Ухвала суду № 26930773, 29.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" серпня 2012 р. Справа № 0670/1613/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" травня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.11.2011 року №0000582301 та від 10.02.2012 року №0000122301 ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 29.11.2011 року № 0000582301 та від 10.02.2012 року № 0000122301. У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 31.10.2011 року по 10.11.2011 року працівниками податкового органу було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "НВП СТ-Кварц" за серпень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 33/5/23-07/30597936 від 15.11.2011 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення , якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено порушення з боку товариства вимог ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Межиріченський ГЗК" при придбанні товарів (послуг) від постачальника ТОВ "НВП СТ Кварц" та вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 256970 грн. 00 коп. за серпень 2011 року. За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки Володарсько - Волинською МДПІ Житомирської області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року № 0000582301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 321230 грн. 00 коп. (256970 грн. 00 коп. - за основним платежем та 64243 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням товариство його оскаржило в адміністративному порядку до ДПА у Житомирській області. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року № 0000582301 залишено без змін та додатково прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 року № 0000122301, яким до товариства застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6424264242 грн. 00 коп. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, безпідставними та необґрунтованими, а тому просить скасувати у повному обсязі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

В судовому засіданні встановлено, що 24 березня 2011 року між ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство СТ-Кварц" (Постачальник) було укладено Договір № КМ62, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

На виконання умов Договору, позивачу було передано у власність товар та видані податкові накладні.

Факт придбання товару також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та прибутковими накладними.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодекс України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт вчинення господарських операцій між ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Науково-виробниче підприємство СТ-Кварц" підтверджується Договором № КМ62 від 24.03.2011 року, податковими, видатковими та прибутковими накладними, платіжними дорученнями, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДПІ, не відповідають вимогам названого Кодексу, а тому підлягають скасуванню.

Посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, відсутність документів на перевезення товарів спростовується оглянутими в судовому засіданні товарно-транспортними накладними, які підтверджують факт поставки товару.

Щодо посилання податкового органу на нікчемність укладеного Договору між позивачем і ТОВ "Науково-виробниче підприємство СТ-Кварц", то підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195,198, 200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" вул.Шевченка,1-А,смт.Іршанськ,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12110

3- відповідачу Володарсько-Волинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул. Володарського, 4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100