Рішення № 26875852, 23.08.2011, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 2-239/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р. Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Ритова В.І.

при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Царичанка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Дніпропетровської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Публічне Акціонерне Товариство (надалі ПАТ) „Брокбізнесбанк звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у 2008 році між АТ «Брокбізнесбанк»і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 421/508 Ц від 25.06.2008 року про надання споживчого кредиту в сумі 5691,79 грн. строком на 12 місяці до 24.06.2009 року з виплатою 23 % річних.

Факт отримання кредитної суми з каси банку підтверджується заявою на видачу готівки № НОМЕР_1 та платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 25.06.2008 року.

Свої зобовязання за кредитним договором боржник виконувала з порушенням. Щомісячні платежі, передбачені графіком погашення, сплачувала несвоєчасно та не в повному обсязі.

За умовами п. 4.2.2. кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використовувати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені вищезазначеним договором.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну виплату кредиту і відсотків позичальник зобовязаний виплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

З метою досудового врегулювання спору боржнику була вручена письмові вимога з проханням погасити заборгованість від 07.06.2010 року за вих. № 387. Однак вимога банку боржником була проігнорована.

Боржник ухиляється від добровільного повернення боргу за кредитним договором, порушуючи його умови. У звязку з цим банк прийняв рішення про примусове стягнення боргу.

Заборгованість перед банком за кредитним договором № 421/508 Ц від 25.06.2008 року станом на 25.02.2011 р. складає 6 205,91 грн. у тому числі:

-по кредиту 3 477,73 грн.;

-по відсотках 1 451,95 грн.;

-пеня по кредиту і відсотках 1 276,23 грн.

Згідно ст. 526, 625 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином і в терміни, установлені договором.

Позивач прохає розірвати кредитний договір та стягнути з ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість за кредитним договором № 421/508 Ц від 25.06.2008 року в сумі 6 205,91 грн., а також судові витрати по справі: судовий збір в сумі 62,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн., всього загальна сума стягнення 6 387,97 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що з сумою стягнення не згідна, тому, що на даний час частково сума погашена. Непогашеною являється сума 3 165 грн. 36. коп. У неї дійсно було скрутне матеріальне становище і вона просила зменшити суму шомісячного погашення кредиту, але її заяву про це не розглянули, а лише обіцяли. У звязку з цим збільшилася сума пені, з чим вона не погоджується.

Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) у відповідності з вимогами ст. 530 ч.1 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала у позивача згідно укладеного договору № 421/508 Ц від 25.06.2008 року (а. с. 2-4) кредит в сумі 5 691,79 грн. з виплатою 23 % річних із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 24.06.2009 року.

Однак, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконувала, в звязку з чим за нею станом на 25.02.2011 року утворилась заборгованість, яка складається з наступного:

- заборгованість за сумою кредиту 3 477,73 грн.;

- заборгованість за відсотками 1 451,95 грн.;

- пеня по кредиту і відсотках 1 276,23 грн.

всього 6 205,91 грн. і ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача. Кредитний договір повинен бути розірваний.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача в тій частині, що вона зверталася до позивача з заявою про зменшення суми щомісячного погашення кредиту і їй обіцяли зменшити суму, але заява залишилась нерозглянутою, а тому сума пені виросла з вини банку, а не з її вини, з наступних підстав.

По-перше, з відповіді позивача вбачається, що ОСОБА_1 з такою заявою не зверталася і заява не реєструвалася.

По-друге, строк погашення кредиту закінчується 24 червня 2009 року і з того часу до 2011 року саме відповідач повинна була цікавитися долею її заяви, оскільки розгляд заяви, якщо така була, суто в її інтересах, але вона цього не робила (відсутні докази), знаючи, що мається заборгованість за кредитним договором.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що заборгованість виникла з її вини і вона повинна бути стягнута з ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу задовольнити в повному обсязі.

Розірвати кредитний договір № 421/508 Ц, укладений 25.06.2008 року між Акціонерним Товариством «Брокбізнесбанк»та ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ПАТ „Брокбізнесбанк заборгованість за кредитним договором № 421/508 Ц від 25.06.2008 р. в сумі 6 205, 91 грн. та судові витрати: судовий збір в розмірі 62,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 6 387 грн. 97 коп. на р/р 29096763100001, МФО 305578, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20301933.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.І. РИТОВ