Рішення № 26893798, 15.08.2012, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0915/2626/12

Провадження № 2/0915/972/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Гургули В.Б.

секретаря Мотики О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача про поділ спільного майна, набутого під час шлюбу. Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 09 серпня 2002 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, який зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції. Станом на 05 травня 2012 року шлюб між ними не розірвано. У 2003 році у них народилася дочка ОСОБА_3, яка проживає з нею. За час шлюбу ними придбано наступне майно: іменні безпроцентні (дисконтні) облігації, форма випуску бездокументарна, емітент Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ»ЄДРПОУ 30610033, кількість облігацій 2304 шт. (дві тисячі триста чотири штуки), на загальну суму 184 320грн. (сто вісімдесят чотири тисячі триста двадцять гривень). Останніх 10 місяців вони із відповідачем спільно не проживають. Подальше спільне життя є неможливим. Оскільки домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між ними не досягнуто, виникла необхідністю звернутися до суду із позовом про поділ майна подружжя. У відповідності ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Вище вказане майно набуте ними за спільні кошти шляхом укладення договору купівлі-продажу облігацій від 31.10 2007року. Просила задоволити позовні вимоги.

У судове засідання позивачка не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивачки в особистих поясненнях якої немає необхідності, за матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не зявився та не повідомив суд про причини такої неявки, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся, в звязку з чим було ухвалено розглядати справу в заочному порядку.

В судовому засіданні дослідивши надані сторонами письмові докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

09 серпня 2002 року позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції (а.с.6). Станом на 15 серпня 2012 року шлюб між сторонами не розірвано. У 2003 році у сторін народилася дочка ОСОБА_3, яка проживає з позивачкою (а.с.7). За час шлюбу сторонами набуто наступне майно: іменні безпроцентні (дисконтні) облігації, форма випуску бездокументарна, емітент Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ»ЄДРПОУ 30610033, кількість облігацій 2304 шт. (дві тисячі триста чотири штуки), на загальну суму 184 320грн. (сто вісімдесят чотири тисячі триста двадцять гривень).

Протягом останнього року позивачка із відповідачем спільно не проживають, примирення та подальше спільне проживання є неможливим. Оскільки, домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто, то у позивачки виникла необхідністю звернутися до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя.

Судом встановлено, що спірне майно, цінні папери (облігації) на загальну суму 184 320 грн. набуте сторонами за спільні кошти під час шлюбу шляхом укладення договору купівлі-продажу облігацій від 31.10.2007р. (а.с. 4-5).

У відповідності ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Положенням ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом ст. ст. 69, 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Положеннями п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Частиною 3 ст. 70 Сімейного Кодексу України встановлено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти за умови, що розмір аліментів, які вони одержують недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку, для лікування.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов слід задоволити.

З відповідача слід стягнути судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 60, 63, 69, 70 ч.3, ст. 71 ч.ч. 1, 4 Сімейного Кодексу України, п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61,79, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215,226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Провести поділ спільного майна подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуте ними за час шлюбу, виділивши кожному з них половину спільного майна, а саме ОСОБА_1 - 1152шт. (1/2) цінних паперів (облігацій) на суму 92 160 грн. та ОСОБА_2 -1152шт. 1/2 цінних паперів (облігацій) на суму 92 160 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в користь позивачки ОСОБА_1 в сумі 921,60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий Гургула В.Б.