Ухвала суду № 26940281, 21.09.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-247/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 рокуЛенінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді: Кравченко Н.О.,

при секретарі: Гусєвій К.І. Савченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техімекс-Груп», Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»та Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною реєстрації нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом Приватного підприємства «Техімекс-Груп»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного підприємця ОСОБА_6, треті особи ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», МКП БТІ м. Луганська про визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги: Колективного сільськогосподарського підприємства «Агролюкс»до Приватного підприємства «Техімекс-Груп», Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації, приватного підприємця ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про визнання недійсною реєстрації нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, суд,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010р. до Ленінського районного суду м. Луганська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техімекс-Груп»та Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»про визнання недійсною реєстрації нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, зобовязання здійснити державну реєстрацію, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначив, що згідно до умов договору купівлі-продажу, що був укладений між ним та ОСОБА_4, ОСОБА_9 від 29.10.2005р., позивач набув у власність незавершений будівництвом обєкт нерухомого майна недобудований склад, готовністю 81%, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за № 928693.

01.04.10. позивачем було подано до МКП БТІ заяву про державну реєстрацію права власності на вищевказаний обєкт нерухомості.

В реєстрації права власності на зазначений обєкт нерухомості МКП БТІ позивачеві було відмовлено з тих підстав, що спірний обєкт вже було зареєстровано на підставі рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 21.03.06р. за ОСОБА_11, а в подальшому зареєстровано за ПП «Техімекс-Груп»на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська по адміністративній справі № 2а-708/07 від 23.08.07р.

В подальшому ПП «Техімекс-Груп»передало спірний обєкт в іпотеку ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»згідно договору від 01.09.08р.

Зазначаючи про те, що відчуження належного йому майна відбулося без його відома на підставі нікчемної третейської угоди, про існування якої позивач не здогадувався, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсною реєстрацію спірного обєкта за ОСОБА_11 та за ПП «Техімекс-Груп»; визнати недійсним договір іпотеки від 01.09.2008р., що був укладений між ПП «Техімекс-Груп»та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»; зобовязати МКП БТІ здійснити державну реєстрацію права власності позивача на спірний обєкт та витребувати спірний обєкт з незаконного володіння ПП «Техімекс-Груп».

Окремо позивач просив суд видати йому виконавчий лист на примусове входження до спірного обєкту.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої вимоги та додаткового зазначив про те, що Ухвала Артемівського районного суду м. Луганська від 25.05.07р. про видачу виконавчого листа ОСОБА_11 на підставі рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп» по справі № 50/01-2006 від 21.03.06р. скасована ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 23.09.2010р.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 23.08.2007р. по адміністративній справі № 2а-708/07, на підставі якого МКП БТІ здійснило реєстрацію права власності на спірний обєкт за ОСОБА_11, переглянуто та скасовано за нововиявленими обставинами згідно Ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 18.01.2011р.

Також ОСОБА_1 зазначив, що неправомірними діями відповідачів йому було завдано збитків у вигляді неотриманого прибутку від оренди спірного обєкту за період часу з 2007 по 2011р.р., а також моральну шкоду.

Посилаючись на вищевказані обставини, ОСОБА_1 остаточно просив суд визнати розгляд спору в третейському суді при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 таким, що не підлягав вирішенню в третейських судах України; визнати нікчемною третейську угоду від 13.03.2006р. по справі № 50/01-2006; визнати рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 таким, що прийнято третейським судом з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції; скасувати рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 від 21.03.06р. відносно нерухомого майна ОСОБА_1; визнати недійсною реєстрацію спірного обєкту за ОСОБА_11; визнати нікчемними договір купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.07р., додаткову угоду № 1 від 04.07.2007р. до договору купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.07р.; визнати рішення третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.07р. по справі № 147-7/09/2007 таким, що прийняте на підставі нікчемного правочину договору купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.2007р., додаткової угоди № 1 від 04.07.2007р.; скасувати рішення третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.07р. по справі № 147-7/09/2007; визнати недійсною та скасувати реєстрацію спірного обєкту за ПП «Техімекс-Груп»; визнати договір іпотеки від 01.09.08р. недійсним та таким, що порушує публічний порядок, не відповідає актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, спрямований на порушення конституційних прав та свобод громадянина з метою незаконного володіння, використання та розпорядження майном ОСОБА_1; зобовязати МКП БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на спірний обєкт за ОСОБА_1; визнати володіння, користування та розпорядження майном ОСОБА_1 відповідачами ПП «Техімекс Груп»та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»незаконним; стягнути солідарно з ПП «Техімекс Груп»та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»та передати ОСОБА_1 прибутки від майна, які вони отримали або мали змогу отримати за весь час володіння майном в сумі 304041,60грн.; стягнути солідарно з ПП «Техімекс Груп»та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та передати ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500000,00грн.

В судовому засіданні представник первісного позивача ОСОБА_12 уточнений позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Не погодившись з первісним позовом ОСОБА_1, ПП «Техімекс Груп»звернулось до ОСОБА_1 з зустрічними позовними вимогами про визнання права власності на спірний обєкт та визнання недійсним договір купівлі-продажу спірного обєкту, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 29.10.2005р.

В обґрунтування свого зустрічного позову ПП «Техімекс-Груп»зазначило, що рішенням третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 04/14-2005 від 14.04.2006р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до КСП «Агролюкс»про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 26.04.2005р. та визнання права сумісної власності на спірний обєкт.

Враховуючи вказане, ПП «Техімекс-Груп»вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали повноважень щодо відчуження спірного обєкту на користь ОСОБА_1 у звязку з чим договір купівлі-продажу спірного обєкту від 29.10.05р. є недійсним.

Посилаючись на вищевказане, а також зазначаючи про наявність у підприємства зареєстрованого у встановленому порядку права власності на спірний обєкт, яке безпідставно оспорюється ОСОБА_1, ПП Техімекс-Груп просило суд визнати за ним право власності на спірний обєкт та визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного обєкту від 29,10.2005р., що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_5

В судовому засіданні представник ПП «Техімекс-Груп»за зустрічним позовом проти первісного позову ОСОБА_1 заперечував посилаючись на його необґрунтованість, а зустрічний позов ПП Техімекс-Груп»підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі.

В судовому засіданні представник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»проти позову ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на те, що спірний договір іпотеки був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо нотаріального посвідчення за наявності у іпотекодавця ПП «Техімекс-Груп»необхідних повноважень власника спірного обєкту щодо передання його в іпотеку банку та за відсутності прав на спірний обєкт у будь-яких інших осіб, а також за відсутності заборон та інших обтяжень спірного обєкту.

Також представник другого відповідача зазначив, що за спірним договором іпотеки в заставу банку було передано не лише недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в, у звязку з чим вказаний договір в будь-якому разі не може бути визнаний недійсним у повному обсязі

Посилаючись на вищевказані обставини, представник ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, не заперечував проти задоволення зустрічного позову.

09.02.2012р. від представника МКП БТІ на адресу суду надійшли письмові заперечення на уточнену позовну заяву ОСОБА_1, в яких посилаючись на те, що спірний обєкт був зареєстрований за ПП «Техімекс-Груп»відповідно до вимог чинного законодавства України, а заявлені до МКП БТІ позовні вимоги мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, заявлених до МКП БТІ.

Решту позовних вимог ОСОБА_1 представник МКП БТІ залишив на розсуд суду.

27.04.2012р. до Ленінського районного суду надійшла позовна заява КСП «Агролюкс»до ПП «Техімекс-Груп», ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», МКП БТІ, ПП ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_11 про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності на обєкт нерухомості, визнання договору іпотеки недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсної реєстрації, визнання рішення третейського суду прийнятим на підставі нікчемного договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог КСП «Агролюкс»зазначило наступне.

26.04.2005р. КСП «Агролюкс»продало спірний обєкт ОСОБА_4 і ОСОБА_5

КСП «Агролюкс»ніколи не підписувало угоду від 27.08.2004р. з ПП «АНТК»та ПП ОСОБА_7 про погашення заборгованості та гарантіях її погашення. Представник ПП АНТК ОСОБА_5 також вказану угоду не підписувала.

КСП «Агролюкс»вважає, що вищевказана угода не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на те, що в ній не визначений строк виконання основного зобовязання; ця угода не є попередньою угодою та є лише угодою про наміри, оскільки в ній не визначена дата укладення основної угоди; в порушення вимог ст. 220 ЦК України, угода про наміри відчуження обєкту нерухомості не посвідчена нотаріально.

З огляду на вказані обставини, рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 від 21.03.06р. прийнято на підставі нікчемної угоди.

Ухвала Артемівського районного суду м. Луганська від 25.05.07р. про видачу виконавчого листа ОСОБА_11 на підставі рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 від 21.03.06р. скасована ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 23.09.2010р.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 23.08.2007р. по адміністративній справі № 2а-708/07, на підставі якого МКП БТІ здійснило реєстрацію права власності на спірний обєкт за ОСОБА_11, переглянуто та скасовано за нововиявленими обставинами згідно Ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 18.01.2011р.

З огляду на вказане КСП «Агролюкс»вважає, що рішення третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.07р. по справі № 147-7/09/2007 та подальша реєстрація права власності на спірний обєкт за ПП «Техімекс Груп»є недійсними.

Посилаючись на вищевказані обставини, КСП «Агролюкс»просило суд визнати недійсною угоду від 27.08.04. між ПП АНТК, КСП Агролюкс, ПП ОСОБА_7 про погашення заборгованості та гарантіях її погашення; визнати недійсною реєстрацію спірного обєкта за ОСОБА_11; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.07. та додаткову угоду № 1 до нього; визнати рішення третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.07р. по справі № 147-7/09/2007 таким, що прийняте на підставі нікчемного правочину договору купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.2007р., додаткової угоди № 1 від 04.07.2007р.; визнати недійсною та скасувати реєстрацію спірного обєкту за ПП «Техімекс-Груп»; визнати договір іпотеки від 01.09.08р. недійсним; зобовязати МКП БТІ здійснити реєстрацію спірного обєкту за КСП «Агролюкс»; витребувати спірний обєкт з незаконного володіння відповідачів на користь КСП «Агролюкс».

Ухвалою суду від 07.05.2012р. КСП «Агролюкс»залучено у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги до участі у цивільній праві за позовом ОСОБА_1 до ПП «Техімекс Груп», ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», МКП БТІ про визнання договорів, державної реєстрації та рішень третейського суду недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ПП «Техімекс-Груп»до ОСОБА_1 про визнання права власності.

В судове засідання представник третьої особи, що заявляє самостійні вимоги не зявився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволені позовних вимог КСП «Агролюкс»наполягав.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_11 - ОСОБА_13 , присутній в судовому засіданні заперечував проти задоволення зустрічної позовної заяви.

Інші відповідачі, треті особи до суду не зявились, повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні сторін та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техімекс-Груп», Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»та Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною реєстрації нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, зобовязання здійснити державну реєстрацію, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та позовні вимоги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги Колективного сільськогосподарського підприємства «Агролюкс»до Приватного підприємства «Техімекс-Груп», Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації, приватного підприємця ОСОБА_7 про визнання недійсною реєстрації нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, зобовязання здійснити державну реєстрацію, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства «Техімекс-Груп»до ОСОБА_1 про визнання права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 04.05.2005р. по справі № 04/14/05 було визнано за ОСОБА_9 (ОСОБА_5) та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в.

29.10.2005р. на підставі вищевказаного рішення третейського суду, діючи як власники спірного обєкта, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 уклали з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу спірного обєкту, згідно умов якого відчужили його на користь позивача.

Не дивлячись на наявність правовстановлюючого документу, оформленого 29.10.2005р., ОСОБА_1 звернувся за реєстрацією свого права власності на спірний обєкт до МКП БТІ лише 01.04.2010р., тобто більше ніж через 4 роки та 5 місяців з моменту укладення договору купівлі-продажу спірного обєкту, коли право власності на вказаний обєкт вже було зареєстровано за іншими особами, на підставі інших правовстановлюючих документів.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, уклавши з ОСОБА_9 (ОСОБА_5О.) та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірного обєкту, створив передумову для набуття права власності на вказаний обєкт, однак в подальшому не виконав дій, що необхідні для реєстрації та набуття цього права власності.

Разом з тим пунктом 8 рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 21.03.2006р. по справі № 50/01-2006 за ОСОБА_11 було визнано право власності на споруду складу за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-б (а.с. 203-217).

Ухвалою третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 23.03.06. по справі № 50/01-2006 про розяснення рішення, розяснено, що п. 8 резолютивної частини рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 21.03.2006р. по справі № 50/01-2006 передбачено визнання за ОСОБА_11 права власності на нерухоме майно, у тому числі недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в (а.с. 201-202).

Рішенням Третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 14.04.06р. по справі № 04/14-2005 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_4 до КСП «Агролюкс»про визнання дійсним договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва б/н від 26.04.2005р., а також про визнання за ними права спільної сумісної власності на недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в (а.с. 196-199).

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 23.08.2007р. по адміністративній справі № 2а-708/07 було зобовязано МКП БТІ зареєструвати за ОСОБА_11 право власності на недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в (а.с.192-195).

Відповідно до ОСОБА_9 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.07. недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в, належав на праві приватної власності ОСОБА_11 на підставі ухвали від 23.06.2006р. про розяснення рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 від 21.03.2006; рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 14.04.2006р. по справі 04/14-2005 (а.с. 200).

Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.2007 по справі № 147-7/09/2007 визнано дійсними договір купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.2007р., додаткову угоду № 1 від 04.07.2007р. до вказаного договору, що були укладені між ОСОБА_11 та ПП «Техімекс-Груп»та визнано за ПП «Техімекс-Груп»право власності на недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в (а.с. 218-220).

Згідно ухвали Антрацитівского міськрайонного суду Луганської області від 17.06.2007р. у справі № 6-209/07 видано ПП «Техімекс-Груп»виконавчий лист за рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.2007 по справі № 147-7/09/2007 (а.с. 221).

Згідно до виконавчого листа від 17.09.2007р., вищевказана ухвала Антрацитівского міськрайонного суду Луганської області від 17.06.2007р. набрала чинності 17 вересня 2007р. (а.с. 222).

Відповідно до ОСОБА_9 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.09.2007р. право власності на недобудований склад за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в було зареєстровано за ПП «Техімекс-Груп»на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.2007 по справі № 147-7/09/2007 (а.с. 223).

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 23.09.2010р. скасовано ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 25.05.07р. про видачу виконавчого листа ОСОБА_11 на виконання рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 21.03.2006р. по справі № 50/01-2006 (а.с. 37-40).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 18.01.2011р. було скасовано рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 23.08.2007р. про зобовязання МКП БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на спірний обєкт за ОСОБА_11 (а.с. 76).

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10.10.2011р. у справі № 2-552/2011 визнано недійсною третейську угоду, на підставі якої третейським судом при асоціації «Лойєр-Консталтинг-Груп»від 23.03.06. було вирішено справу № 50/01-2006.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України . Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Додатку № 2 до вищевказаного Тимчасового положення, одним з правовстановлюючих документів, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності є рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

На дату ухвалення постійно діючим третейським судом при асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»рішення у справі № 147-7/09/2007 12.09.2007, відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди», справи у спорах щодо нерухомого майна були підвідомчі третейським судам, а тому приймаючи вищевказане рішення, третейський суд діяв у межах своєї компетенції, а його рішення було виконано в порядку ч. 3 ст. 55 та ст. 56 Закону України «Про третейські суди»на підставі ухвали компетентного суду.

Оскарження рішення третейського суду згідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», здійснюється шляхом подання до компетентного суду заяви про скасування рішення третейського суду.

При цьому рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Судом встановлено, що вищевказане рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.2007 по справі № 147-7/09/2007, на підставі якого за ПП «Техімекс-Груп»було визнано право власності на спірний обєкт та здійснено його державну реєстрацію, до цього часу у встановленому ст. 51 Закону України «Про третейські суди»не оскаржено та не скасовано, а тому вказане рішення є чинним.

Можливість перегляду рішення третейського суду в рамках позовного провадження чинним законодавством України не передбачено.

Також суд приймає до уваги те, що ухвала Антрацитівского міськрайонного суду Луганської області від 17.06.2007р. про видачу виконавчого листа ПП «Техімекс-Груп»на виконання рішення третейського суду про визнання прав власності на спірний обєкт, у встановленому законом порядку до цього часу не оскаржена та не скасована.

Скасована ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 23.09.2010р. ухвала Артемівського районного суду м. Луганська від 25.05.07р. про видачу виконавчого листа ОСОБА_11 на підставі рішення третейського суду при асоціації «Лойєр-Консалтинг-Груп»по справі № 50/01-2006 від 21.03.06р., не є правовстановлюючим документом, на підставі якого набуло право власності на спірний обєкт ПП «Техімекс-Груп».

Так саме не є правовстановлюючим документом, на підставі якого набув право власності на спірний обєкт відповідач, третейська угода, що була скасована рішенням Ленінського районного суду від 10.10.2011р., а також скасоване ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 18.01.2011р. було рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 23.08.2007р.

Згідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи вищевказане та зважаючи на те, позивач ОСОБА_1, не дивлячись на наявність договору купівлі-продажу спірного обєкту від 29.10.2005р. ніколи не був власником недобудованого складу за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в, а чинний власник спірного майна ПП «Техімекс-Груп»заволоділо цим майном на підставі правовстановлюючого документу рішення третейського суду, який до цього часу у встановленому законом порядку не скасовано та не може бути переглянуто судом в рамках цивільної справи, що розглядається, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування спірного обєкту з чужого незаконного володіння.

З огляду на те, що в рамках цивільної справи, що розглядається, суд позбавлений можливості вирішити питання про скасування правовстановлюючого документа, на підставі якого було зареєстровано право власності на спірний обєкт за ПП «Техімекс-Груп», суд також не має підстав для вирішення питання про визнання права власності на спірний обєкт за іншою особою та не має підстав для висновку про недійсність договору іпотеки від 01.09.08р., який було укладено на підставі волевиявлення повноважного власника спірного обєкту ПП Техімекс-Груп, при дотриманні інших умов чинного законодавства України щодо нотаріального посвідчення цього договору.

З огляду на вказане суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 та КСП «Агролюкс»про визнання недійсним договору іпотеки від 01.09.08р.

Враховуючи те, що обставини наявності у ОСОБА_1 права власності на спірний обєкт не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню його позовні вимоги про стягнення в солідарному порядку з ПП «Техімекс-Груп»та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»304041,60грн. прибутків від спірного майна та про відшкодування моральної шкоди в сумі 500000грн.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 та КСП «Агролюкс», заявлених до МКП БТІ про зобовязання здійснити державну реєстрацію права власності на спірний обєкт, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до ч. 1 п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.02.2010р. № 1878-VІ встановлено, що до 01.01.2013р. державна реєстрація права власності на нерухоме майно провадиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Тобто, комунальним підприємствам БТІ державою делеговано повноваження щодо проведення державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна та за таких обставин МКП БТІ у спірних правовідносинах виступають як субєкти владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.

Статтею 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій та зокрема на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень та на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги ОСОБА_1 та КСП «Агролюкс»до МКП БТІ про зобовязання здійснення державної реєстрації права власності на спірний обєкт підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, у звязку з чим провадження у справі за цими вимогами відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України підлягає закриттю.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та КСП «Агролюкс»в частині визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на спірний обєкт за ОСОБА_11 та ПП «Техімекс-Груп»суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»записи про державну реєстрацію скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсні.

Як вже було зазначено вище, в рамках справи, що розглядається суд позбавлений можливості вирішити питання про визнання недійсними рішень третейських судів, які слугували правовстановлюючими документами, на підставі яких право власності на спірний обєкт було зареєстровано спочатку за ОСОБА_11, а потім за ПП «Техімекс-Груп»та за таких обставин суд не має підстав для скасування запису про державну реєстрацію на спірний обєкт за вищевказаними особами.

Позовні вимог ОСОБА_1 про визнання нікчемною третейської угоди від 13.03.2006р. по справі № 50/01-2006р. суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що на час розгляду справи вказана третейська угода вже була визнана недійсною згідно рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10.10.2011р. (а.с. 159-160), що набрало законної сили, та позивач не навів у своєму позові положень чинного законодавства, якими б прямо встановлювалась нікчемність вказаної третейської угоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання розгляду спору третейським судом таким, що не підлягав вирішенню в третейських судах, визнання рішення третейського суду таким, що було видано з перевищенням повноважень та таким, що прийняте на підставі нікчемного правочину, визнання володіння, користування та розпорядження спірним майном незаконним, а також позовні вимоги КСП «Агролюкс»про визнання рішення третейського суду таким, що прийняте на підставі нікчемного правочину, суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що ст. 16 ЦК України та іншими положеннями чинного законодавства України вищенаведених способів захисту прав та інтересів особи не передбачено.

Позовні вимоги КСП «Агролюкс»про визнання недійсною угоди про погашення заборгованості та гарантіях її погашення від 27.08.04р., з посиланням на те, що ця угода його сторонами не підписувалась, суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наявність на вказаній угоді підписів сторін, що були скріплені їх печатками (а.с. 246) та відсутність спростування вказаних обставин належними та допустимими доказами.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та КСП «Агролюкс»про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 01/07 від 04.07.07р. та додаткової угоди № 1 від 04.07.07р. суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що вказаний договір та додаткова угода були визнані дійсними згідно рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 12.09.2007 по справі № 147-7/09/2007 та вказане судове рішення до цього часу у встановленому законом порядку не оскаржене та не скасоване.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог ПП «Техімекс Груп»про визнання права власності на спірний обєкт, суд виходить з наступного.

Відповідно до відомостей державного реєстру прав власності на нерухоме майно, ПП «Техімекс-Груп»є власником спірного обєкту. Правовстановлюючі документи, на пастві яких ПП «Техімекс-Груп» набуло право власності на спірний обєкт до цього часу не скасовані.

Згідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З огляду на вказане та приймаючи до уваги те, що право власності ПП «Техімекс-Груп»не визнається та оспорюється ОСОБА_1 та КСП «Агролюкс», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ПП «Техімекс-Груп»про визнання за ним права власності на спірний обєкт.

Стосовно позовних вимог ПП «Техімекс-Груп» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного обєкту від 29.10.05р. з посиланням на те, що на час його укладення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були власниками вказаного обєкту судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на те, що рішенням третейського суду, яким було відмовлено у визнанні дійсною угоди від 26.04.05р., на підставі якої набули право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було прийнято 14.04.06р. , отже договор купівлі-продажу недобудованого складу, розташованого за адресою: м. луганськ, вул.. Оборонная, 99в, укладений 29 жовтня 2005 року між запорожцем Г.Ф. та сисак Р.І.. ОСОБА_5 (вадуріною) В.О. зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_10 (реєстровий номер № 4321 не дає підстави вважати їх належними продавцями, оскільки права власності ними не було набуто.

Згідно змісту ст.. 203 ЦК України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до положень ст.. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного підприємця ОСОБА_6 підлягають стягненню в рівних частках на користь позивача ПП «Техімекс-Груп»понесені останнім витрати по оплаті судового збору в сумі 500 грн., згідно квитанції № 3 від 30 березня 2012 року (а.с.242).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58-60, 61, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 182, 203, 215, 387, 392 ЦК України, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст.. 6, 51, 55, 56 Закону України «Про третейські суди», п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення отриманого прибутку, моральної шкоди, визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання нікчемною третейської угоди від 13.03.2006р. по справі № 50/01-2006р., про визнання розгляду спору третейським судом таким, що не підлягав вирішенню в третейських судах, визнання рішення третейського суду таким, що було видано з перевищенням повноважень та таким, що прийняте на підставі нікчемного правочину, визнання володіння, користування та розпорядження спірним майном незаконним, відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні позовних вимог КСП «Агролюкс»про визнання недійсною та скасування реєстрації нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.07. та додаткової угоди № 1 до нього недійсними, визнання недійсною угоди про погашення заборгованості та гарантіях її погашення, визнання рішення третейського суду таким, що було видано на підставі нікчемного правочину, відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства «Техімекс-Груп» (ІК 35156296) до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного підприємця ОСОБА_6, треті особи ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», МКП БТІ м. Луганська про визнання права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством «Техімекс-Груп»(ІК 35156296) право власності на недобудований склад, що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 99-в.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу недобудованого складу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул.. Оборонная, 99в, укладений 29 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, зареєстрований приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_10, про що в реєстрі нотаріальних дій зроблено запис за № 4321.

Стягнути з ОСОБА_1 (ік НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ік НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ік НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ік НОМЕР_4), приватного підприємця ОСОБА_6(ік НОМЕР_5) на користь позивача ПП «Техімекс-Груп» (ік 35156296) понесені судові витрати в розмірі 500 (пятсот) гривень в рівних частках.

Вступна та резолютивна частини ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені 12 вересня 2012 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Н.О. Кравченко