Рішення № 26930135, 27.09.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/1906/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та вихідної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року позивачка звернулась до суду з позовом мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача -приватному акціонерному товаристві «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс» (далі -ПрАТ «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс») на посаді начальника відділу по роботі з банками. Згідно з попередженням про зміну умов оплати праці та розміру посадового окладу від 12 квітня 2011 року, з 01 липня 2011 року її щомісячна заробітна плата включала в себе посадовий оклад у розмірі 10355,00грн. та щомісячну надбавку за високу якість та продуктивність роботи, що разом складало 11865,34грн.

Починаючи з серпня 2011 року відповідач безпідставно припинив виплачувати їй та іншим працівникам заробітну плату.

У зв'язку з порушенням відповідачем положень трудового договору позивачка 03 листопада 2011 року подала через канцелярію відповідача заяву про звільнення з роботи за ч.3 ст. 38 КЗпП України, а 04 листопада 2011 року - заяву, в якій просила надати довідку про заборгованість по заробітній платі.

Наказом від 03 листопада 2011 року за № 428-К позивачку було звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України з 17 листопада 2011 року. Довідку про заборгованість по заробітній платі їй не видано.

Станом на 17 листопада 2011 року відповідач повинен був виплатити позивачці 41528,69грн. заробітної плати, 2307,12 грн. грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період з 20 січня 2011 року по 17 листопада 2011 року у кількості 6 календарних днів та стягнути з неї 6528,39 грн. за неповернутий ноутбук. Разом позивачці мало бути виплачено 37307,42грн., проте відповідач відповідних виплат не провір.

Також позивачка вважає, що відповідач мав виплатити їй при звільненні на підставі ст.ст. 38, 44 КЗпП України вихідну допомогу у сумі 35596,02грн.

З урахуванням викладеного, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь всю заборгованість у розмірі 100588,88грн.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань про розгляд справи у відсутності представників відповідача на адресу суду не надходило.

Суд, керуючись положеннями ст. ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів, отримавши на це згоду позивача.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка з 20 січня 2011 року працювала в ПрАТ «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс» на посаді начальника відділу по роботі з банками, а з 01 липня 2011 року переведена на посаду начальника управління по організації роботи з банками, що підтверджується відповідними записами до трудової книжки (а.с.12).

12 квітня 2011 року відповідачем видано попередження про зміну умов оплати праці та розміру посадового окладу, згідно з яким позивачку попереджено про те, що у зв'язку із введенням в дію Колективного Договору та затвердженням Положення про оплату праці, яким регулюються нові умови оплати праці, відповідно до ст. 103 КЗпП України, з 01 липня 2011 року їй буде встановлено новий посадовий оклад у розмірі 10355,00 грн. (а.с. 16).

03 листопада 2011 року позивачкою подано відповідачу заяву про звільнення із займаної посади з 08 листопада 2011 року на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, оскільки роботодавцем порушено норми чинного трудового законодавства та умови Трудового договору, просила виплатити вихідну допомогу і повести з нею повний розрахунок (а.с. 14)

04 листопада 2011 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про видачу їй довідки про заборгованість рпо заробітній платі (а.с. 15).

Документів, які б свідчили про те, що відповідач надав позивачці запитувану нею довідку, матеріали цивільної справи не містять.

03 листопада 2011 року відповідачем у справі видано наказ № 428-к «Про звільнення ОСОБА_1»., згідно з яким позивачку звільнено з посади начальника управління по організації роботи з банками, з 17 листопада 2011 року за власним бажанням на підставі заяви за ст. 38 КЗпП України (а.с. 17).

У цьому ж наказі зазначено про те, що фінансово-економічний департамент має виплатити позивачці грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 20 січня 2011 року по 17 листопада 12011 року у кількості 6 календарних днів, а також про необхідність стягнення з позивачки грошових коштів за неповернутий ноутбук у сумі 6528, 39грн. (а.с. 17).

Як вбачається з виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 у ПАТ КБ «Евробанк»сформованої станом на 24 листопада 2011 року перерахування їй заробітної плати останній раз було здійснено 05 серпня 20011 року у сумі 11865,34 грн. і жодних інших коштів на заробітну плату не надходило (а.с. 62-65).

За розрахунком, проведеним відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року з послідуючими змінами, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає: 35000,30 грн. - заборгованість по заробітній платі, 2307,12 грн. - компенсація за невикористану відпустку за 6 календарних днів, 27685,44 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 цього Кодексу визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 Кодексу).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою доведено обставини на підтвердження заявлених нею позовних вимог і надано суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що при звільненні її з роботи, як і у послідуючому відповідачем не проведено виплату всіх належних їй до виплати сум.

Зважаючи на те, що відповідач для участі у судовому засіданні свого представника не направив і доказів на спростування доводів позивачки не надав, а встановлені судом обставини та належні їм докази свідчать про те, що розрахунок при звільненні позивачки з нею не проведено, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки частково та стягнути на її користь наступні кошти: - 35000,30 грн. - заборгованість по заробітній платі, 2307,12 грн. - компенсація за невикористану відпустку за 6 календарних днів, 27685,44 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь 35596,02 грн. -вихідної допомоги на підставі ст.44 КЗпП України, оскільки позивачку було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Статтею 44 КЗпП України, зокрема передбачено, що працівникові виплачується вихідна допомога при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Жодних доказів, які б вказували на те, що трудовий договір між позивачкою та відповідачем було припинено саме з наведених підстав - ч.3 ст. 38 КЗпП України, яка дає право на виплату вихідної допомоги, позивачкою суду не надано. Підстави звільнення позивачкою не оспорюються.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіляючи судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 649,92грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 47, 115-117 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 57-60, 88, 208, 212-215, 218, 222, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»(ідентифікаційний код 23498273, місцезнаходження: 14037, Чернігівська область, м.Чернігів, Новозаводський район, вул.Інструментальна, 4) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 35000,30 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 6 календарних днів у розмірі 2307,12 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні -27685,44 грн.

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»(ідентифікаційний код 23498273, місцезнаходження: 14037, Чернігівська область, м.Чернігів, Новозаводський район, вул.Інструментальна, 4) в дохід держави судовий збір у розмірі 649,92грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: