Рішення № 26887749, 10.09.2012, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 0541/4165/2012

Провадженя № 2/0541/2705/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2012 рокум. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шишиліна О.Г.,

при секретарі Матус Т.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя справу за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі вагонного депо Маріуполь про визнання недійсним контракту, визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ

У червні 2012 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним п.18а контракту №515 від 09.09.2011р., визнання незаконним наказу про звільнення № 669/ОС від 29.05.2012р. та його скасування, поновлення на роботі в попередній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яка спричинена внаслідок незаконного звільнення оскільки порушень умов контракту не вчиняла. Посилається на те, що умови п.18а погіршують умови праці, що суперечить чинному законодавству. Наказ про звільнення вважає незаконним оскільки порушень умов контракту зазначені в наказі не вчиняла, а тому підлягає поновленню на роботі з виплатою грошової компенсації за час вимушеного прогулу відповідно до положень КЗпП України. В наслідок незаконного звільнення вважає їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, переживаннях, а також додаткових зусиллях в відшукуванні коштів на життєве існування, яку оцінює в 5000 грн. Посилається, що 09.09.2011 року з нею був укладено контакт за №515 строком до 08.09.2016 року. 27.04.2012 року при перевірці працівниками ЦИК УЗ поїзду №84 сполученням «Маріуполь Київ»під керівництвом начальника поїзда (пасажирського) ОСОБА_7 на дільниці Шевченко Київ, було зроблено запис в рейсовому журналі №22, згідно якого, виявлено порушення - у вагоні №8/16559 (штабний вагон), обслуговуваним провідником пасажирського вагона ОСОБА_6 провіз чотирьох безквиткових пасажирів від ст. Знаменка до ст. Київ. Проведеним відповідачем розслідуванням встановлено, що провідником пасажирського вагона ОСОБА_6 було порушено абзац «а»пункту 18 розділу 6 контракту №515 від 09.09.2011 року. І як наслідок 29.05.2012 року згідно наказу за №669/ОС вона була звільнена по п. 8 ст. 36 КЗпП України за порушення п. 18а контракту №515 від 09.09.2011 року. Вважає, що її звільнили незаконно, ніяких порушень вона не вчиняла, діяла в межах інструкцій.

Позивач в судове засідання не зявився, здійснював участь через свого представника.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи позову та доповнив, що позивачку звільнили незаконно, тому що адміністрацією Державного підприємства «Донецька залізниця»Вагонного депо Маріуполь, при винесені наказу про звільнення, порушені вимоги ст. 17 Закону України «Про залізничний транспорт», п. 7.21 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та почти залізничним транспортом України затверджених Наказом Міністерства транспорту та звязку України за №1196 від 27.12.2006 року, п. 11 та 15 Положення про дисциплінарну відповідальність робітників залізничного транспорту затвердженого ОСОБА_8 Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року №55, п. 24 ОСОБА_8 Міністрів СРСР «Про затвердження Статуту про дисципліну робітників залізничного транспорту СРСР»за № 748 від 07.08.1985 року, п. 6.8.1 та п. 6.8.2 Інструкції «Про проведення контрольноревізійної роботи на залізничному транспорті України»затвердженої наказом Першого заступника Міністра транспорту України генерального директора Укрзалізниці від 30.06.1999 року за №196-Ц. При цьому звернув увагу на те, що позивачку звільнили незаконно, тому як акт ревізії у відношенні неї складений не був, ревізори почали проводити перевірку вагонів через 15 хвилин після відправлення поїзду, звільнення є незаконним, тому як його було проведено без підстав передбачених діючим законодавством України. Крім того, представник позивача зазначив, що позивач належно виконувала трудові обовязки, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Просив повністю задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали надали пояснення аналогічні друг с другом. Вказали, що ОСОБА_6 була звільнена з законних підстав, згідно п. 18а контракту №515 від 09.09.2011 року, про що свідчить запис у рейсовому журналі №22. Згідно Положення про Інспекцію з контролю обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах затверджених наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України за №221-Ц від 23.05.2011 року факт проїзду безквиткових пасажирів фіксується у рейсовому журналі. Адміністрація депо з законних підстав звільнила ОСОБА_6 та не порушила її прав. Просили у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2011 року позивач була переведена в Державне підприємство «Донецька залізниця»в Вагонне депо Маріуполь провідником пасажирських вагонів в резерв провідників 2 групи про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці. 09.09.2011 року відповідачем з нею було укладено контакт №515 строком до 08.09.2016 року.

29.05.2012р. позивача наказом виконуючого обовязки начальника вагонного депо №669/ОС звільнено з підстав передбачених контрактом за ст.36 п.8 КЗпП України у звязку з встановленням обставин порушення позивачем п.18а контракту. З наказу вбачається, що 27.04.2012 року при перевірці працівниками ЦИК УЗ поїзду №84 сполученням «Маріуполь Київ»під керівництвом начальника поїзда (пасажирського) ОСОБА_7 на дільниці Шевченко Київ, було зроблено запис в рейсовому журналі №22 виявлених порушень, а саме у вагоні №8/16559 (штабний вагон), обслуговуваним провідником пасажирського вагона ОСОБА_6 провіз чотирьох безквиткових пасажирів від ст. Знаменка до ст. Київ.

Згідно ст..10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно п. 6.8.1. та п. 6.8.2. Інструкції «Про проведення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті України»затвердженої наказом Першого заступника Міністра транспорту України генерального директора Укрзалізниці від 30.06.1999 року за №196-Ц при виявленні у вагонах далекого сполучення та місцевих поїздах пасажирів, які проїжджають без квитків, особи, які виконують контроль, зобовязані встановити й викласти у акті обставини безквиткового проїзду, прізвища винних провідників, номери документів, що засвідчують їх особистості, а також по можливості, прізвища та адреси безквиткових пасажирів. Акт підписують: особи, які контролювали поїзд, начальник поїзда, провідник вагона. До акту додаються пояснювальні записки винних осіб.

Згідно пояснень представників позивача акт ревізії у відношенні ОСОБА_6 не складався.

Крім того згідно вимог п. 7.21 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджених Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 27 грудня 2006 року №1196 у виняткових випадках з дозволу начальника поїзду дозволяється посадка пасажирів у поїзд, якщо вони не встигли придбати проїзні документи у касі. При цьому посадка дозволяється тільки у штабний вагон з подальшим оформленням проїзду: протягом 1 години з моменту відправлення поїзду з пункту формування та протягом 30 хвилин з проміжних станцій.

У звязку з відсутністю акта ревізії у відношенні ОСОБА_6 в якому викладаються обставини безквиткового проїзду, у тому числі час проведення перевірки суд доходить висновку що, ревізія проводилась в порушення вимог п. 7.21 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджених Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 27 грудня 2006 року №1196 тому як вона була проведена менш ніж через 30 хвилин після відправлення поїзду. Запис у рейсовому журналі не може вважатися належним доказом фіксації факту проїзду безквиткових пасажирів, тому як у ньому відсутній час початку та час закінчення проведення перевірки робітниками ЦИК-УЗ.

Таким чином без належного встановлення вини позивача в провезенні безквіткових пасажирів у відповідача не було підстав для застосування положень п.18а Контракту та звільнення ОСОБА_6 за п.8 ст.36 КЗпП України.

Посилання представників відповідача на наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України за №221-Ц від 23.05.2011 року «Про затвердження та введення в дію нової редакції Положення про Інспекцію з контролю обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах та організацію її роботи»не може братися до уваги для підтвердження фактів безквиткового проїзду, тому як це положення присвячене діяльності Інспекції з контролю обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах яка є структурним підрозділом Державної адміністрації залізничного транспорту України, але вона не передбачає порядок проведення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті.

Згідно п. 2.2.4. вищевказаного положення при виявленні під час перевірки фактів безквиткового проїзду пасажирів, перевезення багажу без належного оформлення, надлишків або нестачі грошових коштів, інших фінансових порушень забезпечує оформлення вказаних порушень та накладення штрафів у встановлених розмірах згідно із діючим порядком проведення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті.

В обґрунтування своїх заперечень представники депо іншого порядку проведення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті ніж того що був представлений представником позивача суду не надали.

Таким чином вимоги позивачки про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивачки вирішується на підставі п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою Постановою КМ України від 08.02.1995 р. №100. Згідно довідки ДП «Донецька залізниця»Вагонного депо Маріуполь №266 від 26.07.2012 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_6 складала 142, 67 грн., середнього динна 21,39 грн..

Згідно довідки №267 від 26.07.2012р. наданої відповідачем кількість нормо годин роботи провідника пасажирського вагону а період з 29.05.2012р. по 10.09.2012р. склала 584. Таким чином сума вимушеного прогулу яка підлягає стягненню на користь позивачки складає 12491,76 грн. (21,39*584).

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. Відповідно до ч.1 ст..2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає що позивачем не доведено обставин моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків які вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому у стягненні моральної шкоди слід відмовити в повному обсязі.

Водночас суд відмовляє у задоволенні вимог про визнання недійсним п.18а контракту №515 від 09.09.2011р.

Згідно ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (в тому числі і матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці робітника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно до ч. 3 ст. 15 ЗУ «Про залізничний транспорт», працівники залізничного транспорту загального користування, які здійснюють обслуговування пасажирів, працевлаштовуються на підприємства пасажирського залізничного транспорту загального користування за контрактною формою трудового договору. Перелік категорій робітників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посада провідник пасажирського вагону входить до переліку категорій і посад робітників залізничного транспорту, які працевлаштовуються за контрактною формою трудового договору, на підставі постанови КМ України від 15.07.1997р. №764.

Зі справи вбачається, що позивач була переведена на посаду провідник пасажирського вагону, робота на цієї посаді згідно із законодавством передбачає контрактну форму працевлаштування, тому відсутні підстави для визнання п.18а контракту № 106 від 10.10.2011р. недійсним.

Керуючись ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, ст. ст. 21, 235, 2371 КЗПП України, п.п. 2, 8, 10, Постанови КМ України від 08.02.1995р. №100, п. 7.21 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджених Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 27 грудня 2006 року №1196, п. 6.8.1. та п. 6.8.2. Інструкції «Про проведення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті України»затвердженої наказом Першого заступника Міністра транспорту України генерального директора Укрзалізниці від 30.06.1999 року за №196 Ц

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 до Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі вагонного депо Маріуполь про визнання недійсним контракту, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Наказ (розпорядження) №669/ОС від 29.05.2012р. виконуючого обовязки начальника вагонного депо Маріуполь Державного підприємства «Донецька залізниця»про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_6.

Поновити ОСОБА_6 на посаді провідника пасажирського вагону резерв провідників 2 групи Державного підприємства «Донецька залізниця»вагонного депо Маріуполь з 29.05.2012 року.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця»(код 01074957) на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12491,76 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця»(код 01074957) в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_6 на посаді провідника пасажирського вагону резерв провідників 2 групи Державного підприємства «Донецька залізниця»вагонного депо Маріуполь.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Шишилін О. Г.