Рішення № 26885106, 10.10.2012, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0520/5847/2012

2/0520/1328/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до ОСОБА_1, Товариства з додаткової відповідальністю «Альянс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу ,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» (далі ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що 19 липня 2008р. з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1, внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого забезпечена ЗАТ СК «ВУСО», з якою укладено договір та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8200 грн.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про страхування» та Договору відступлення права вимоги від 23.12.2009р. ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», правонаступником якого є ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», набуло належне ЗАТ СК «ВУСО» право вимоги, в зв,язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 8200грн. та судові витрати.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 30.07.2012р. до участі у справі в якості належного співвідповідача було залучено Товариства з додаткової відповідальністю «Альянс Україна» (далі ТДВ «Альянс Україна»).

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ТДВ «Альянс Україна» матеріальну шкоду в розмірі 8200грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заперечували проти позову обґрунтовуючи тим, що в даному випадку відсутнє солідарне зобов,язання боржників, а встановлена міра відповідальності кожного. Крім того, просили застосувати строк позовної давності в порядку ст.993ЦК України, ст.27 ЗУ «Про страхування» згідно яких у разі передачі права вимоги від страхувальника до страховика не виникає нового зобов,язання по відшкодуванню збитків, а відбувається заміна кредитора в зобов,язанні і сплив строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку.

Представник ТДВ «Альянс Україна» у судове засідання не з,явився, надано заперечення за яким просять відмовити у задоволенні позову з підстав відсутності встановленої вини ОСОБА_1 в порядку чинного законодавства.

Суд заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 липня 2008 року з вини відповідача - водія автомобіля НОМЕР_1, сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_2, яким керував його власник ОСОБА_2

Згідно з постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 22 серпня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

«ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на підставі укладеного договору був застрахований ЗАТ СК «ВУСО» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 63439-60-02 від 26.10.2007р.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про страхування» та Договору відступлення права вимоги від 23.12.2009р. ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», правонаступником якого є ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», набуло належне ЗАТ СК «ВУСО» право вимоги.

Страховим випадком, відповідно до Договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Стахувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є рахунок станції технічного обслуговування.

Згідно рахунку-фактури ПП Мангер №ЧП-000023 від 23.09.2008р.та рахунку-фактури ФОП Коноба №000000022 від 23.09.2008р.вартість відновлюваного ремонту автомобілю складає 9 420грн.

На підставі п.11.3.1Договору страхування у зазначені рахунки внесено корективи і таким чином, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування становить 8200грн., про що було складено страховий акт №6941-02 від 10 жовтня 2008р.

Виплата страхового відшкодування у розмір 8200грн. здійснена на підставі заяви Страхувальника, страхового акту №6941-02 платіжним дорученням №16950 від 10.10.2008р.

Згідно полісу №ВВ/4801619 обов,язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності ТДВ «Альянс Україна» щодо відшкодування шкоди, заподіяної майну, становить 25000 грн., з сумою франшизи 510грн. (частина збитків, що не відшкодовується страховиком), тобто його сума покриває понесені позивачем витрати по виплаті страхового відшкодування.

За змістом положень зазначеного Закону та ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Оскільки до участі у справі залучений страховик, суд враховує і його відповідальність.

Разом з тим, відповідно до ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Дані норми законів встановлюють перехід права вимоги від страхувальника до страховика, що називається суброгацією. При суброгації нового зобов,язання із відшкодування збитків не виникає -відбувається зміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Встановивши, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 19 липня 2008 року, відшкодування виплачено позивачем 10 жовтня 2008 року, а позов подано лише 10 жовтня 2011 року суд бере до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Проте суд звертає увагу, що дана норма є загальною нормою, а спеціальними нормами які підлягають застосуванню у даних правовідносинах є ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до судової практики Верховного суду України розгляду цивільних справ, що виникають із договорів страхування, як регрес, так і суброгація виникають на підставі закону. Зокрема, право регресної вимоги встановлено для страховика за договором обов,язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів до особи, яка заподіяла шкоду у разі, коли ця шкода заподіяна життю та здоров,ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп»ягніння тощо. Суброгація також виникає на підставі закону - ст.993 ЦК та ст.27 Закону України «Про страхування».

Проте, між поняттями «регрес»та «суброгація»існують відмінності.

За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов»язанні (зміна активного суб»єкта) зі збереженням самого зобов»язання. Це означає, що одна особа набуває прав та обов»зків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

При регресі одне зобов,язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Зокрема, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, для суброгації відповідно до ст.993 ЦК встановлений особливий правовий режим.

Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовується щодо будь - якої особи, відповідальної за настання страхового випадку.

При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі строк позовної давності починає свій відлік з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Оскільки право вимоги у ОСОБА_2 - страхувальника за договором страхування виникло з 19 липня 2008 року (моменту спричинення шкоди), то при зміні його на іншого кредитора (позивача) до останнього перейшло це ж право вимоги в цьому ж зобов,язанні, тобто строки позовної давності так само обчислюються з 19 липня 2008 року.

Як передбачено ст.257 ЦК України, загальний строк позовної давності (строк для захисту права особи, право якої порушено) встановлено в три роки.

У відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно роз,яснень абз.3 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зроблене до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відтак, звертаючись із позовом до відповідачів 10 жовтня 2011 року ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» пропустило строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, заяви про поновлення строків звернення до суду не подавала, що є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215 ЦПК, ст.ст.257, 267, 993,1191 ЦК України, ст.27 Закону України "Про страхування", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до ОСОБА_1, Товариства з додаткової відповідальністю «Альянс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» в дохід держави судовий збір в розмірі 132,60грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитися після 12.10.2012 року.

Суддя:Т. В. Пустовойт