Постанова № 26890963, 10.09.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 1-137/12

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

з участю:

прокурора Бородіної Л.Г.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого на утриманні має одну неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що 03.10.2010 року, об 18 годині 30 хвилин, керуючи власним технічно не справним мотоциклом, марки «Вайпер ZS125J», без державного номерного знаку та рухаючись на по вул.Герцена в м.Олевську Житомирської області, в напрямку с.Соснівка Олевського району Житомирської області, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та не врахував її зміни в порушення вимог п.31.4.1 (а) ПДР України, порушив правила технічної експлуатації транспортного засобу, в порушення вимог п.12.3 ПДР України, відповідно до якого при виявленні небезпеки для руху, ОСОБА_3, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки свого мотоцикла, внаслідок чого переднім колесом мотоцикла «Вайпер ZS125J»допустив зіткнення із передньою правою боковою частиною лівого порогу автомобіля ЗАЗ-110307, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким в попутному напрямку, виконуючи маневр розвороту керувала водій ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир керованого ОСОБА_3, мотоцикла, ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді обмеженого садна на передній поверхні правої гомілки, закритого уламкового косо-поперечного перелому середньої третини правої великогомілкової кістки та косого перелому зі зміщенням верхньої третини малогомілкової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Дії ОСОБА_3, органом досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю, надавши суду показання, які відповідають змісту предявленого обвинувачення, підтвердивши при цьому місце, час та обставини вчинення інкримінованого йому злочину, у вчиненому щиро кається.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3, повністю визнав свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину та враховуючи також те, що учасниками судового розгляду не оспорюються фактичні обставини справи та було встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин і у звязку з чим у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій, а тому вислухавши думку учасників судового процесу та розяснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Сукупністю наявних у матеріалах кримінальної справи доказів (а.с.9-14,65-66,78-82,89-93,100-106,108-120,127-130,189-191), підтверджується, що діяння, яке постановлено ОСОБА_3, в провину, дійсно мало місце, і воно містить склад злочину, передбачений ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Під час судового розгляду справи захисник підсудного ОСОБА_3,- адвокат ОСОБА_1, заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у звязку з дійовим каяттям, вважаючи, що підсудний щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував потерпілому завданих від злочину збитків.

Підсудний ОСОБА_3, у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та також просив суд задовольнити зазначене клопотання і звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у звязку з дійовим каяттям.

Прокурор у справі не заперечувала проти задоволення клопотання захисника підсудного адвоката ОСОБА_1

Суд заслухавши показання підсудного, потерпілого, який також просить суд звільнити підсудного від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, оскільки завдану йому шкоду протиправними діями ОСОБА_3, відшкодовано повністю, претензій до підсудного не має, клопотання захисника, думку прокурора, розяснивши підсудному ОСОБА_3, що звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям є нереабілітуючою обставиною, дослідивши матеріали кримінальної справи, вважає, що клопотання захисника підсудного адвоката ОСОБА_1, підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.282 КПК України при наявності обставин, передбачених ст.ст.6, 7 ч.1, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу.

Відповідно до ст.45 КК України, слідує, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно зі ст.7-2 ч.2 КПК України за наявності підстав, зазначених у ст.45 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Так у судовому засіданні захисник підсудного адвокат ОСОБА_1, заявив клопотання про звільнення підсудного ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у звязку з дійовим каяттям, мотивуючи тим, що ОСОБА_3, свою винність визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_3, надав свідчення, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним злочину, показання його були логічними, послідовними і незміненими, що свідчить про його не байдужість щодо наслідків які настали від вчиненого ним злочину, самостійно, співпрацюючи із працівниками міліції Олевського РВ УМВС розповів і показав на місці, при відтворенні обстановки і обставин події (а.с.113-120) про обставини вчинення ним ДТП, яке мало місце 03.10.2011 року в м.Олевську по вул.Герцена Житомирської області, вчинив вперше злочин невеликої тяжкості та добровільно, повністю відшкодував потерпілому ОСОБА_2, заподіяну шкоду. Зазначене клопотання було підтримано й підсудним ОСОБА_3

Згідно з розясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України.

Санкція ч.1 ст.286 КК України, за якою ОСОБА_3, визнаний винним у вчиненні зазначеного злочину, передбачає покарання у виді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч.2 ст.12 КК України (зі змінами від 17.01.2012 року № 4025-УІ), злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш мяке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, злочин передбачений ч.1 ст.286 КК України є за класифікацією злочином невеликої тяжкості.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.157), його дружина та він сам тимчасово не працюють, позитивно характеризується за місцем проживання.

Однією із складових дійового каяття, є, також, активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у наданні особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Як убачається з матеріалів справи, суд встановив про наявність обставин, які свідчать про дійове каяття підсудного, якими визнав: активне сприяння розкриттю злочину, що проявилося у добровільній, самостійній, співпраці із працівниками міліції Олевського РВ УМВС яким він розповів і показав на місці, при відтворенні обстановки і обставин події (а.с.113-120) про обставини вчинення ним ДТП, яке мало місце 03.10.2011 року в м.Олевську по вул.Герцена Житомирської області та визнавальних показаннях щодо вчиненого ним злочину; щиросердне розкаяння у вчиненому, висловленні жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, а також повним відшкодуванням завданих збитків потерпілій від злочину особі.

При таких обставинах, суд погоджується з думкою прокурора про наявність правових підстав для задоволення клопотання захисника підсудного про звільнення ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України.

А тому, суд приходить до висновку про те, що клопотання захисника підсудного адвоката ОСОБА_1, про звільнення підсудного ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у звязку з дійовим каяттям слід задовольнити, кримінальну справу по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України слід закрити, а ОСОБА_3, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, у виді підписки про невиїзд слід скасувати.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати, в розмірі 1969.80 грн., (а.с.77, 88, 99) за проведення експертиз, відповідного до вимог ст.93 КПК України покласти на підсудного.

Судові витрати в сумі 1031.80 грн., відповідно до акту № 444 від 08.11.2011 року, судового експерта ОСОБА_5, залишити без розгляду у звязку з відсутністю розрахункових рахунків експертної установи на які необхідно стягнути понесені витрати при проведенні експертизи.

Долю речових доказів (а.с.138), суд вирішує згідно вимог ст.81 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 45 КК України ст.ст.7-2, 81, 93, 273, 275, 282 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у звязку з дійовим каяттям, провадження в кримінальній справі закрити.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «ЗАЗ-110307», державний номерний знак НОМЕР_1, який передано на зберігання власнику ОСОБА_4, повернути власнику;

- мотоцикл марки «Вайпер ZS125J», без державного номерного знаку, який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику Олевського РВ УМВС України в Житомирській області повернути власнику ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на рахунок № 31258272211843, код ЄДРПО 25574601, МФО 811039 в ГУДКУ Житомирської області кошти в сумі 1969.80 грн., за проведення експертиз.

Стягнення з ОСОБА_3, судових витрати в сумі 1031.80 грн., відповідно до акту № 444 від 08.11.2011 року, судового експерта науково-дослідного (інституту судових експертиз) Житомирського відділення ОСОБА_5, залишити без розгляду.

Обраний до ОСОБА_3 вид запобіжного заходу підписку про невиїзд - скасувати.

Постанова суду може бути оскарженою до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області, протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя:

ОСОБА_6