Ухвала суду № 26899429, 15.10.2012, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 1231/4979/2012

Провадження №2-н/1231/1487/2012

УХВАЛА

15 жовтня 2012 р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Юрченко І.М., розглянувши заяву Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Луганськтеплокомуненерго про витребування доказів по справі за заявою Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Луганськтеплокомуненерго про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до Стахановського міського суду луганської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за послуги з теплопостачання.

Звертаючись до суду із зазначеною вище заявою представник заявника звернувся до суду також із заявою про витребування доказів і ставить питання про витребування ідентифікаційного коду ОСОБА_1 у ДПІ за місцем її реєстрації.

Дослідивши заяву про витребування доказів прихожу до наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.1 ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін ата інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлю наявність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, і інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко -і відеозаписів, висновків експертів.

Частина 1 статті 58ЦПК України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Наявність чи відсутність у ОСОБА_1 ідентифікаційного коду жодним чином не впливає на правовідносини, які стали підставою для звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу.

Отже ідентифікаційний код ОСОБА_1 не є належним доказом по зазначеній справі, оскільки не містить інформацію щодо предмету доказування: наявності заборгованості за отриману теплову енергію.

Судовий розгляд заяв в порядку приказного провадження проводиться з урахуванням вимог, передбачених Розділом II ЦПК України. Відповідно до вимог ч.2 ст.102 ЦПК України видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до Глави 3 ЦПК України забезпечення доказів застосовуються судом на стадії до судового розгляду. А отже, з огляду на те, що стадія до судового розгляду при розгляді заяв в порядку наказного провадження вимогами ЦПК України не передбачена, заява про витребування доказів не може бути прийнята судом для розгляду при розгляді заяв в порядку наказного провадження.

На підставі викладеного, враховуючи що ідентифікаційний код ОСОБА_1 не є належним доказом по зазначеній справі, заява заявника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.57,58 ч.1,137,293 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Заяву Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Луганськтеплокомуненерго про витребування доказів по справі за заявою Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Луганськтеплокомуненерго про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за послуги теплопостачання, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: