про
визнання постанов недійсними та зобовязання укласти договір оренди
ВСТАНОВИВ:
Позивач
звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання
недійсною постанов правління Марківського районного споживчого товариства від
29.10.07р. № 18/1 "Про результати конкурсу з передачі окремого майна
споживчого товариства в оренду" та від 29.10.07р. № 18/2 "Про
передачу в оренду окремого майна споживчого товариства" та про спонукання
відповідача укласти з позивачем договір оренди частини приміщення площею
57,34кв.м. магазину "Книги" на строк до 30.09.2008р.
Позовні
вимоги вмотивовано порушенням переважного права позивача на переукладення
договору оренди, проведенням конкурсу на передачу майна в оренду з порушенням
приписів чинного законодавства.
Відповідач
відхилив позов з мотивів його безпідставності та неправильно обраного позивачем
способу захисту своїх порушених прав.
Рішенням
господарського суду Луганської області від 05.05.2008р. (суддя Ворожцов А.Г.) у
позові відмовлено з огляду на відсутність порушених прав позивача, які підлягають
захисту; зокрема, суд встановив, що на момент проведення конкурсу та прийняття
оскаржуваних постанов переважне право позивача було припинено
Ухвалою
Луганського апеляційного господарського
суду від 22.05.2008р. (судді: Семендяєва І.В. -головуючий, Єжова С.С.,
Журавльова Л.І.) апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 б/н від
14.05.2008р. на рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2008р.
у справі № 9/51пд повернено заявнику без розгляду за приписами пункту 3 частини
1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що до
скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у
встановленому порядку.
Ухвала
суду вмотивована тим, що позивачем не оплачено до державного бюджету державне
мито за подання апеляційної скарги по справі № 9/51пд, оскільки поданий
платіжний документ (квитанція) зазначає цільове спрямування платежу на оплату
апеляційної скарги, поданої позивачем по справі № 15/496 та не містить
реквізитів спрямування його до державного казначейства та зарахування до
державного бюджету України .
Не
погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, позивач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати ухвалу та направити справу на розгляд
до господарського суду апеляційної інстанції.
При
цьому скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права,
оскільки вважає, що підставою повернення апеляційної скарги за приписами пункту
3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України є тільки
відсутність документа про сплату; меморіальний ордер № 11 від 14.05.2008р.
містив усі необхідні реквізити, що підтверджують спрямування коштів до
державного бюджету, крім номера оскарженої справи, за наявності протиріч та неточностей
судова колегія зобов'язана була перевірити сплату державного мита, надходження
його до бюджету.
Ухвалою
Вищого господарського суду України від 23.09.2008р. касаційну скаргу прийнято
до провадження і призначено до розгляду.
Ухвалою
від 04.11.2008р. Вищого господарського суду України справу було відкладено у
зв'язку з нез'явленням сторін у судове засідання та зобов'язано позивача надати
оригінал апеляційної скарги з оригіналами доданими до неї документів.
Позивач
всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суду жодних
доказів не надав у підтвердження доводів касаційної скарги.
Сторони
не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши
доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно
до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України,
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом
першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна
інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Повертаючи
апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1
статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний
господарський суд перевірив відповідність квитанції № 761-21 від 14.05.2008р.
вимогам частини 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
державне мито" та відомостями про реквізити рахунку для зарахування
державного мита за подання апеляційної
скарги до Луганського апеляційного господарського суду (лист Головного управління
державного казначейства України у Луганській області № 136 від 05.02.2007р.) та
зазначив, що надана в якості доказу сплати державного мита квитанція не містить
необхідних реквізитів, що доводили б сплату скаржником державного мита за
подану апеляційну скаргу № 9/51пд та спрямування даного платежу в дохід
державного бюджету, тобто, не додано доказів, що підтверджують сплату
державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Згідно
частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито
сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених
законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні
встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Відповідно
до статті 6 Декрету "Про державне мито" державне мито, що
справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із
апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів,
заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до Державного
бюджету України.
Пунктом
14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита,
затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від
22.04.1993 № 15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого
вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка
прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній
примірник платіжного доручення з написом (поміткою)кредитної установи такого
змісту "Зараховано в дохід бюджету____грн. (дата)". Цей напис
скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки
кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Реквізити
рахунку на який зараховується державне мито, визначається для кожного суду
окремо, зокрема відповідно до листа Головного управління державного
казначейства України у Луганській області № 136 від 05.02.2007р. реквізитами
рахунку для зарахування державного мита за подання апеляційної скарги до
Луганського апеляційного господарського суду є:
- рахунок 31118095700006;
- код бюджетної класифікації 22090200;
- МФО 804013;
- Банк ГУ ДКУ у Луганській області;
- ОКПО 24046582;
- Одержувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у
Луганській області
Як
зазначено в ухвалі апеляційного господарського суду та вбачається з доданих до
апеляційної скарги документів, в якості доказу сплати державного мита
скаржником додано до апеляційної скарги квитанцію (оригінал) № 761-21 від
14.05.2008р., в якій зазначено наступні реквізити "платник -АБ
"УКБ" суммы принят. ком. платежей и прочих платежей"; графи
"код отримувача" та "код банку отримувача" вказані, але не
заповнені.
Крім
того, апеляційний суд відзначив невідповідність зазначеного призначення платежу
- державне мито за скаргою по справі № 15/496, в той час, коли подавалась
апеляційна скарга по справі № 9/51пд.
Однак,
позивачем не дотримано вказаних вимог і надано до апеляційного суду квитанцію,
у якості доказу сплати державного мита, яка не містить необхідних реквізитів.
Отже,
з наданої позивачем квитанції не вбачається, що державне мито за подання
апеляційної скарги перераховано до
державного бюджету України і як правомірно зазначено апеляційним господарським
судом є порушенням встановленого законом порядку сплати державного мита за подання апеляційної скарги.
На
підставі пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України
апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним
господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують
сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
До
того ж, сторона не позбавляється права, як вказано апеляційним господарським
судом, виправивши недоліки касаційної скарги та доданих до неї документів,
повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою у загальному порядку, що
встановлено частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження
позивача про достовірність перерахування державного мита, з підстав, що у квитанції міститься номер розрахункового рахунку, не ґрунтується
на нормах чинного законодавства та спростовується вищевикладеним.
Посилання
приватного підприємця ОСОБА_1 на меморіальний ордер № 11 від
14.05.2008р., як на підтвердження зарахування до бюджету державного мита,
колегією суддів Вищого господарського суду України не приймається до уваги,
оскільки даний документ не значиться у додатку до апеляційної скарги і не
надавався до суду апеляційної інстанції.
Передбачені
процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
судових рішеннях господарського суду першої та апеляційної інстанцій,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Згідно
статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Відповідно
до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами
є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в
належним чином засвідчених копіях.
Однак,
позивачем, вказуючи в касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським
судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, в порушення
статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано Вищому господарському суду жодних
доказів, які б об'єктивно підтверджували
його доводи та обставини справи, на які він посилається.
Перевіривши
матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла
висновку, що Луганським апеляційний господарський суд обґрунтовано повернув
апеляційну скаргу без розгляду.
Твердження
заявника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції
норм процесуального права не знайшли свого підтвердження та не спростовують
висновків суду, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали колегія суддів не
вбачає.
Керуючись статтями 43, 1117,
пунктом 1 статті 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну
скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу
Луганського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. у справі № 9/51пд
господарського суду Луганської області залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач
Часті запитання
Який тип судового документу № 2692822 ?
Документ № 2692822 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 2692822 ?
Дата ухвалення - 18.11.2008
Яка форма судочинства по судовому документу № 2692822 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 2692822 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 2692822, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)
Судове рішення № 2692822, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 18.11.2008.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 2692822 відноситься до справи № 9/51пд
Це рішення відноситься до справи № 9/51пд. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
