011 №РН004591, від 01.11.2011 №РН004704, від 08.11.2011 №РН004793, від 15.11.2011 №РН004892, від 22.11.2011 №РН004987, від 29.11.2011 №РН005115, від 06.12.2011 №РН005207, від 13.12.2011 №РН005312, від 20.12.2011 №РН005406, від 27.12.2011 №РН005506, від 30.12.2011 №РН005563, від 10.01.2012 №РН000030, від 17.01.2012 №РН000128, від 17.01.2012 №РН000129, від 24.01.2012 №РН000218, від 31.01.2012 №РН000327, від 31.01.2012 №РН000358, від 07.02.2012 №РН000404, від 14.02.2012 №РН000500, від 21.02.2012 №РН000603, від 28.02.2012 №РН000704, від 05.03.2012 №РН000817, від 13.03.2012 №РН000886, від 20.03.2012 №РН000990, від 27.03.2012 №РН001084;

- податкові накладні від 12.04.2011 №7001424, від 19.04.2011 №7001521, від 28.04.2011 №7001708, від 30.04.2012 №70001756, від 05.04.2011 №7001316, від 05.05.2011 №7001815, від 11.05.2011 №7001872, від 17.05.2011 №7001969, від 24.05.2011 №7002070, від 27.05.2011 №7002138, від 31.05.2011 №7002176, від 31.05.2011 №7002213, від 07.06.2011 №7002278, від 15.06.2011 №7002429, від 22.06.2011 №7002557, від 28.06.2011 №7002652, від 05.07.2011 №7002766, від 13.07.2011 №7002922, від 19.07.2011 №7003012, від 26.07.2011 №7003136, від 29.07.2011 №7003232, від 09.08.2011 №7003378, від 16.08.2011 №7003484, від 23.08.2011 №7003604, від 30.08.2011 №7003727, від 06.09.2011 №7003838, від 13.09.2011 №7003958, від 13.09.2011 №7003690, від 20.09.2011 №7004067, від 27.09.2011 №7004183, від 30.09.2011 №7004291, від 11.10.2011 №7004398, від 18.10.2011 №7004502, від 25.10.2011 №7004591, від 01.11.2011 №7004704, від 08.11.2011 №7004793, від 15.11.2011 №7004892, від 22.11.2011 №7004987, від 29.11.2011 №7005115, від 06.12.2011 №7005207, від 13.12.2011 №7005312, від 20.12.2011 №7005406, від 27.12.2011 №7005506, від 30.12.2011 №7005563, від 10.01.2012 №7000030, від 17.01.2012 №7000128, від 17.01.2012 №7000129, від 24.01.2012 №7000218, від 31.01.2012 №7000327, від 31.01.2012 №7000358, від 07.02.2012 №7000404, від 14.02.2012 №7000500, від 21.02.2012 №7000603, від 28.02.2012 №7000704, від 05.03.2012 №7000817, від 13.03.2012 №7000886, від 20.03.2012 №7000990, від 27.03.2012 №7001084.

Також наданий журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, звітом з реалізації, списання та торгівельної націнки з квітня 2011 року по березень 2012 року, звіт про реалізацію покупцям.

Розрахунки між суб'єктами господарювання підтверджується актом звіряння розрахунків за період з 01.04.2011 по 31.03.2012.

Відповідач заперечує фактичне виконання вказаних операцій у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, використання вантажно-розвантажувальних робіт.

Суд не погоджується з висновком відповідача за наступними підставами.

Згідно з статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.04 № 1955-ІV (зі змінами та доповненнями) факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Проте судом встановлено, що лише доставка придбаного у ТОВ «Таламус» товару здійснювалось ПП "Фірма "Вікторія-Віта" власним транспортом, що підтверджується наявності у власності позивача автотранспорту (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 866612, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АКС051490, свідоцтво транспортного засобу САА849535) та прийняття на роботу водіїв (наказ №40 від 01.11.2000, наказ №61 від 16.09.2008, наказ №50 від 02.09.2010), а також подорожними листами від 07.04.2011 №187514, від 13.06.2011 №187622, від 30.07.2011 №196481, які співпадають за датами та місцем отримання товару з іншими первинними документами.

Щодо ненадання товарно-транспортних накладних на переміщення товарів на склад ТОВ «Фірма «Вікторія-Віта» його постачальниками, то суд вказує, що не надання під час перевірки товарно-транспортних накладних, то вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, тим більше що при перевірці не встановлено що позивач ніс витрати по транспортуванню придбаного товару.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Зазначеної думки підтримується ї Вищий адміністративний суд України в рішеннях по справам по справам К-15247/07, К-55094/09.

Щодо відсутності підтвердження фактичного розвантаження товарів, то податковим органом самостійно встановлено, що загальна чисельність працюючих на ПП «Фірма «Вікторія-Віта» складає 49 осіб. У зв'язку з чим суд робить висновок про можливість проведення розвантажувальних робіт власними силами найманих працівників позивача, без доручення сторонніх суб'єктів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність ознак нікчемності у правочині, укладеному між ПП "Фірма "Вікторія-Віта" та ТОВ "Дана-АС" філія "Селена", ТОВ "Таламус", ТОВ "Ергопак", оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлений на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Крім того відповідач зазначає, що в порушення умов Податкового кодексу України платником податків сформований податковий кредит на суму 2112,00 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 1090,00 грн., лютий 2012 у сумі 1022,00 грн., за контрагентами ТОВ «Лотос-Крим» та ТОВ «Бета-В», яки не відобразили свої податкові зобов'язання за ТОВ «Фірма «Вікторія-Віта», що підтверджується даними Системи співставлення.

Суд звертає увагу відповідача, що дані електронної Системи автоматизованого співставлення за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку, при тому, що спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Відсутність задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Лотос-Крим» та ТОВ «Бета-В» у відповідні періоди, є підставою для відповідальності саме цих платників податків, оскільки частиною другою статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, у випадку порушення порядку декларування податкових зобов'язань, відповідальність повинна бути покладена саме на ТОВ «Лотос-Крим» та ТОВ «Бета-В», а ні на його контрагента - ТОВ «Фірма «Вікторія-Віта».

Більше того, застосовуючи при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав на те, що «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань». Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи.

У зв'язку з чим суд також вважає безпідставним зменшення позивачу розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 8639,00 грн. податковим органом у зв'язку з порушенням податкового законодавства за операціями з ТОВ «Лотос-Крим», ТОВ «Бета-В», ТОВ "Дана-АС" філія "Селена", ТОВ "Таламус", ТОВ "Ергопак".

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 №0003582204, №0003562204, №0003572204 є такими, що прийнято Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.10.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 25.10.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 06.09.2012 №0003582204.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 06.09.2012 № 0003562204.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 06.09.2012 №0003572204.

5.Стягнути на користь Приватного підприємства "Фірма "Вікторія-Віта" судовий збір у розмірі 2146,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.