Рішення № 2687394, 18.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.08 Справа № 4/178

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Заріжжя

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 45977179 грн. 00 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех.Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача - Верещагіна К.А., довіреність № 10/1338-37 від 01.02.08;

від відповідача - Потьомка Т.В., довіреність № 1-3/3д-37 від 04.03.08.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов’язання відповідача виконати на користь позивача зобов’язання за договором від 28.12.07 №2463-ДПО/24 та здійснити до поставку вугільної продукції на суму 36222359 грн. 02 коп. із розрахунку базової ціни вугілля з ПДВ за 1 тону 402 грн. 48 коп. марки «АШ конц.0-6 і/або АШ 0-6», відповідно до додатку 1 договору; 3% річних в сумі 697732 грн. 73 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп.

У судовому засіданні 16.12.08 по справі, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 18.12.08.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 18.12.08.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову від 26.11.08 № 10/12507, здану до суду 27.11.08, в порядку ст.22 ГПК України, та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в сумі 36222359 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 695826 грн. 40 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову від 10.12.08 № 10/12990, в порядку ст.22 ГПК України, та просить стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 36222359 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 695826 грн. 37 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп.

Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову від 10.12.08 № 10/12990 у судовому засіданні підтримав.

Вказана заява про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову від 10.12.08 №10/12990, прийнята судом, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України. На підставі викладеного, позовними вимоги слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача попередню оплату в сумі 36222359 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 695826 грн. 37 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 20.11.08 №218ю, та уточненні до відзиву від 18.12.08 №614 позовні вимоги визнав частково у сумі попередньої оплати 36222359 грн. 02 коп., та просить зменшити розмір штрафних санкцій, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства відповідача, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в:

Заява про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову від 10.12.08 №10/12990 підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача попередню оплату в сумі 36222359 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 695826 грн. 37 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову).

Між Відкритим акціонерним товариством ВАТ “Дніпроенерго” (далі –«Покупець»)(позивачем у справі) та Державним підприємством “Ровенькиантрацит” (далі –«Постачальник»)(відповідачем у справі) було укладено договір від 28.12.07 №2463-ДПО/24, за умовами якого «Постачальник»зобов’язаний поставити «Покупцю»вугільну продукцію (далі –вугілля) в асортименті по реквізитам з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а «Покупець» –прийняти вугілля і оплатити його вартість на умовах договору (п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору, обсяг поставки вугілля складає 140000 тон.+/-3,0%, орієнтовно на суму 56347200 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу відповідні кошти, але відповідач оплачений товар у визначеній кількості не поставив, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом за яким просить повернути суму перерахованої передплати у розмірі 36222359 грн. 02 коп. Окрім цього позивачем нараховані: 3% річних в сумі 695826 грн. 37 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову).

Відповідач позовні вимоги визнав частково та підтвердив факт недопоставки вугільної продукції, але заперечує проти нарахування штрафних санкцій.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами у справі було укладено договір від 28.12.07 №2463-ДПО/24, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити, а позивач прийняти та оплатити вугільну продукцію на умовах договору.

Пунктом 5.4 договору сторони узгодили, що позивач оплачує 90% вартості постачає мого вугілля рівномірними частинами протягом місяця постачання на умовах попередньої оплати, а 10% вартості – на протязі трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання передачі вугілля на надання відповідних документів.

За умовами договору з додатком №1, який є невід’ємною частиною договору, «Постачальник»(відповідач у справі) зобов’язаний забезпечити «Покупцю»(позивачу у справі) постачання вугілля у січні-лютому 2008 року в обсязі 140,0 тис.тонн +/- 3,0% загальною вартістю 56347200 грн. 00 коп.

Згідно умов п.5.4 договору, позивач виконав свої зобов’язання у повному обсязі, та провів попередню оплату за вугілля за вказаним договором, що підтверджено платіжними дорученнями №24332 від 04.01.08 на суму 31221408 грн. 33 коп. та №24334 від 04.01.08 на суму 6244281 грн. 67 коп. (а.с.46-47).

Відповідач, відповідно до умов договору, провів поставку вугілля, що підтверджено актами приймання-передачі вугільної продукції у січні, лютому, квітні 2008 року, що підтверджено матеріалами справи (а.с.21-31).

Загальний розмір вугілля поставленого відповідачем протягом січня - квітня 2008 року складає 3670,08 тис. тонн на суму 1243330 грн. 98 коп.

За розрахунком позивача залишок суми передплати, на яку непоставлене вугілля складає 36222359 грн. 02 коп.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було вказано вище за умовами договору передбачена передплата.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплатити відсотки, розмір яких встановлюється договором або законом.

З метою отримання суми попередньої оплати, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про поставку вугілля або повернення передплати.

Приймаючи до уваги обставини справи, слід визначити, що позовні вимоги в частині стягнення передплати в сумі 36222359 грн. 02 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, яка склала 3% річних за період з 01.05.08 по 20.10.08 в сумі 695826 грн. 37 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову).

Щодо нарахування 3% річних за період з 01.05.08 по 20.10.08 в сумі 695826 грн. 37 коп. слід визначити наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем сума попередньої оплати відповідачу повернута не була, незважаючи на неодноразові звернення останнього, у зв’язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за період з 01.05.08 по 20.10.08 в сумі 695826 грн. 37 коп., підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Щодо стягнення пені за період 01.03.08 по 20.10.08 у сумі 6521522 грн. 12 коп., 7 % штрафу у розмірі 2535565 грн. 13 коп. слід визначити наступне.

Пунктом 6.9 договору від 28.12.07 №2463-ДПО/24 визначено, що відповідач за прострочення строків виконання сторонами зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого або неоплаченого вугілля за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Як було вказано вище та підтверджено сторонами, відповідачем умови договору щодо поставки вугілля виконувалися неналежним чином, у зв’язку з чим нарахування позивачем неустойки є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача пені за період 01.03.08 по 20.10.08 у сумі 6521522 грн. 12 коп., 7 % штрафу у розмірі 2535565 грн. 13 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову) слід визначити наступне.

В обґрунтування вказаних вимог, позивач посилається на положення ст. 231 ГПК України та п.6.9 договору від 28.12.07 №2463-ДПО/24.

Пунктом 6.9 договору від 28.12.07 №2463-ДПО/24 визначено, що відповідач за прострочення строків виконання сторонами зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого або неоплаченого вугілля за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч.2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається, сторонами, при укладенні договору була передбачена міра відповідальності сторін за несвоєчасне виконання умов договору, у зв’язку з чим при застосуванні до відповідача штрафних санкцій слід виходити саме з положень договору.

У зв’язку з чим, вимоги щодо стягнення пені за період 01.03.08 по 20.10.08 у сумі 6521522 грн. 12 коп., 7 % штрафу у розмірі 2535565 грн. 13 коп., підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій по справі, відхиляється судом за необґрунтованістю.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову) та такими, що підлягають до задоволенню повністю та стягнення з відповідача, з віднесенням судових витрат на відповідача.

У судовому засіданні 18.12.08 за згодою представників судового процесу була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 536, 546, 548, 549, 610, 611, 629, 692, 693 ЦК України, ст.ст.173, 193, 218,230, 231 ГК України, ст.ст. 22,44,49,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 32320704 на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2 (поштова адреса –м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20), код ЄДРПОУ 00130872, попередню оплату в сумі 36222359 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 695826 грн. 37 коп., пеню в розмірі 6521522 грн. 12 коп., штраф у розмірі 2535565 грн. 13 коп., витрати по оплаті держмита в сумі 25498 грн. 94 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –23.12.08

Суддя Г.М.Батюк