Рішення № 26885672, 16.10.2012, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2/528/522/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Куліш О.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод»про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсацію за несвоєчасно сплачену заробітну плату та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації за несвоєчасно сплаченої заробітної плати та моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він з 01.07.2010 року працював у ТОВ «Краматорський холод». Звільнений 08 травня 2012 року по п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. При звільненні підприємством не виплачена належна йому заробітна плата. Постановою КМУ №1427 від 20.12.1997 року затверджено Положення про порядок компенсації працівникам частини зарплати у звязку з порушенням термінів її виплати. Дія названого Положення поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності та форм господарювання і застосовується в усіх випадках порушення термінів виплати зарплати, в тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу. Порядок компенсації з розрахунку 1% несплаченої суми боргу за кожний день її затримки але не більше як 100% загальної суми боргу за кожний місяць затримки. Те, що відповідач в день його звільнення і до теперішнього часу не провів повний розрахунок, заподіяло йому величезні моральні страждання, які виразилися у душевному хвилюванні, він додавав додаткових та значних зусиль для організації свого життя, вимушений був займати в борг гроші у знайомих та друзів. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 1100 грн., компенсацію за не вчасно виплачену заробітну плату у сумі 242 грн., моральну шкоду у сумі 10 000 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд: стягнути з відповідача 1100 грн. середньомісячної заробітної плати за весь час затримки з 08.05.2012 року по 15.06.2012 року., інфляційні 470,75 грн., пеню у сумі 650,57 грн., моральну шкоду у сумі 10 000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 500 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2012 року у частині стягнення з відповідача заробітної плати у сумі 1100 грн. провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні також позовні вимоги позивача підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що позивач працював на ТОВ «Краматорський холод»з 01.07.2010 року та звільнений за згодою сторін 08.05.2012 року. Трудову книжку позивач отримав в день звільнення 08.05.2012 року та в той же день отримав частину розрахунку. Остання частка розрахункових виплат була перерахована на картковий рахунок 15.06.2012 року в сумі 565,69 грн. На теперішній час ТОВ «Краматорський холод»заборгованості перед позивачем не має. При порушенні строків виплат заробітної плати встановлені індекси для визначення суми компенсації заробітної плати за попередні період які врегульовані Постановою від 21.02.2001 р. №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати». Згідно того, що приріст індексу споживчих цін з грудня 2011 року дорівнюють нулю індекси для визначення суми компенсації заробітної плати за попередні періоди також дорівнюють нулю. Тому на всіх підприємствах бухгалтерія не проводить нарахувань індексації заробітної плати. Норми ст.549 ЦК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 року не регулюють трудові правовідносини. Позивачем також не надано доказів його моральних страждань, розмір моральної шкоди є надуманим. Позивачем також не надано доказів на обґрунтування витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод»включено до ЄДРПОУ та є юридичною особою (а.с.16-18).

Позивач з 01.07.2010 року працював у ТОВ «Краматорський холод»комірником та був звільнений з підприємства 08.05.2012 року за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України) (а.с.4-10).

Згідно ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Всупереч вимогам ст.116 КЗпП України в день звільнення повний розрахунок з позивачем проведений не був.

Як вбачається з довідки ТОВ «Краматорський холод»та підтверджено позивачем у судовому засіданні, повний розрахунок з позивачем відповідач провів 15.06.2012 року, перерахувавши на його рахунок у «ПриватБанку» 565 грн. 69 коп. (а.с.22-23) .

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Позивач у судовому засіданні не заперечував, що він отримав від відповідача остаточний розрахунок 15.06.2012 року, спору між сторонами про розмір належної до виплати суми немає. Доказів того, що затримка розрахунку при звільненні відбулася за відсутності вини відповідача суду не надано. Посилання представника відповідача на відсутність коштів та на те, що позивач не звертався до підприємства за остаточним розрахунком, суд не бере до уваги.

Згідно з п. 2, п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати»нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що позивач був звільнений 08.05.2012 року, середньомісячна заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат за березень та квітень 2012 року.

Суд не бере до уваги довідки, надані ТОВ «Краматорський холод»про середньоденну заробітну плату позивача (а.с. 56), оскільки її розмір розрахований всупереч вимогам «Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Як вбачається з довідки ТОВ «Краматорський холод»(а.с.36, 56), загальна заробітна плата позивача за березень та квітень 2012 року складає 2200 грн. (1100 грн.+1100 грн. ) З копій табелів обліку робочого часу за березень та квітень 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 відпрацював у березні 21 день та у квітні 20 днів, а всього 41 день (а.с.34-35). Відповідно, середньоденна заробітна плата за 2 останні місяці до звільнення складає 53,66 грн. (2200 грн./41день.).

Отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає: 26 робочих днів (з 09.05.2012 року по 15.06.2012 року) х 53,66 грн. (середньоденна заробітна плата) = 1395,16 грн.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, а порядок відшкодування моральної шкоди передбачений ст. 23 ЦК України, згідно ч.3 якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає, що внаслідок порушення з вини відповідача строків розрахунку при звільненні позивачу була завдана моральна шкода, але заявлена позивачем сума моральної шкоди є завищеною. Враховуючи обставини справи, тривалість затримки розрахунку при звільненні, вимоги розумності та справедливості, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 300 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 490,75 грн. та пені у сумі 650,57 грн. слід відмовити, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону. Суд не бере до уваги посилання позивача в обґрунтування позову в цій частині на ст.549 ЦК України, оскільки цією нормою не регулюються трудові правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем. Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Таким чином, дія цього закону також не розповсюджується на правовідносини між позивачем та відповідачем.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати, сплачені ним на правову допомогу у сумі 500 грн.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 4191-VI від 20.12.2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу позивачу за договором про надання правової допомоги від 06 серпня 2012 року надавав адвокат ОСОБА_2Г.(а.с. 24 ), який має свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю (а.с.25) та який отримав від позивача ОСОБА_1 за правову допомогу 500 грн. (а.с.53).

З матеріалів справи встановлено, що адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях по цій справі:

06 серпня 2012 р. 3 хвилини ( а.с.26)

28 серпня 2012 р. 6 хвилин, 15 жовтня 2012 р 24 хвилин, 16 жовтня 2012 року 8 хвилин.

Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»розмір мінімальної заробітної плати з 01 липня 2012 року був встановлений у розмірі 1102 грн. на місяць, з 01 жовтня 1118 грн. на місяць, тобто граничний розмір витрат на надання правової допомоги за червень складає 65,70 грн. (1102 х 40% х 9 хвилин), за жовтень - 238,40 грн. ( 1118 х 40% х 32 хвилини), а разом 304,10 грн.

Оскільки витрати позивача на правову допомогу (500грн.) перевищують граничні розмірі, встановлені законом, такі підлягають відшкодуванню позивачу в межах граничних розмірів, а саме, в сумі 304,10 грн.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в доход держави судовий збір у сумі 321,90 грн. ( 214,60 грн.+107,30 грн.)

Керуючись ст.ст.3,10,11,60,61,88, 212-214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод»(ЄДРПОУ 34009886, юридична адреса: 84333, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Щербакова, 2) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1395,16 грн., моральну шкоду у сумі 300 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 304,10 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод»(ЄДРПОУ 34009886, юридична адреса: 84333, Донецька обл.м.Краматорськ, вул.Щербакова, 2) в доход держави судовий збір у сумі 321,90 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та надруковане у єдиному примірнику.

Суддя